ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2009 року                                                                            Справа №  14/60

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників:

прокурора: не явився

позивача: не явився

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора м. Олександрії Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2009 року у справі №14/60

                 за позовом: прокурора м. Олександрії Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська міська рада (м. Олександрія Кіровоградської області)                 

                до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Олександрія Кіровоградської області)                  

                        про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26 травня 2009 року  по справі №14/60 (суддя Колодій С.Б.) відмовлено у позові прокурора м. Олександрії Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) заявленого в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська міська рада, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Олександрія Кіровоградської області)  про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6,00 кв.м. по пр. Леніна (біля магазину “Фуршет”) у м. Олександрії.

Не погоджуючись з рішенням суду прокурор м. Олександрії Кіровоградської області  вніс апеляційне подання, у якому просить скасувати рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26 травня 2009 року  по справі №14/60 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Прокурор посилається на те, що викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи. На відміну від суду прокурор вважає, що одновісний спеціальний причеп ЕІС №НОМЕР_1 використовується як кіоск для здійснення постійної торгівлі, закріплений на опорах, а отже є малою архітектурною формою відповідно до п.2 наказу №296 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. З огляду на п.3 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності відповідач повинен був отримати дозвіл. Свої доводи прокурор підтверджує фотознімками і стверджує, що підприємець знявши колеса в причепі і встановивши опори перетворив причеп на кіоск і протиправно використовує земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності.

Прокурор м. Кіровограда у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №6810). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду рішення по суті, неявка прокурора не перешкоджає розгляду справи, останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, справа переглядалася без участі прокурора, за наявними у справі матеріалами.

       Позивач –Олександрійська міська рада  –відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №6799). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду рішення по суті, неявка позивача не перешкоджає розгляду справи, позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (м. Олександрія Кіровоградської області)  - відповідач –у відзиву на апеляційне подання повністю погодився з доводами господарського суду і зазначив, що апеляційне подання не грунтується на чинному законодавстві, а наказ №296 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 04.09.2006р., на який посилається прокурор, скасований Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №152 від 09.04.2008р. “Про скасування наказу Мінбуду від 4 вересня 2006 року №296”.

30.06.2009р. від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 16.01.2009 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Олександрії Управління з контролю за використанням та охороною земель в Кіровоградській області Шевченко Людмилою Іванівною у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства зазначеної фізичної особи-підприємця, про що був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №3. На момент перевірки було встановлено самовільне зайняття земельної ділянки по пр. Леніна (біля магазину “Фуршет”) площею 6,0 кв.м. для обслуговування кіоску на землях житлової та громадської забудови і відсутність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 документів на земельну ділянку. Копія акту була отримана відповідачем, про що свідчить особистий підпис останнього.

В цей же день –16.01.2009 року зазначеною посадовою особою за участю фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 проведено обстеження спірної земельної ділянки у зв’язку з самовільним зайняттям земельної ділянки, про що був складений акт обстеження земельної ділянки №3, яким також встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0006 га для обслуговування кіоску. Копія акту отримана фізичною особою-підприємцем особисто 16.01.2009 року, про що в акті мається підпис.

У зв’язку з самовільним зайняттям земельної ділянки і вчиненням у зв’язку з цими обставинами адміністративного правопорушення 16.01.2009р. був складений протокол про адміністративне правопорушення №3 та складений припис із зазначенням порушення вимог ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та приписано до 16.02.2009р. усунути порушення. Припис виданий відповідачу 22.01.2009р.  

23.01.2009р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Олександрії Управління з контролю за використанням та охороною земель в Кіровоградській області Шевченко Л.І. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №3, відповідно до якої відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, яке виражається в порушенні вимог ст. 211 Земельного кодексу України і ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме самовільному зайнятті земельної ділянки та накладено штраф в розмірі 170 грн. Відповідно до копії квитанції (а.с. 14) штраф відповідачем сплачений.

22.05.2009 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Олександрії Управління з контролю за використанням та охороною земель в Кіровоградській області Шевченко Людмилою Іванівною у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 була проведена ще одна перевірка дотримання вимог земельного законодавства зазначеної фізичної особи-підприємця, про що був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №50/2. Оскільки в цей раз відповідач від підпису акта відмовився акт був направлений поштою 22.05.2009р., про що є відповідна відмітка.

Згідно норми ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки –будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (визначення з урахуванням змін, внесених Законом України №271 від 15.04.2008 року).

Для здійснення роздрібної торгівлі відповідачем використовувався одновісний причеп-фургон ЕІС № НОМЕР_1, який взято на облік відділом ДАІ з обслуговування м. Олександрії та Олександрійського району та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Причіп –транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем. (ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. N 2344-III), який до того ж, як правильно встановлено господарським судом, не є постійною спорудою.

З огляду на те, що торгівля ведеться поза магазинів та транспортним засобом, даний вид торгівлі відноситься до нестаціонарної пересувної торгівлі. Пунктом 3.3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005р. N 327, торгівля поза магазинами (уключаючи пересувну мережу) визначена як сукупність нестаціонарних, пересувних пунктів з продажу товарів, які пристосовані для тривалої роздрібної торгівлі товарами населенню на розвіз або рознос (лотки, розкладки, стенди, палатки, автомагазини, автофургони тощо), через торгові автомати, а також роздрібна торгівля, що здійснюється комівояжерами, через каси неторгових підприємств, зі складів, поштою, за допомогою Інтернету, телефону, телебачення тощо.

Відповідно до п.3.3.2 зазначеної Інструкції, різновидом мережі пересувної роздрібної торгівлі, призначеного для продажу товарів населенню за допомогою автомобільного транспорту є автомагазини та автофургони.

             Зазначене підтверджується і листом Державної податкової адміністрації від 27.05.1998 року №6240/10/23-3117 "Про визначення деяких термінів", в якому зазначено: „До пересувної мережі належать спеціально обладнані різні пристосування для торгівлі на винос та на виїзд (автомагазини, розвозки, цистерни, автоцистерни, лотки, прилавки, ручні візки, корзини і т. п.)”.

За таких обставин висновок місцевого господарського суду, що спірна земельна ділянка не використовується для розміщення і обслуговування кіоску є обґрунтованим. Крім того, доводи прокурора ґрунтуються на законодавстві, яке не є чинним. Зокрема, Наказ №296 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 04.09.2006р. та Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності втратили чинність.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання прокурора м. Олександрії Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26 травня 2009 року у справі №14/60 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                              О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                          Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                     Р.М. Бахмат