Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2009 р. Справа № 54/139-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бухан А.І., судді Білоусова Я.О. , Шутенко І.А.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників:
позивача | - | Мельника С.О. |
третьої особи | - | Єфімової О.О.(без належно оформлених повноважень), яка після перерви у судове засідання не з’явилась |
відповідача | - | Бочкової А.Ю. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний № 2742Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року у справі № 54/139-08
за позовом ФГ "Морозівське", с. Андріївка
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЗАТ "Український центр після аварійного захисту "Експерт-Сервіс", м. Харків
до ТОВ Агрофірма "Сади України", м. Харків
про стягнення 6475,00 грн.,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року у справі № 54/139-08 (суддя Хачатрян В.С.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач - ФГ "Морозівське" з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року у справі № 54/139-08 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому він зазначає, що господарським судом Харківської області не було прийнято до уваги наведені ним докази пошкодження автомобіля позивача, які вимагали повної заміни ряду вузлів та деталей, а також ремонту даху автомобіля.
Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить залишити прийняте по справі судове рішення без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
У судове засідання, призначене на 04.03.2009 року, з’явилася громадянка Єфімова О.О, яка представила свій паспорт та свідоцтво № 842 аварійного комісара ЗАТ "Український центр після аварійного захисту "Експерт-Сервіс". При цьому будь-яких документів на право представництва інтересів третьої особи по даній справі вона на подала. В зв’язку з цим та враховуючи доцільність і необхідність участі у розгляді справи належно уповноважених представників усіх зацікавлених у вирішенні спору сторін, у судовому розгляді апеляційної скарги було оголошено перерву до 05.03.2009 року для подання оформленого третьою особою письмових пояснень стосовно суті та предмету спору. Проте після перерви, оголошеної у попередньому судовому засіданні представник третьої особи не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання
Враховуючи матеріали справи, письмові та усні пояснення у судовому засіданні 04.03.09 представників залучених до участі у справі сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутністю представника третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши усні пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 25 серпня 2003 р. о 08:00 годині на автодорозі в с. Андріївка Кегичівського району Харківської області Даниленко О.І., керуючи трактором МТЗ-80 д/н 087-54, який належить ТОВ агрофірма "Сади України" при здійсненні повороту наліво допустив наїзд на обгонявший його автомобіль ВАЗ-21093 д/н 57098 ХК, який належить фермерському господарству "Морозівське". Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водієві автомобілю ВАЗ-21093 Караптан О.О. заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, а автомобіль суттєво пошкоджений. Державною автодорожньою інспекцією Кегичівського РО УМВДУ в Х/О було складено протокол огляду та перевірки технічного стану транспорту від 25.08.2003 року, в якому зазначено, що при огляді вказаного автомобілю були виявлені такі пошкодження як деформація лівого переднього крила, капоту, переднього правого крил, задньої і передньої лівих дверей, переднього бамперу з лівого боку. Згідно довідки начальника Кегичівського районного відділу головного управління МВС України в Харківській області №2385 від 24.04.2007 року, автомобіль ВАЗ-21093 570-98 ХК, в порядку ст. 79 КПК України в опечатаному вигляді був переданий на відповідальне зберігання ФГ "Морозівське". По факту подій, що мали місце 25.08.2003 року було порушено кримінальну справу за ознаками ст.286 ч.1 КК України, водія Даниленко О.І. притягнуто до кримінальної відповідальності. Згідно постанови Кегичівського районного суду від 18.04.06 р. Даниленко О.І. був звільнений від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.1 ст.286 КК України, внаслідок акту амністії. Як вбачається з даної постанови суду Даниленко О.І. визнав себе винним за ч.1 ст.286 КК України.
Закритим акціонерним товариством Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" було проведено автотоварознавчу експертизу автомобілю ВАЗ 21093, на вирішення експерта було поставлено наступне питання:" Який матеріальний збиток завданий власнику ВАЗ 21093 державний номер 57098 ХК та яка вартість відновлюваного ремонту даного автомобіля". За результатами експертизи було складено акт № 2 від 20.01.2004 року автотоварознавчої експертизи. Згідно висновку вказаної експертизи, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ВАЗ-21093 д.н. 27098 ХК, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7810,50 грн., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу деталей складає 6475,76 грн. За таких обставин в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 6475,76 грн. позивач посилається на вищезазначений акт №2 від 20.01.2004 року автотоварознавчої експертизи.
За результатами проведеного господарським судом системного аналізу норм чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, для застосування вищевказаного виду цивільно-правої відповідальності ( і насамперед положень статей 16, 22 , частини 2 ст. 509, 1172, 1166, 1187 Цивільного кодексу України) дійшов до висновку, що в даному випадку необхідна наявність відповідних умов: завданої шкоди, протиправності у поведінці заподіювача шкоди, причинного зв'язку між першими двома елементами. Як вбачається з матеріалів справи, при проведені Закритим акціонерним товариством Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" автотоварознавчої експертизи автомобілю ВАЗ 21093 та складанні акту № 2 від 20.01.2004 року автотоварознавчої експертизи аварійним комісаром Чунихіним А.В., який має кваліфікацію судового експерта, що підтверджується свідоцтвом № 360 від 22.06.01 р., були використані Науково-методичні рекомендації з питань проведення автотоварознавчої експертизи оцінки транспортних засобів, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 60/5 від 01.10.1999 року. Вищезгадані науково-методичні рекомендації втратили чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2003 року № 160/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2003 року за № 1176/8497 у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів", тому господарський суд Харківської області не визнав акт № 2 від 20.01.2004 року автотоварознавчої експертизи, яка була проведена аварійним комісаром Чунихіним А.В. належним доказом спричиненої матеріальної шкоди по даній справі. На підставі цього та враховуючи положення статей 33 і 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виходячи з того, що саме позивач повинен довести розмір спричиненої шкоди та причинний зв'язок скоєного 25 серпня 2003 року ДТП, визнав , що через недоведеність розміру цієї шкоди вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6475,76 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об’єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Дана справа, провадження по якій було порушено 20 березня 2007 року, неодноразово розглядалася господарським судом Харківської області, Харківським апеляційним господарським судом та колегіями суддів Вищого господарського суду України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23 травня 2007 року по справі 29/177-07 заявлений позивачем позов був часткового задоволений. Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 03 липня 2007 року це судове рішення було скасовано та прийняте нове рішення, яким було прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Постановою колегії суддів Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2007 року ( з посиланням на статті 111-9 та 111-10 Господарського процесуального кодексу України ) касаційна скарга позивача була задоволена частково, прийняті по справі судові рішення судів першої та другої інстанцій були скасовані, а справа направлена до господарського суду Харківської області на новий розгляд. Підставою для скасування колегія суддів Вищого господарського суду України визнала неповне з’ясування усіх обставин справи, які мають значення для справи та встановлені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційному порядку. При цьому суд касаційної інстанції зазначив необхідність аналізу доказів, наданих позивачем в обґрунтування вимог щодо стягнення вартості послуг адвоката, збитків від інфляції та річних.
В подальшому при новому розгляді справи № 55/412-07 рішенням господарського суду Харківської області від 26 лютого 2008 року позовні вимоги були задоволені частково, яке постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2008 року було залишено без змін. Постановою колегія суддів Вищого господарського суду України від 02 вересня 2008 року касаційну скаргу відповідача було частково задоволено, вказані вище судові рішення в частині задоволення позовних вимог знову були скасовані, а справа була передана на новий розгляд до господарського суду Харківської області. Підставою для скасування колегія суддів Вищого господарського суду України визнала неповне з’ясування усіх обставин справи, які мають значення для справи та встановлені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи в касаційному порядку, через те що поза увагою судів залишилась належна оцінка акта № 2 від 20 січня 2004 року.
Під час нового розгляду даної справи господарський суд Харківської області своєю ухвалою від 21 жовтня 2008 року залучив до участі справі третю особу –ЗАТ "Український центр після аварійного захисту "Експерт-Сервіс", та запропонував останньому подати свої письмові пояснення щодо суті позовних вимог. Проте представник останнього у призначені судові засідання не являвся, своїх письмових пояснень стосовно предмету спору не подавав. Разом з тим господарським судом Харківської області 29 жовтня 2008 року було прийнято та зареєстровано заяву позивача ( вхідний № 17070) про відмову від позову, в якій голова ФГ «Морозівське»А.С.Караптан письмово заявив про відмову від позову для припинення провадження по даній справі.
Системний аналіз матеріалів справи свідчить про те, що предметом спору по даній справі являється стягнення з відповідача на користь позивача заявлених позивачем вартості завданої позивачу матеріальної шкоди ( розмір якої позивачем під час розгляду справи періодично змінювався) і витрат позивача на послуги адвоката. Факт завдання відповідачем шкоди позивачу ніким із сторін по справі не оспорюється. Разом з тим в обґрунтування розміру своїх вимог позивач послався на акт № 2 автотоварознавчої експертизи від 20 січня 2004 року, копія якого на бланку закритого акціонерного товариства «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс»за підписом експерта А.В.Чуніхіна була подана позивачем. За висновками даного акту матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ВАЗ-21093, державний номер57098 ХК, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7810,5 гривень. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей складає 6475, 76 гривень. Інших доказів на підтвердження правомірності своїх позовних вимог (і насамперед його розміру) позивач під час багаторазового судового розгляду справи не подавав.
Зазначений акт автотоварознавчої експертизи був складений та підписаний експертом Чуніхіним А.В., який при цьому вказав про те, що має кваліфікацію судового експерта ( за свідоцтвом 360) стаж роботи з 1996 року та стаж роботи за фахом спеціаліста автотоварознавця з 1999 року, занесений до Державного реєстру оцінювачів 17 квітня 2002 року за № 714. Проте заявлені Чуніхіним А.В. в акті дані повністю не підтверджуються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що дана особа дійсно у відповідності до норм чинного законодавства України , і насамперед Закону України «Про судову експертизу»(статей 10-14) мала відповідні повноваження. Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, виданого Фондом Державного майна України 16 квітня 2002 року за № 714, останнє було оформлено на підставі свідоцтва аварійного комісара від 22 червня 2001 № 360, виданого Українським центром післяаварійного захисту «Експерт-сервіс», з визначенням напрямків діяльності цієї особи у якості оцінювача. Жодних інших даних про реєстрацію Чуніхіна А.В. у якості експерта, залучення його до дослідження фактичних обставин спору в установленому законодавством порядку в матеріалах справи немає. При цьому колегія суддів приймає до уваги також те, що акт № 2 від 20 січня 2004 року складений вказаною вище особою на бланку третьої особи - ЗАТ "Український центр після аварійного захисту "Експерт-Сервіс. Проте посадова особа цього товариства – аварійний комісар Єфімова О.О. у судовому засіданні 04 березня 2009 року заявила про те, що Чуніхін А.В. на час складання вказаного вище акту не працював у товаристві і не мав права використовувати офіційні папери товариства. Крім того, колегія суддів приймає до уваги на те, що інші документи стосовно стану автомобіля та розміру нібито завданої відповідачем позивачу збитків оформлені Чуніхіним А.В. без участі належно уповноваженого представника відповідача та з застосуванням методики, яка на час здійснення оцінки втратила силу. За матеріалами справи позивач у січні 2006 року відповідно до біржового договору № 8-296, оформленого філією №8 Універсальної автомобільної товарної біржі «Харків»продав вказаний вище автомобіль, хоча документи про наявність у нього відповідних прав на такі дії, з врахуванням того, що автомобіль органами ДАЇ було передано уповноваженій позивачем особі лише на зберігання, позивачем не надані.
Таким чином заявлені позивачем у своїй апеляційній скарзі вимоги не мають належного документального підтвердження, господарський суд Харківської області з врахуванням остаточної позиції голови фермерського господарства «Морозівське»А.С.Караптана правомірно відмовив у задоволенні позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року у справі № 54/139-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Бухан А.І.
Судді Білоусова Я.О.
Шутенко І.А.