ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2009 року Справа № 7/43(30/56-08)-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А.(доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Крутовських В.І.,
секретар судового засідання: Савін В.Ю.,
представники сторін:
від позивача: Єпіфанова Ю.О. представник, довіреність №б/н від 01.06.09;
від відповідача: Чернодуб О.Л. представник, довіреність №18 від 19.01.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольська зернова компанія” та Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.09 року у справі №7/43(30/56-08)-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольська зернова компанія”, м. Нікополь Дніпропетровської області
до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення
В С Т А Н О В И В :
В травні 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Нікопольська зернова компанія” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2008 року №13.5/10-п.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009р. (суддя Коваль Л.А.) провадження у справі №7/43(30/56-08)-09 припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду мотивована тим, що оскільки позов пред’явлений не органом Антимонопольного комітету України, підстави для вирішення цієї справи в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, відсутні
Не погодившись з ухвалою суду, позивач та відповідач звернулися до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду
Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що ухвала господарського суду підлягає скасуванню, оскільки судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області –скасуванню по наступним підставам.
Згідно із ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнанням повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 "Про незалежність судової влади", суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховуючи, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Згідно з вимогами ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства, в тому числі господарського. Такий інший порядок передбачено частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до припису якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
З огляду на зміст наведених норм, справи зі спорів, пов'язаних з оскарженням рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4 інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 року №3.2.-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Суб'єктний склад сторін даного господарського спору та характер спірних правовідносин відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, чим спростовується висновок господарського суду першої інстанції про його непідвідомчість господарським судам.
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольська зернова компанія”, м.Нікополь та Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Дніпропетровськ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2009 року у справі № 7/43(30/56-08)-09 скасувати.
Справу №7/43(30/56-08)-09 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя В.І.Крутовських