15.02.2016 Провадження № 1-п/760/202/16

760/12120/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі колегії суддів : головуючого- судді: Захарової А.С.

суддів: Шевченко Л.В.

Губко А.О.

при секретарі: Борух А.С.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченогго ч.4 ст.190 КК України,-

за участю прокурора: Стасюка Р.О.

перекладача: ОСОБА_3

потерпілих: ОСОБА_4

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

захисників: ОСОБА_7

ОСОБА_8

Обвинуваченого: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження № 1-п/760/202/16, що зареєстроване в ЄРДР 03.07.2013 року за № 12013110090008338 за фактом вчинення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В ході судового розгляду кримінального провадження судом поставлено питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки строк дії ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 21.12.2015 року, якою обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, спливає 18.02.2016 року, однак дане провадженню на даний час знаходиться на стадії судового розгляду.

Прокурор вважає, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, необхідно продовжити до 60 днів, т.я. не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки він буде ухилятися від суду, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може впливати на потерпілих та свідків.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 приєднались до думки прокурора.

Захисники та обвинувачений заперечують проти доводів прокурора, посилаючись на те, що ним не доведено, що не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо запобіжного заходу в виді тримання під вартою, а тому вважають, що тримання ОСОБА_1 під вартою не може бути продовжено, а необхідно обрати іншій запобіжний захід, а саме: домашній арешт, т.я. обвинувачений має місце проживання, а тому не буде ухилятись від явки до суду, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також страждає на тяжке захворювання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисників.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що доцільно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 60 днів, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Оскільки дане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляу, не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, т.я. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до особливо тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, і покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі до 12 років, знаходився у розшуку, тому він може ухилятися від явки до суду, впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Отже, існує наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а це дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 14.04.2016 року і продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Доводи захисника ОСОБА_8 щодо неможливості утримання у подальшому його підзахисного під вартою в зв'язку з рядом наявних у останнього захворювань, т.ч. і тяжких, свого підтвердження не знайшли в суді, оскільки надана інформація медчастиною Київського слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений, не містить відомостей щодо неможливості перебування ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора.

Захисниками ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також обвинуваченим ОСОБА_1 не доведено, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, в т.ч. і на домашній арешт.

Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст.ст. 177, 178, 194, 196, 198, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід в вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14.04.2016 року до 14 год 00 хв..

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою закінчується 14.04.2016 року о 14 год 00 хв..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Захарова А.С.

судді: Шевченко Л.В.

Губко А.О.