ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2009 року                                    Справа №  17/10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)      

суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.

Секретар судового засідання Прокопець Т. В.

За участю представників сторін:

від позивача:  Задеряка Олена Іванівна представник, довіреність №55  від 26.09.08;

від позивача:  Протівцев Юрій Миколайович представник, довіреність №4  від 05.07.09;

від відповідача:  Турчанов Олександр Васильович представник, довіреність №б/н  від 01.07.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги  приватного підприємства „Агрорембудсервіс” м.Кіровоград

на рішення  господарського суду Кіровоградської області  від  13.11.2008 р. у справі № 17/10

за позовом  приватного підприємства „Агрорембудсервіс” м.Кіровоград

до     відкритого акціонерного товариства „Кіровоград-Авто” м. Кіровоград

про  стягнення 542 588,40 грн.  заборгованості за виконані роботи,-

В С Т А Н О В И В:

          В 2006 році позивач звернувся в господарський суд Кікровоградскьої області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Кіровоград-Авто” м. Кіровоград про стягнення 542 588,40 грн.  заборгованості за виконані роботи за договором підряду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договорами підряду позивач виконав на користь відповідача будівельні роботи, за які відповідач розрахувався перед позивачем частково, у зв”язку з чим позивач просив стягнути з відповідача основний  борг за договорами підряду у сумі –542588, 40 грн, 5425, 90 грн –державного мита, 118, 00 грн –сплату за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, а також, відповідно до ст.. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України накласти арешт на грошові суми відповідача, з метою забезпечення позову.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.11.08р.(суддя –Хилько Ю.І.)  в задоволенні позовних вимог  відмовлено.

При винесені  оскарженого рішення господарський суд виходив з того, що позивачем матеріально не доведено факту виникнення заборгованості по оплаті неприйнятих відповідачем робіт, господарський суд не вбачає наявність  заборгованості за виконані роботи, які фактично відповідачем не були прийняті в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає що ухвала та рішення суду першої інстанції є безпідставними, такими, що не відповідають приписам законодавства, оскільки при їх прийнятті було відсутнє повне, об’єктивне та всебічне дослідження усіх обставин, які мали значення для справи, а також с порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого, висновки викладені в ухвалі та рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Просить скасувати рішення та ухвалу, прийняти постанову по справі, якою в задоволені позовних вимог позивача відмовити.

           Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 09 грудня 2009 року прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства „Агрорембудсервіс” та її розгляд призначено на 22 грудня 2009 року.

          В судовому засіданні 22 грудня 2009 року була оголошена перерва у справі до 13 січня 2009 року.

         Ухвалою суду від 13 січня 2009 року розгляд апеляційної скарги відкладався до 27 січня 2009 року.

         27 січня 2009 року у зв’язку з призначенням будівельно-технічної експертизи апеляційне провадження у справі було зупинено.         

          26 червня 2009 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду повернуто справу з рішенням експерта про залишення ухвали суду від 27 січня 2009 року про проведення будівельно –технічної експертизи без виконання.

        Ухвалою суду від 30 червня 2009 року апеляційне провадження поновлено, розгляд апеляційної скарги приватного підприємства „Агрорембудсервіс” м.Кіровоград  призначено на 09 липня 2009 року.

         Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами спору було укладено договори підряду -  №09/02-1 від 2.09.2005р., № 21-к від 10.09.2005р., № 19 від 27.10.2005р., № 123 від 30.11.2004р.

Предметом договору сторони визначили проведення робіт по облаштуванню підлоги в автосалоні, по фарбуванню металоконструкцій в виробничому цеху, по демонтажу старої фасадної системи, по обладнанню опалення в салоні ВАТ "Кіровоград-Авто" за адресою вул. Генерала Родимцева, 123 в м. Кіровограді відповідно до доданої до кожного договору кошторисної документації, відповідно до п. 1.1. договорів та проведення розрахунків за виконані роботи.

Сума договору визначена в договорі  або попередньому кошторисі.

Пунктом 3.2. договорів визначено обов’язок підрядника у випадку проведення додаткових робіт, які призведуть до перевищення кошторису, повідомити про це замовника, протягом 5-ти банківських днів.

Згідно п.4 договорів остаточна оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт.

Згідно до умов п. 2 договорів строк виконання робіт -2 -З місяці з моменту перерахування замовником - відповідачем по справі авансу, який згідно п. 4 договорів становить 50% від кошторисної вартості.

Відповідно до п.6 договорів, замовник після одержання повідомлення від підрядника про готовність до передачі виконаних робіт повинен прийняти їх протягом 3-х робочих  днів. Замовник має право  відмовитись від прийняття робіт у випадку виявлення недоліків виконаної роботи.

          Як вбачається з матеріалів справи,  направлені позивачем 15, 16, 17 листопада 2005 року акти приймання – передачі робіт № 9, 10, 12, 13 відповідачем не були підписані, відповідач не погодився з їх змістом щодо обсягів фактично виконаних робіт.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтями  -  837, 838, 854 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона - підрядник  зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони - замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність в зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника у розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи.

Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. При цьому, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно зазначив господарський суд в оскарженому  рішенні у позивача відсутні підписані відповідачем в встановленому порядку акти приймання –передачі робіт форми В2 за укладеними договорами.

У зв”язку з ненаданням позивачем доказів виконання робіт, зазначених в спірних актах, згідно проектно-кошторисної документації, що є додатком до договорів, відсутністю даних про 50% авансування відповідачем підрядних робіт, відповідно до п.4.2 договорів, не використання відповідно до п. 3.3.1 договорів позивачем права підрядника не розпочинати роботи а розпочаті –призупинити, свідчать про те, що позивач здійснив підрядні роботи в порушення умов вищезазначених договорів, діяв на власний ризик.

Відповідно до спільного наказу Міністерства статистики України і Державного комітету України у справах містобудування та архітектури №26/5 від 27.01.1997 року "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку капітального будівництва" (в редакції яка діяла на вересень-грудень 2003 року) були затверджені типові форми первинних облікових документів і введені в дію з січня 1997 року :№ КБ 2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт", №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" №4-А "Довідка про вартість проектно-вишукувальних робіт". Дія типових документів зазначених форм була розповсюджена на об'єднання, підприємства та організації всіх форм власності та господарювання, розташованих на території України, що виконують будівельно-монтажні, будівельно-ремонтні, проектно-вишукувальні роботи (п.п.1,2 Наказу). Акт приймання виконаних підрядних робіт складається для розрахунку за виконанні будівельні роботи. Акт складається у двох примірниках (для підрядника і замовника) на основі журналу виконаних робіт ( форма №КБ-6). Таким чином, підтвердженням факту виконаних робіт є акт приймання виконаних робіт форми №КБ-2В.

Колегією суддів встановлено, що зазначені акти були складені, але не підписані   сторонами.

Вбачається, що господарським судом проведено дослідження складених відповідачем в односторонньому порядку актів № форми 2В, які не підписані позивачем і з вказаних вище підстав не можуть бути взяті судом до уваги для визначення фактичної заборгованості за виконані роботи.

До того ж  за ч.З ст.43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Як вірно встановив суд першої інстанції, навіть часткове задоволення позовних вимог на підставі складених відповідачем актів форми 2В потягне за собою вихід суду за межі позовних вимог, оскільки позовні вимоги чітко визначають підстави для стягнення заборгованості по оплаті виконаних будівельних робіт: акти №№ 9,10,12, 13 складених позивачем, але не підписаних відповідачем.

Як вбачається, підставами виникнення спору є визначення вартості фактично виконаних робіт та її стягнення, що невід’ємно пов’язано з обсягами виконаних робіт відповідно до умов договорів та поза умовами  цих договорів, зокрема з відступом від кошторисів.

Відповідно до зазначеного, керуючись нормами ст. 875 Цивільного кодексу України, та умовами пунктів 1.1 договорів, щодо  виконання роботи відповідно до кошторисної документації, колегія суддів приходить висновку, що вимоги, заявлені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, у зв”язку з тим, що колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи, які фактично ним не були прийняті в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з  рішенням суду першої інстанції та не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства „Агрорембудсервіс” м.Кіровоград–залишити без задоволення.

Рішення господарського суду  Кіровоградської області від 13 листопада 2008 року у справі № 17/10 –залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.

Головуючий суддя                                                             Л.М. Білецька

Суддя                                                                                І.М. Науменко

Суддя                                                                                О.В. Голяшкін