ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2016 р. м. Київ К/800/52308/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 4 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі № 505/2190/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області про визнання дій неправомірними, призначення пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області, в якому просив визнати незаконним рішення відповідача № 5 від 17 квітня 2015 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, починаючи з дня подачі заяви до управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області - 18 лютого 2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч вимогам ст.62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" було відмовлено в оформленні пільгової пенсії, мотивуючи це відсутністю атестації робочого місця.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 4 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, позов задоволений. Визнане незаконним рішення управління Пенсійного фонду України у м.Котовську та Котовському районі Одеської області № 5 від 17 квітня 2015 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. Зобов'язане управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, починаючи з дня подачі заяви ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Котовську та Котовському районі Одеської області - 18 лютого 2015 року.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що у травні 2015 року позивач, при досягненні 55 років та наявності трудового стажу 35 років, частина його трудової діяльності була пов'язана з шкідливими умовами праці, звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області із заявою про оформлення пільгової пенсії. Однак, йому було відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком №2 з підстав, що необхідний для цього стаж у нього складає 8 років 2 місяці і 13 днів, а за законом необхідно мати такий стаж роботи 12 років і 6 місяців, відповідні періоди роботи не зараховані до пільгового стажу за відсутності даних щодо атестації робочого місця.

Суди першої і апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивач працював на посадах, які відносяться до робіт із шкідливими умовам правці за Списком №2, тому вказана робота повинна зараховуватися до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення позивачу пенсії відповідно ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення". Атестація робочого місця має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що атестація була проведена наказами від 15 березня 2001 р. та 18 травня 2007 р.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

За обставинами справи між сторонами виник спір щодо законності дій відповідача по відмові позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту „б" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" та не зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи позивача на роботі, що передбачена Списком №2 з підстав відсутності атестації робочого місця.

Згідно з пунктом „б" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на пільгових умовах мають право па пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Відповідно ст.62 наведеного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Спір існує щодо не зарахування відповідачем до стажу з шкідливими і важкими умовами праці позивачу відповідних періодів роботи за відсутності проведення атестації робочого місця.

Згідно п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року.

Відповідно п.4.2. Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 4.3. Порядку передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилося, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилося.

Суди попередніх інстанцій зазначають що позивач виконував роботу, в тому числі, що передбачена Списком №2.

Виходячи з наведеного з 1992 р. введена обов'язкова атестація робочого місця, а її не проведення або несвоєчасне проведення має певні юридичні наслідки щодо зарахування чи не зарахування періодів роботи з шкідливими умовами праці до пільгового стажу.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено, де працював позивач, які роботи виконував, яка конкретно виконувана робота позивачем відноситься до роботи з шкідливими умовами праці та періоди її виконання, періоди атестації робочого місця позивача при виконання роботи з шкідливими умовами праці, що має суттєве значення для правильного вирішення вказаного спору.

Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до необґрунтованих висновків, що не своєчасне проведення атестації робочих місць не позбавляє права позивача на призначення пільгової пенсії

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів про зобов'язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах, оскільки призначення пенсії відноситься до компетенції управлінь Пенсійного фонду, тому суди не можуть перебирати на себе функції призначення пенсії.

З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України.

Відповідно до ст.227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Виходячи з наведеного судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності їх висновків та правовій оцінці обставин у справі.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої і апеляційної інстанцій, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України України у м.Котовську та Котовському районі Одеської області задовольнити частково.

Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 4 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді: