Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/49/16-ц

Провадження № 2/391/60/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2016р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Червонописького В.С., при секретарі Степановій Л.Г., за участю позивача – ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області про зміну черговості одержання права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області про зміну черговості одержання права на спадкування. Просив суд визнати за ним, спадкоємцем четвертої черги за законом, право на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_8, померлої у першій черзі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті цивільної дружини, з якої проживав спільно протягом 15 років, відкрилась спадщина. Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) право на спадкування після смерті ОСОБА_8 у першій черзі за законом мають дві її доньки – ОСОБА_7, не спільна їх донька та ОСОБА_2, яка є спільною донькою. Зазначає, що померла ОСОБА_8 мала проблеми зі здоров’ям, протягом тривалого часу хворіла на бронхіальну астму, за власні кошти він купував ліки, інші засоби для покращення здоров’я цивільної дружини, возив на обстеження до Компаніївської районної лікарні, Кіровоградської обласної лікарні, сплачував комунальні рахунки, купував продукти харчування, побуту тощо.

Вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 1259 ЦК України може одержати право на спадкування після смерті ОСОБА_8, разом із спадкоємцями першої черги – відповідачами ОСОБА_7, ОСОБА_2. Також усно пояснив, що підставою позову стало непорозуміння між ним та родиною відповідача ОСОБА_7 щодо майна спадкодавця, після отримання у власність частину майна, передасть його донці ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_7 була присутня в одному з судових засідань, надала суду письмові пояснення з приводу заявленого позову. Проти позову заперечувала. Її повноважні представники за дорученнями – ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 в судових засіданнях та в письмових запереченнях проти позову зазначили, що ч. 2 ст. 1259 ЦК України визначає умову, за якою суд може змінити черговість одержання права на спадкування, а саме – фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані. Однак під час розгляду справи ні позивачем ні його представником, ні свідки, допитані на вимогу позивача, не підтвердили безпорадного стану спадкодавця. За життя ОСОБА_8 до останнього дня була працездатною особою, обробляла присадибну ділянку, доглядала худобу, виконувала домашню роботу, тощо. Крім того, по квітень 2014 року працювала на пошті, потім отримувала допомогу через центр зайнятості як безробітна, мала доходи у вигляді орендної плати за належні їй земельні ділянки.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_4 звернув увагу суду, що рішення суду про встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю не існує, а в даному позові, мається на увазі його резолютивна частина, також питання не ставиться. До позову додано рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2015 р. про встановлення юридичного факту перебування у фактичних шлюбних відносинах, але його резолютивна частина не узгоджується з нормою матеріального права, яка встановлює коло осіб четвертої черги за законом і не може бути прийнято судом як належний документ, що підтверджує відповідний статус, в даному випадку спадкоємця четвертої черги за законом.

Другий відповідач – неповнолітня ОСОБА_2 позов визнала. Зазначила, що померла мати та батько проживали однією сім’єю, батько повністю допомагав по господарству, виконував чоловічу роботу, їздив на роботу, продав свою землю для лікування матері. Вважає, що він також має право отримати частину спадку померлої матері.

Повноважний представник третьої особи служби у справах дітей Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області – ОСОБА_6 проти позову заперечував. Зазначив, що у разі задоволення позову будуть порушенні права неповнолітньої ОСОБА_2, оскільки зменшиться частка у спадку. Вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши надані письмові документи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.07.2015 р. у віці 47 років померла ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОО № 207677 від 23.07.2015 р. актовий запис № 24.

22.09.2015 р. розпочата спадкова справа до майна померлої ОСОБА_8 за № 84/2015 р.(копія міститься в матеріалах справи).

З заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_9, яка згідно з свідоцтва про народження від 10.09.1988 р. є донькою ОСОБА_10 та ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про шлюб від 23.10.2015 р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9. Остання взяла прізвище чоловіка.

07.01.2002 р. у померлої ОСОБА_8 та позивача ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_2. Письмового доказу суду не надано, проте дана обставина ніким не заперечувалась. Крім того вона уже встановлювалась судом, що вбачається з рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2015 р.

Крім того, вказаним рішенням від 17.12.2015 р. встановлено факт перебування у фактичних шлюбних відносинах, в період з 2000 року по день смерті ОСОБА_8, померлої 20.07.2015 р. з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою вул. Леніна, 95, с. Червоновершка Компаніївського району Кіровоградської області.

В судовому засідання за клопотанням позивача та його представника були допитані наступні свідки:

ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила, що приходиться невісткою померлій ОСОБА_8 – її чоловік, рідний брат останньої. Повідомила, що ОСОБА_8, неодноразово брала кошти в їх сім’ї на свої побутові потреби. Її земельні паї перебували в оренді у них. Щодо стосунків позивача з нею підтвердила, що вони проживали однією сім’єю, від спільного проживання мали доньку, разом заробляли кошти та витрачали їх. ОСОБА_8 жодного разу не скаржилась на чоловіка, відносини в родині в них були добрі і між чоловіком і дітьми. Працювали постійно і ОСОБА_8 і ОСОБА_1, роботу по господарству та на присадибній ділянці виконували всі члени сім»ї. Жили за рахунок земельних паїв, що належали ОСОБА_8, ОСОБА_8 працювала начальником Червоновершківського ВЗ (відділення зв’язку), ОСОБА_1 працював в охороні вахтовим методом, мали прибуток від власного господарства продажу огородини (огірків,помідорів, цибулі тощо), молочних продуктів, м’яса птиці. Ніна працювала до останнього дня свого життя, лежачою не була.

ОСОБА_12, повідомила, що приходиться позивачу троюрідною сестрою, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в 2000 році почали проживати разом однією сім’єю, з ними проживала донька ОСОБА_8 від першого шлюбу ОСОБА_9 та племінниця ОСОБА_8 - ОСОБА_13. Сім’я мала спільний сімейний бюджет, яким розпоряджались разом. Ніна працювала начальником Червоновершківського ВЗ та отримувала орендну плату за земельні паї, ОСОБА_1 працював в охороні, крім того вели підсобне господарство та мали прибуток від нього. В 2009р. Володимир забрав проживати до себе бабусю, остання отримувала пенсію, як учасник ВВ та мала земельний пай і отримувала орендну плату. Ніна з 2010 р. дуже хворіла, потрапляла в лікарню до реанімації, кошти на лікування брали з спільного сімейного бюджету до якого входили і пенсія та орендна плата бабусі. Після одруження доньки ОСОБА_8 – ОСОБА_9, ОСОБА_8 завжди допомагала їй матеріально, ОСОБА_9 в свою чергу разом з чоловіком допомагали ОСОБА_8 по господарству. В сім»ї не було розподілу праці, не може сказати, що хтось робив більше чи менше, працювали разом, допомагали одне одному.

ОСОБА_14 суду повідомила, що була подругою померлої ОСОБА_15, повторила покази щодо проживання, дані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Відносно хвороби ОСОБА_15 повідомила, що остання давно захворіла на бронхіальну астму і постійно користувалась інгалятором, з роками хвороба загострилась. Відносини в сім»ї, були нормальні, свої жіночі обов’язки ОСОБА_15 виконувала постійно, ОСОБА_1 теж працював та допомагав по господарству.

ОСОБА_16, в судовому засіданні повідомила, що вона була племінницею ОСОБА_8, виховувалась та проживала з тіткою та ОСОБА_1 з 2000 до 2005р. За час спільного проживання в сім»ї повідомила, що тітка з дядьком тримали господарство, працювали разом по господарству, на городі, тітка хворіла на бронхіальну астму, з сімейного бюджету виділялись кошти на лікування та ліки постійного вживання.

ОСОБА_17, в судовому засіданні повідомила за період 2014-2015 рр. сім’я ОСОБА_8 вела господарство, працювала на присадибних ділянках. Ніна працювала по господарству, на городі до дня смерті. ОСОБА_1 працював тиждень на роботі тиждень вдома. Коли ОСОБА_1 був на роботі по господарству працювала ОСОБА_8, їй допомагали доньки ОСОБА_9, ОСОБА_2. Ніна не була безпорадною працювала особисто, доглядала за хворою донькою.

Судом враховується, що Цивільний кодекс України встановлює два способи зміни черговості одержання права на спадкування: за домовленістю спадкоємців (договірний) та судовий.

Сторони не прийшли до договірного способу вирішення спору.

Згідно з ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судовий порядок може бути застосований, зокрема, у разі, якщо найближчі родичі ухилялися від виконання обов'язку щодо догляду за спадкодавцем, який потребував допомоги через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, і такий догляд протягом тривалого часу здійснювали інші особи, які хоча й входять до кола спадкоємців за законом, проте не є близькими родичами спадкодавця. Водночас, близькі родичі померлого заперечують проти зміни черговості права на спадкування шляхом укладення відповідного договору.

У контексті ст. 1259 ЦК України законодавець вживає термін "опікувалася" не в розумінні опіки, що передбачена ст. 67 ЦК України, яка надає опікунові право вчиняти правочини від імені підопічного та покладає на опікуна зобов'язання дбати про підопічного, створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням, оскільки відповідно до ст. 60 ЦК України умовою призначення опіки є визнання фізичної особи недієздатною або малолітність особи і позбавлення її батьківського піклування.

Під поняттям "опікувалася" в контексті ст. 1259 ЦК України потрібно розуміти не здійснення цивільних прав та обов'язків від імені підопічного, а надання особі, яка перебувала у безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги, звичайних фактичних послуг у придбанні продуктів, медикаментів, приготуванні їжі, прибиранні квартири тощо. Тобто можна стверджувати, що "опікувалася" вживається в розумінні "турбувалася", "допомагала".

Надання допомоги спадкодавцеві протягом тривалого часу - оцінна категорія та має визначатися судом з огляду на обставини конкретної справи. У будь-якому разі, дії спадкоємця не повинні носити разовий, епізодичний характер і допомога, що надається, має бути систематичною. На думку суду, строк такої допомоги не може бути меншим одного року, оскільки саме з такою тривалістю перебування на утриманні законодавець свого часу пов'язував виникнення права на спадщину в утриманця.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підсумовуючи наведене, підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.

Позивачем не доведено існування наведених вище підстав у сукупності. Судом встановлено, що позивач та померла ОСОБА_8 проживали однією сімєю, разом вели господарство, разом виховували дітей, у тому числі спільну доньку, разом заробляли кошти на проживання тощо. Тобто спадкодавець не мала безпорадного стану, і могла в повній мірі забезпечувати свої потреби у тому числі, коли позивач протягом тижня перебував на роботі в іншому місці. Тяжка хвороба не була перешкодою для ведення господарства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог в зв’язку з відсутністю доведеності підстав, визначених ст. 1259 ЦК України, для зміни порядку черговості.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 11.04.2016 р.

Суддя                                                                                         В.С.Червонописький