Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
15.06.2009 Справа № 2-а-419/08/0108
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Клюкіна Н.С.
за участю:
представника позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - ОСОБА_11, довіреність б/н від 27.10.2008р.,
представник відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився,
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф.) від 28.11.08 у справі № 2-а-419/08
за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_10)
ОСОБА_5 (АДРЕСА_9)
ОСОБА_6 (АДРЕСА_8)
ОСОБА_7 (АДРЕСА_7)
ОСОБА_8 (АДРЕСА_6)
ОСОБА_3 (АДРЕСА_5)
ОСОБА_2 (АДРЕСА_4)
ОСОБА_9 (АДРЕСА_3)
ОСОБА_10 (АДРЕСА_2)
до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_3, звернулися з адміністративним позовом до суду, просять стягнути на їх користь з ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за період 2006-2008р.р. з врахуванням сум, сплачених за ці періоди, посилаючись на те, що вони є учасниками бойових дій, і відповідно до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня їм повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, фактично така виплата проведена не в повному обсязі.
У листопаді 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 також звернулися до суду з аналогічними адміністративними позовами, просять стягнути на їх користь з ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за період 2006-2008р.р. з врахуванням сум, сплачених за ці періоди, посилаючись на те, що ОСОБА_9. є учасником бойових дій, і відповідно до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, ОСОБА_10є інвалідом першої групи, у зв'язку з чим на його користь підлягає стягненню грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком,ОСОБА_2 є інвалідом другої групи та має право на отримання грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Згодом зазначені позовні заяви були з'єднані судом в одне провадження.
Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2008 року позовні вимогиОСОБА_2 та ОСОБА_10 задоволені частково, дії ОСОБА_1 щодо відмови їм у виплаті щорічної одноразової допомоги визнані протиправними, на відповідача покладений обов'язок провести вказаним позивачам виплату допомоги відповідно до ст.13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту" за 2008 рік:ОСОБА_2- у сумі 3848грн., ОСОБА_10 - у сумі 4310грн., в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2008 року та прийняти нову постанову, з урахуванням доводів апеляційної скарги. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивачів, не погодившись з зазначеною постановою суду також направив до суду апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2008 року, задовольнивши позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції при вирішенні спору норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
Ухвалою судової колегії від 23.02.2009р. справа призначена до апеляційного розгляду на 15.06.2009р., о 10.30 годин.
У судовому засіданні представник позивачів підтримав вимоги своєї апеляційної скарги з наведених у неї вище підстав, в задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справі сповіщений належним чином, причин нез'явлення суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_3, ОСОБА_9 -є учасниками бойових дій, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями посвідчень.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України № 3551-ХII учасники бойових дій мають право на разову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
ОСОБА_10 є інвалідом першої групи, у зв'язку з чим набув право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, ОСОБА_2, є інвалідом другої групи та має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст.13 "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту".
Відповідно до статті 17-1 Закону України № 3551-ХII особи мають право звернутися за отриманням грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Частиною 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача у судовому засіданні наполягав на тому, що позивачами пропущений строк звернення до адміністративного суду за період 2006-2007р.р.
Враховуючи, що позивачі по справі звернулися до адміністративного суду після 30 вересня 2008 року, строк звернення з адміністративним позовом до суду за 2006-2007р.р. слід вважати пропущеним, а спір має бути вирішений судом за період 2008р.
Разом з тим, Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 12 Закону України № 3551-ХII викладено у наступній редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
З матеріалів справи вбачається, що у 2008 році позивачам сплачена відповідачем разова грошова допомога у розмірі, передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, а саме, позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 по 310грн., позивачу ОСОБА_10 -500грн., ОСОБА_2 -440грн.
Разом з тим, 22.05.2008р. Рішенням Конституційного Суду України від N 10-рп/2008, зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до статей 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, судова колегія вважає, що з 22.05.2008р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення N 10-рп/2008, у позивачів, на підставі частини 3 ст.152 Конституції України, виникло право на отримання недоплаченої разової грошової допомоги, передбаченої Законом України № 3551-ХII.
Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 2008 рік встановлено мінімальну пенсію за віком з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. у розмірі 481грн., тому, судом на користь кожного із позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 за 2008 рік підлягає стягненню 2095грн. (481грн. х 5 = 2405грн. -310грн. = 2095грн.).
На користь позивача ОСОБА_10 за 2008 рік підлягає стягненню 4310грн. (481грн. х 10 = 4810грн. -500грн. = 4310грн.), на користь позивача Розенфольда Олександра Іосиповича за 2008 рік підлягає стягненню 3408грн. (481грн. х 8 = 3848грн. -440грн. = 3408грн.).
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що відповідачем було припущене порушення прав позивачів на отримання грошової допомоги, у зв'язку з чим недоплачена їм щорічна грошова допомога до 5 травня за 2008 рік підлягає стягненню, оскільки право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Отже, вирішуючи питання про законність рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає можливим не погодитися з його висновками щодо наявності права на отримання зазначеної грошової допомоги лише у позивачів ОСОБА_2. та ОСОБА_10 Висновки суду першої інстанції в цій частині є суперечливими, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи із помилковим застосуванням норм матеріального права.
Наведене є підставою для зміни судового рішення по підставах п.1 ч.1 ст.201 КАС України.
Крім того, згідно з частиною 1 статі 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини також зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Судова колегія також приходить до висновку про те, що ухвалюючи рішення про визнання протиправними дій ОСОБА_1, суд першої інстанції не обґрунтував та не встановив обставини, що свідчать про протиправність бездіяльності відповідача, а саме, судом не з'ясовано чи були відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджується Закон „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має відповідач право проводити виплати за рахунок інших платежів, у зв'язку з чим судове рішення також підлягає зміні, шляхом відмови позивачу в задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача.
Керуючись ст.195; ст.196; п.2 ч.1 ст.198; п.1 ч.1 ст.201; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
2. Апеляційну скаргуОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 - задовольнити частково.
3. Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф.) від 28.11.08 у справі № 2-а-419/08 -змінити.
Резолютивну частину постанови викласти у наступній редакції: „Стягнути з ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік на користьОСОБА_2 у сумі 3408грн., ОСОБА_3 у сумі 2095грн., ОСОБА_4 у сумі 2095грн., ОСОБА_5 у сумі 2095грн., ОСОБА_6 у сумі 2095грн., ОСОБА_7 у сумі 2095грн., ОСОБА_8 у сумі 2095грн., ОСОБА_10 у сумі 4310грн., ОСОБА_9 у сумі 2095грн. В задоволенні іншої частини позову позивачам відмовити.”
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 червня 2009 р.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Суддя Т.Р.Лядова