Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа № 10-564/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: відмова взяття ОСОБА_1
під варту Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА IMEHEM УКРАЇНИ
29 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Oxpiменка І.К.
суддів Суходольського М.І.,Пальонного В.С.
за участю прокурора Пасічного С.О.
захисника ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією заступника начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_5, який приймав участь в судовому засіданні по першій інстанції, на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 13.12.2010 року, якою стосовно
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1, чеченця,
громадянина України, одруженого,
проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, бул.Шевченка,
256 кв.21, в порядку ст. 89 КК України,
не судимого, маючого на утриманні трьох
неповнолітніх дітей,-
відмовлено в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,-
встановила:
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він на прохання ОСОБА_6 про визначення квартири, з якої можна викрасти майно, вказав останньому, а також іншим своїм знайомим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вікна помешкання квартири АДРЕСА_1 та повідомив їм, що в даній квартирі знаходяться грошові кошти та інше майно, яким можна заволодіти. Після чого, 24.09.2010 року, близько 12 год.45 хвилин він зателефонував ОСОБА_7 повідомивши йому, що власник квартири ОСОБА_9 знаходиться разом з ним в мечеті на молитві, а тому можливо заволодіти майном останнього. Після цього ОСОБА_6С, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлена досудовим слідством особа на ім'я ОСОБА_8 за попередньою змовою між собою прибули до вказаного будинку, де перші два залишилися біля нього для спостереження за навколишньою обстановкою, з метою попередження своїх спільників про можливу появу сторонніх oci6, а ОСОБА_8 та ОСОБА_8 піднялися в квартиру № 465, де представившись працівниками відділення зв'язку, проникли в неї. Там ОСОБА_8 шляхом демонстрації зброї, вчинив напад на ОСОБА_10, збивши її з ніг та заклеїв рот скотчем, погрожуючи їй фізичною розправою у разі невиконання вимог по видачі грошових коштів та інших матеріальних цінностей. Після цього нападники заволоділи 200 доларами США, ноутбуком та золотими прикрасами потерпілої вартістю 8 000 грн. i зникли з місця вчинення злочину.
По даному факту СВ Придніпровського РВ в м.Черкаси УМВС України в Черкаській області 24,09.2010 року порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.З ст. 186 КК України.
30.11.2010 року склад злочину перекваліфіковано на ч.З ст. 187 КК України.
03.12.2010 року ОСОБА_4 затриманий, в порядку ст..115 КПК України, строк затримання якому 06.12.2010 року судом продовжено до 10 діб.
08.12.2010 року стосовно ОСОБА_4 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.З ст.187 КК України, якому 10.12.2010 року пред'явлено обвинувачення.
13.12.2010 року слідчий СЧ СУ УМВС України в Черкаській області за погодженням з заступником прокурора Черкаської області, звернувся в суд з поданням про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з метою припинення його злочинної діяльності та забезпечення виконання вироку суду, обгрунтовуючи подання також тим, що останній обвинувачується у скоєнні злочину, за який передбачено позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а тому менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відмовляючи в задоволенні вказаного подання слідчого, суд посилається на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, по місцю проживания характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має незадовільний стан здоров'я, який потребує клінічного обстеження та лікування в умовах спеціалізованого медичного закладу, що в умовах утримання в CI30 неможливо.
Kpiм того, суд відмовив в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 щодо незаконного затримання ОСОБА_4 03.12.2010 року та обрав стосовно останнього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
В своїй апеляції прокурор, не погоджуючись з даним судовим рішенням, просить його, в частині вирішення питания про обрання запобіжного заходу, скасувати, посилаючись на те, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_4 активно сприяв у вчиненні тяжкого злочину, своєї вини у скоєному не визнає, що дає підстави вважати, що він буде продовжувати свою злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини по справі. Апелянт також вважає, що при обранні судом обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд порушено вимоги ст. 165-1 КПК України, так як в резолютивній частині постанови не зазначено перелік обов'язків, які покладаються на нього.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора та пояснения слідчого Пантась Н.Ю., які пітримали апеляцію, а також пояснения обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, адвоката ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний буде намагатися ухилитися від слідства i суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому, згідно ст. 150 КПК України, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний i матеріальний стан, вид діяльності, місце проживания та iнші обставини, що її характеризують.
Вказані вимоги кримінально-процееуального закону судом першої інстанції при вирішенні питания щодо обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 виконані.
Так, суд дійшов до вірного висновку, що на даний час відсутні підстави для обрання стосовно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як взяття під варту, з урахуванням даних про його особу, наявності у нього ряду захворювань, його сімейного та матеріального стану.
Так, ОСОБА_4 по місцю проживания та роботи характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є не судимим, має незадовільний стан здоров'я.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 58-к від 08.12.2010 року ОСОБА_4 на даний час страждає на гіпертонічну хворобу 11 ст. з кризовим перебігом, ускладнену антено-вегетативним синдромом, атеросклеротичні зміни судин, хронічний пієлонефрит. Стан здоров'я ОСОБА_4 на даний час потребує клінічного обстеження та лікування в умовах спеціалізованого медичного закладу. Обстеження та відповідне лікування наявних у ОСОБА_4 захворювань в умовах CI30 та місць позбавлення волі не можливе.
Крім того, відповідно до довідки за № 119 від 28.12.2010 року Черкаського обласного кардіологічного центру ОСОБА_4 з 20.12.2010 року по теперішній час знаходиться на стаціонарному лікуванні у відділенні гіпертонічноїхвороби вказаного кардіологічного центру.
Наведені дані про стан здоров'я обвинуваченого дають підстави вважати про неможливість його на даний час утримувати в слідчому ізоляторі.
Kpiм того, по справі не має даних про те, що ОСОБА_4 намагається ухилитися від слідства та суду чи перешкоджає встановленню істини по справі або продовжує злочинну діяльність.
Невизнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині не є підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
При таких обставинах, доводи апеляції про те, що невизнання ОСОБА_4 свєї вини, що дає підстави вважати, що останній буде продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню об'єктивної істини по справі є безпідставними, як такі, що не підтверджені якими-небудь даними.
Посилання апелянта на те, що судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, порушені вимоги ст.165-1 КПК України, не може бути підставою для скасування постанови суду, оскільки таке порушення є несуттєвим, тим більше, що слідчим стосовно ОСОБА_4 обраний такий запобіжний захід з дотриманням вимог закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на даний час обраний щодо ОСОБА_4 такий запобіжний захід, як підписка про невиїзд, забезпечить по справі виконання відповідних процесуальних рішень, а тому постанову суду, як законну та обгрунтовану необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію заступника начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_11 залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 грудня 2010 року про відмову в обранні стосовно ОСОБА_4 Шихмирзи Алієвича запобіжного заходу у вигляді взяття тд варту та обрання йому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.
Головуючий
Судді