ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
19.03.07 Справа № 17/025-07
За позовом Приватного підприємства "Санта-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс"
про стягнення 1609,12 грн.
Суддя Суховий В.Г.
Представники:
позивача: Зінов’єв Д.С. ;
відповідача: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 17/025-07 за позовом Приватного підприємства "Санта-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс" про стягнення 1609,12 грн. заборгованості, з яких 1463,10 грн. –основний борг, 113,80 грн. –пеня та 32,22 грн. –3% річних.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по Договору купівлі-продажу від 22.11.2004р. щодо оплати отриманих товарів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2007р. порушено провадження у справі № 17/025-07 та призначено до розгляду на 19.03.2007р.
В судовому засіданні позивач подав лист, в якому він частково відмовляється від суми позову в розмірі пені в сумі 113,80 грн.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних ухвалами суду документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за двома адресами (08292, Київська область, смт. Буча, вул. Ворошилова, 38 та Київська область, м. Ірпінь, вул. 3 Інтернаціоналу, 146). Ухвали суду від 12.02.2007р. були повернуті поштовим відділенням зв’язку з відмітками на конвертах “за зазначеною адресою не проживає”.
Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:
22.11.2004р. між Приватним підприємством "Санта-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліс" було укладено Договір купівлі-продажу (далі Договір). Відповідно до умов Договору (п. 1.1) продавець зобов’язується передати в обумовлені цим Договором строки товару у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар у власність і сплатити за нього обумовлену цим Договором грошову суму.
Відповідно до п. 1.2, 3.1, 3.4, 3.5 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами накладної, яка засвідчує факт передачі товару. Ціна товару зазначена у накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору. Розрахунки між сторонами здійснюються платіжними дорученнями, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок подавця, вказаний у розділі 12 цього договору. Покупець оплачує переданий продавцем товар за ціною, вказаною в накладних.
На підставі Договору купівлі-продажу від 22.11.2004р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 2 163,10 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 10987 від 15.02.2006, № 10982 від 15.02.2006, № 6003 від 28.01.2006, № 2060 від 12.01.2006, №59244 від 28.12.2005, № 56739 від 21.12.2005, які підписані та засвідчені печатками сторонами Договору (належним чином завірені копії в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.6 Договору покупець зобов’язується оплачувати кожну окрему партію переданого товару, згідно накладної, в строк, не пізніше 14 календарних днів з моменту переходу права власності на товар, вказаному в пункті 1.3 Договору.
Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме перерахував на рахунок позивача 12.02.2006р. –500 грн. та 10.08.20006р. –200 грн., про що позивач зазначив в позовній заяві.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар згідно з Договором купівлі-продажу від 22.11.2004 станом на дату подання позивачем позову становить –1 463,10 грн. (2 163,10 грн. –700 грн.).
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за одержаний товар за Договором купівлі-продажу від 22.11.2004р. в сумі 1 463,10 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 32,22 грн.
Що ж до позовних вимог позивача в частині стягнення пені в розмірі –113,80 грн., то позивачем в судовому засіданні подано лист, в якому він частково відмовляється від суми позову в розмірі пені в сумі 113,80 грн.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс" (08292, Київська область, смт. Буча, вул. Ворошилова, 38, інша адреса: Київська обл., м. Ірпінь, вул. 3 Інтернаціоналу, 146, код 32506973) на користь Приватного підприємства "Санта-Україна" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код 30634862) 1495,32 грн. – заборгованості, з яких 1463,10 грн. –основний борг та 32,22 грн. - 3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Суховий В. Г.