Справа №350/1/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2016 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Галущак Л.О.

суддів Кардаш О.І. , Юрчак Л.І.

секретаря судового засідання Назарчук І.П.

з участю прокурорів Кравець В.В., Романіва М.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші кримінальне провадження № 12013090220000042 від 18.01.2013 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Ріпне Рожнятівського району Івано-Франківської області, українки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює старшим контролером-касиром ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ 10008/0108 філії Івано-Франківського обласного управління , одружена, раніше не судима , гр. України , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та жительки с. Нижній Струтин вул. Грушевського,16 Рожнятівського району Івано-Франківської області, українки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює старшим контролером-касиром ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ 10008/0108 філії Івано-Франківського обласного управління , одружена, раніше не судима, гр. України, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що вони, за попередньою змовою між собою та невстановленими під час досудового слідства особами здійснили розтрату чужого майна, яке було їм увірене, в особливо великих розмірах.

Ставлячи у вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинення зазначеного злочину обвинувачення виходило з того , що 01 вересня 2006 року у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні №10008/108 Івано-Франківського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", що в смт. Рожнятів по вул. Січових Стрільців, 4 Рожнятівського району Івано-Франківської області (до реорганізації філія – Рожнятівське відділення) між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителем ІНФОРМАЦІЯ_5 з однієї сторони та ВАТ "Ощадбанк" з іншої сторони, укладено договір №2630-203 на вклад "Депозитний ощадного банку" в іноземній валюті на строк 9 місяців, тобто до 02 червня 2007 року. Відповідно до умов договору, цього ж дня ОСОБА_5 було внесено на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 34 600 (тридцять чотири тисячі шістсот) доларів США.

Після укладення договору та внесення депозитного вкладу ОСОБА_5 виїхав за межі території України до Російської Федерації, де в подальшому проживав без в'їзду до України, в селі Чунояр Богучанського району Красноярського краю, до часу смерті, тобто до 20.04.2011 року.

Достовірно знаючи про те, що на депозитному рахунку ОСОБА_5, строк якого, відповідно до умов договору №2630-203 від 01.09.2006 року закінчився 02.06.2007 року, знаходиться сума вкладу із відсотками, а вкладник ОСОБА_5 з часу відкриття депозитного рахунку до відділення банку з приводу зняття грошей чи продовження договору жодного разу не звертався, так як знаходився за межами України, працівники Рожнятівського відділення Івано-Франківської філії обласного управління АТ "Ощадбанк", зокрема старший контролер-касир ОСОБА_3 та контролер касир ОСОБА_4 , за попередньою змовою між собою та невстановленими під час досудового слідства особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, вирішили здійснити розтрату та привласнення його депозитного вкладу.

Так, 06 листопада 2010 року, операційно-касові працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_4, скориставшись тим, що у відділенні банку працює тільки операційна частина, працівниками якої вони є, за попередньою змовою між собою та невстановленими під час досудового слідства особами, після закінчення роботи з клієнтами в суботу, тобто після 14.00 год., з метою реалізації свого злочинного умислу, знаючи про те, що у касі ТВБВ 10008/0108, до якої вони мали доступ, сума коштів в доларах США є меншою ніж депозитний вклад ОСОБА_5 з відсотками, умисно формально провели валютно-обмінні операції від його імені, в результаті чого до валютної каси поступила потрібна сума грошових коштів в доларах США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розтрату чужого майна в особливо великих розмірах, ОСОБА_3 працюючи на посаді старшого контролер-касира ТВБВ 10008/0108 та будучи матеріально-відповідальною особою відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 15.09.2010 року, а ОСОБА_4 - працюючи на посаді контролер-касира, будучи матеріально-відповідальною особою, відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 12.01.2010 року, виконуючи функції касира, перебуваючи в злочинній змові між собою та іншими невстановленими особами, умисно, при виплаті коштів та закритті депозитного рахунку вкладника ОСОБА_5, ОСОБА_3 порушила вимоги посадової інструкції від 16.09.2010 року, з якою була ознайомлена, вимоги п.п. 5.42, 5.60 "Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами АТ Ощадбанк", затвердженого постановою правління ВАТ "Ощадбанк" від 16.02.2004 №17-2 (зі змінами та доповненнями), не здійснила ідентифікацію клієнта при проведенні операцій; не отримала від вкладника ощаднукнижку для перевірки відповідності записів в ній із записами в картці особового рахунку; не пересвідчилась в його особі; не перевірила зазначені в заяві на видачу готівки дані паспорта особи, яка отримує кошти, або документа, що його заміняє та в порушення вищевказаних нормативних актів, зареєструвала дану операцію в касовому журналі (операційному щоденнику). ОСОБА_4 , порушила вимоги посадової інструкції від 04.01.2010 року , з якою була ознайомлена, вимоги п.п. 5.42; 5.61 "Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами АТ Ощадбанк", затвердженого постановою правління ВАТ "Ощадбанк" від 16.02.2004 №17-2 (зі змінами та доповненнями),при видачі коштів з рахунку не здійснила ідентифікацію клієнта при проведенні операцій; не перевірила правильність та повноту оформлення переданих контролером документів, не підписала записи операцій в ощадній книжці та в порушення вищевказаних нормативних актів здійснила видачу із депозитного рахунку ОСОБА_5 вкладу із відсотками в сумі 36 040,88 доларів США, що становить 285 083,36 грн. не ОСОБА_5, а невстановленій під час досудового слідства особі, яка перебувала із ними в змові, тим самим здійснили розтрату чужого майна - грошового вкладу, яке було їм увірене, в особливо великих розмірах.

З метою приховати сліди вчиненого злочину із автоматизованої системи вкладних операцій (АСВО Вклади) невстановленою особою, яка діяла за попередньою змовою із операційно-касовими працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було видалено номер депозитному рахунку 2630/203 вкладника ОСОБА_5 та знищено справу з юридичного оформлення рахунку.

Таким чином, вважають, що ОСОБА_3 із ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою та невстановленими під час досудового слідства особами здійснили розтрату грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_5 в сумі 285 083,36 грн., що у 656 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вказаному злочині не визнала й пояснила , що 06.11.2010 року вона працювала у ТВБВ 10008/0108 Івано-Франківського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", що в смт. Рожнятів по вул. Січових Стрільців, 4 і виконувала обов’язки контролера. Робочий день тривав з 08.00 год. до 14.00 год. Також їм було залишено готівку в сумі 20 тис. дол.. США для закриття вкладу, однак якого – невідомо. В кінці робочого дня до каси підійшов незнайомий їй чоловік, який представився ОСОБА_5 та сказав, що хоче закрити свій депозитний рахунок й отримати гроші. При цьому, він пред’явив паспорт гр. України на своє ім"я. Пересвідчившись у особі, вона звірила його паспортні дані із даними, які містяться в АСВО "Вклади" та звірила підпис в картотеці. Сумніву, що це був ОСОБА_5 у неї не було. Відкривши електронний рахунок вона побачила, що сума вкладу була великою і тому спитала у касира ОСОБА_4 чи є в касі така сума грошей. ОСОБА_4 відповіла, що в касі такої суми грошей не має. Вказаний чоловік був обурений, сказав, що кошти замовляв напередодні і вона зрозуміла, що він раніше попереджав банк що хоче закрити депозитний рахунок. Після цього вона скерувала вказаного мужчину до кабінету керуючої відділенням банку ОСОБА_6 Через декілька хвилин до них із ОСОБА_4 підійшла керуюча відділенням банку ОСОБА_6, яка запитала в чому проблема, на що ОСОБА_4 відповіла, що не вистачає 5 000 доларів США. Тоді ОСОБА_6 сказала що у неї в кабінеті є 5 000 доларів США і вона внесе їх в касу на свій рахунок. Також вона сказала що якщо інших питань не має, то кошти слід видати. Після цього нею була оформлена операція по виплаті депозитного вкладу та відсотків ОСОБА_5, а касиром ОСОБА_4 видано гроші. Однак, у зв’язку із тим, що всієї суми коштів у касі не вистачало, частину вкладу було виплачено у гривнях, шляхом оформлення операції по обміну валюти. Під час оформлення даної операції вона чітко дотримувалась вимог посадової інструкції.

Під час закриття рахунку ОСОБА_5 пред’явив тільки паспорт громадянина України, будь-яких інших документів, зокрема договір на відкриття рахунку чи ощадну книжку останній не пред’являв, а вона його по це не запитувала. У вказаної особи вона не вимагала ощадної книжки, оскільки в АСВО "Вклади" по рахунку ОСОБА_5 інформація про видачу ощадної книжки була відсутня. З ОСОБА_5 вона не знайома, про його вклад їй не було нічого відомо, доступу до вкладів у неї не було . У системі кожнен працівник працював під своїм паролем, встановлении програмістом. Жодного втручання у автоматизовану систему вкладних операцій (АСВО „Вклади”), де було видалено номер депозитноого рахунку 2630/203 вкладника ОСОБА_5, нею зроблено не було, також їй нічого не відомо про те, що це було зроблено. Також вона не має жодного відношення і до знищення справи з юридичного оформлення рахунку.Вважає, що вимоги посадової інструкції не порушувала, із ОСОБА_4 в попередньому зговорі не перебувала, тому просить її виправдати.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 дала аналогічні покази , при цьому вказала на те, що з 2008 року перебувала на посаді контролер- касира у ТВБВ 10008/0108 Івано-Франківського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", що в смт. Рожнятів по вул. Січових Стрільців, 4 . Зав. касою попередила їх про те, що 06.11.2010 року буде закриватися вклад, однак який саме їм не сказала. В кінці робочого дня невідомий їй чоловік прийшов закривати вклад. При оформленні документів ОСОБА_3Я запитувала у неї чи є у касі сума коштів необхідних для виплати вкладу, як їй стало відомо ОСОБА_5, однак , такої суми грошей не було, тому останній був незадоволений . Після цього ОСОБА_3 скерувала вказаного мужчину до кабінету керуючої відділенням банку ОСОБА_6 , яка через декілька хвилин підійшла до них й спитала скільки грошей не вистачає для виплати депозитного рахунку ОСОБА_5 Вона відповіла, що не вистачає 10 000 доларів США. Після цього ОСОБА_6 сказала що у неї в кабінеті є 5 000 доларів і вона внесе їх в касу на свій рахунок. Після цього нею були видані гроші, однак, у зв’язку із тим що всієї суми коштів у касі не вистачало, частину вкладу у сумі 5 000 доларів ОСОБА_5 було виплачено у гривнях, оформивши операцію по обміну валюти. Під час оформлення даної операції вона чітко дотримувалась вимог посадової інструкції.

Під час виплати депозитного вкладу вона діяла відповідно до посадової інструкції, а саме після того як клієнт звернувся до контролера, яким на той час була ОСОБА_3, та звірила його документи, ОСОБА_3 передала їй заяву на видачу готівки, в даному випадку на вказану суму, вже з підписом клієнта. Після цього вона звірила анкетні дані клієнта, пересвідчилась в даній особі, перевіривши його паспорт гр. України і вважає , що це був ОСОБА_5, який пред'явив свій паспорт гр. України. Після оформлення всіх документів вона видала ОСОБА_5 вказану суму коштів по депозитному рахунку та відсотки.

У системі АСВО „Вклади” працювала під своїм паролем, встановленим програмістом, у неї була своя програма і в даному випадку „видалення” у програмі закладено не було.

Жодного втручання у автоматизовану систему вкладних операцій (АСВО „Вклади”), де було видалено номер депозитному рахунку 2630/203 вкладника ОСОБА_5, вона не здійснювала, також нічого не відомо про те, що це було зроблено. Також вона не має жодного відношення і до знищення справи з юридичного оформлення рахунку. Вважає, що вимоги посадової інструкції не порушувала, із ОСОБА_3 в попередньому зговорі не перебувала, тому просить її виправдати.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Ст. 91 КПК України вказує перелік обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), винуватість обвинуваченого, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 92 цього ж Кодексу, обов'язокдоказування цих обставин, за винятком розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладає на слідчого та прокурора.

По даному кримінальному провадженню прокурор в ході судового розгляду повинен був надати суду докази про те, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ознаки злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України при обставинах зазначених в обвинуваченні. У підтвердження висунутого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звинувачення, прокурором заявлено для допиту та допитано судом свідків та потерпілого, надано ряд письмових доказів.

Зокрема, визнаний по справі потерпілим ОСОБА_7 суду пояснив, що після смерті батька ОСОБА_5 , вони почали оформляти спадщину і направляли запити в установи банків, зокрема в Рожнятівське відділення ощадбанку , де їм надали відповідь, що у батька відкритих рахунків не було. Однак, рідна сестра батька , ОСОБА_8 , після його смерті передала їм документи, які батько залишив їй на зберігання, серед яких був договір про відкриття депозиту на суму 34600 доларів США у Рожнятівському відділенні ощадбанку та ощадну книжку.

В кінці 2011 року вони змушені були звернутись до прокуратури про незаконне зняття коштів з депозитного рахунку батька, а по-скільки це питання довго розглядалося , то звернулися із позовом до Рожнятівського районного суду про витребування коштів, який судом задоволено.

В період з 2006 року і до смерті батько на територію України не приїздив, спілкувався з ним по телефону раз у декілька місяців. Тіло батька на територію України привезли чоловік його сестри ОСОБА_9 та родич ОСОБА_10, які також передали йому і паспорт батька. Також у Росії перебуває і рідний брат батька, однак вони спілкуються дуже рідко.

На даний час йому повністю відшкодована шкода, претензій морального, матеріального характеру немає. Щодо міри покарання, то покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила , що її брат , ОСОБА_5 постійно проживав у Російській Федерації й перед від»їздом залишив у неї свої речі , в тому числі і Ощадну книжку. На територію України він приїздив дуже мало й за рік до смерті, до 20.04.2011 року його не було. Спілкувалися з ним тільки по телефону . Під час однієї із телефонних розмов вона просила його щоб він приїхав у вересні 2010 року на весілля його старшого сина, однак він сказав, що планує приїхати навесні 2011 року. В січні 2011 року, коли брат зателефонував до неї для того, щоб привітати із Новим Роком та Різдвом, повідомив що його стан здоров’я погіршився і пообіцяв перетелефонувати, проте після даної розмови він більше не телефонував. На початку квітня 2011 року до неї зателефонували із Росії й повідомили, що брат дуже хворий і його потрібно забрати додому. Її чоловік ОСОБА_11 доїхати не встиг , ОСОБА_5 помер. Тіло брата привіз разом із історією хвороби та паспортами.

Після смерті брата вона переглянула документи, які він залишив їй для збереження, й серед них були договір про відкриття депозитного рахунку в відділенні ПАТ «Ощадбанк» та ощадна книжка, в якій був запис про вклад в Рожнятівському відділенні ПАТ «Ощадбанк», зроблений в вересні 2006 року на суму 34 600 доларів США . Всі документи вона передала синам брата, які пізніше повідомили, що кошти зняті нібито братом в листопаді 2010 року.

Однак категорично стверджує, що ОСОБА_5 у 2010 році на територію України не приїжджав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що ОСОБА_5 є братом його дружини. У 2006 році ОСОБА_5 виїхав на територію Російської Федерації, а у них залишив свої особисті речі . Під час перебування у Росії він періодично телефонував до них із сестрою, однак на території України не був приблизно 4-5 років. Під час однієї із розмов ОСОБА_5 повідомив, що хворий, однак коли він вирішив поїхати та забрати його на територію України , то вже не застав його живим, так як він помер за декілька годин до його приїзду. На той час біля нього був брат ОСОБА_12, який проживає в Краснодарському Краї Російської Федерації. Отримавши всі необхідні документи, а саме: два паспорти , свідоцтво про смерть та інші документи необхідні для перевезення тіла покійного, він разом із ОСОБА_12 доправив тіло померлого ОСОБА_5 з Красноярська до Москви, а звідти він поїхав (разом із тілом покійного) на територію України, а ОСОБА_12 до себе додому в Краснодарський край.

Після смерті ОСОБА_5, всі речі, які залишив брат і серед яких були договір про відкриття депозитного рахунку у відділенні ПАТ „Ощадбанк” та ощадна книжка, його дружина передала його дітям. Однак, через деякий час вони повідомили, що кошти із даного рахунку були зняті начебто ОСОБА_5 в листопаді 2010 року.

Також категорично стверджує, що ОСОБА_5 не міг зняти дані кошти, так як на території України у 2010 році не перебував.

Свідок ОСОБА_13, рідна сестра ОСОБА_5, суду підтвердила, що брати ОСОБА_5 та ОСОБА_12 перебували на території Росії, в т.ч. і в 2010 році. Про те, що на ОСОБА_5 є відкритий депозитний рахунок у відділенні ПАТ «Ощадбанк» їй стало відомо після його смерті.

Будучи допитаним як свідок ОСОБА_14 вказала, що являється рідною тіткою ОСОБА_7 та ОСОБА_15 Померлий ОСОБА_5 був розлучений із своєю дружиною та проживав у Росії, однак спілкувався із синами та допомагав їм матеріально. Після смерті ОСОБА_5 його сестра ОСОБА_8 передала синам документи ОСОБА_5С, які останній залишив їй на зберігання. Серед вказаних документів був договір на відкриття депозитного вкладу у Рожнятівському відділенні ощадбанку та ощадна книжка. У неї було доручення від ОСОБА_15 та ОСОБА_7 на представлення нею їх інтересів у різних інстанціях. Під час оформлення спадщини нею виявлено , що кошти знято, а тому звернулися із відповідними заявами до міліції та до суду. Про те, що ОСОБА_5 хворів, їм не було відомо. Також на територію України він не приїжджав приблизно 5-6 років.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він разом із ОСОБА_17 та ОСОБА_18 проводили службове розслідування по факту закриття депозитного рахунку ОСОБА_5 у ТВБВ №10008/0108 й встановили, що у ОСОБА_5 був рахунок у банку, який виданий, договір та інші документи відсутні, а дані стерті. Вважає, що до закриття рахунку можуть бути причетні контролер та касир, адже при видачі коштів вони повинні перевіряти паспорт, що посвідчує особу та забрати ощадну книжку або пояснення. Однак конкретизувати , що підпис налужить не ОСОБА_5 не можуть, це тільки припущення, також при перевірці вони не можуть доказувати, а тільки висловлювати свої припущення. Хто отримав кошти їм невідомо, хто видалив інформацію по депозитному рахунку ОСОБА_5 в АСВО „Вклади” також невідомо, вилучення комп»ютерної техніки не проводився . Доступу до бази вкладів у нього немає.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він є спеціалістом комп»ютерної системи й також проводив службове розслідування по факту закриття депозитного рахунку ОСОБА_5, за результатми якого з»ясовано, що інформація по депозитному рахунку ОСОБА_5 в АСВО „Вклади” була видалена тільки частина ( прізвище, ім»я та по-батькові) і це могла зробити будь-яка особа під своїм паролем, однак хто це зробив невідомо. Фактично збереглися всі дані , крім прізвища, тому при пошуку вкладника у системі по прізвищу дані будуть відсутні, а по інших параметрах – дані наявні. Також залишилась інформація про рух коштів, а тому відповідно формується виписка та все зафіксовано у щоденнику. Крім цього, повинні були бути резервні копії дисків, однак їх також виявлено не було. Коли саме були видалені дані в АСВО „Вклади” пояснити не може. Також свідок зазначив, що якщо у програмі поставити галочку на ощадну книжку, то те, що вона видавалася бачити не будуть.

Аналогічні пояснення надав суду і свідок ОСОБА_18

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила , що вона з 01.08.2011 року працює керуючою територіального відокремленого безбалансового відділення №10008/108 Івано-Франківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". На запит нотаріальної контори за її підписом була видана довідка про те, що вкладник ОСОБА_5 відкритих рахунків в установі банку не має, хоча фактично у нього на той час у ТВБВ №10008/0108 було відкрито поточний рахунок №262096000510 та закритий 06.11.2010 року рахунок №2630/203 "Депозит ощадного банку" в іноземній валюті на суму 34 600 доларів США. Дану довідку підготувала бухгалтер ОСОБА_20

Вона приймала справи банку, які передавалися на кількість, а не на наявність. Оригінали договорів в особових справах не перевірялись. При службовій перевірці було встановлено , що касир та контролер порушили вимоги посадової інструкції та Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами АТ "Ощадбанк",по-скільки видавалася ощадна книжка, яка була на руках у сестри ОСОБА_5, а також договір про відкриття депозиту. У системі Вклади є відмітка, що все знищено. Підписи ОСОБА_5 візуально схожі.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що до 29 квітня 2011 року вона працювала на посаді керуючої філії Рожнятівського відділення ПАТ «Ощадбанк».

Згідно порядку отримання депозитних вкладів особою-вкладником в Рожнятівському відділенні ПАТ «Ощадбанк» станом на 2010 рік свідок вказала, що особа яка бажає зняти депозитний вклад звертається до операційної частини, а саме до операційно касового працівника і представляє договір та паспорт після чого, контролер касир здійснює перевірку наявності депозитного рахунку відповідно до системи «Вклад». Після того як контролер касир пересвідчився в тому, що в базі даних на цю особу відкритий депозитний рахунок, він здійснює перевірку його паспорта. Перевіривши та встановивши особу, контролер-касир вираховує відсотки, списує дані про закриття даного депозитного рахунку, після чого видруковує дві заяви на отримання відсотків та основної суми вкладу та дає особі їх для підпису. Після підписання особою, підписана заяви на отримання коштів контролер-касир звіряє підписи на заявах та на тій документації яка зберігається при депозитному договорі. Звіривши підписи контролер-касир передає вище вказані документи касиру, після чого касир знову встановлює особу яка бажає зняти депозитний вклад, встановлює які кошти він бажає зняти після чого підписує заяву на видачу готівки та видає кошти.

Якщо у клієнта немає із собою договору, то він не вимагається,окільки він є у банку й це положенням не передбачено.

Для виплати коштів у значній сумі клієнт в обов’язковому порядку попередньо за декілька днів звертається до операційної частини (робить замовлення на видачу вкладу чи в телефонному режимі чи прийшовши особисто в відділення) після чого на обумовлений день необхідно забезпечити видачу вкладу. Якщо коштів необхідних для виплати в касі банку немає, банк бере підкріплення (тобто замовляє додаткові кошти в обласному Управлінні «Ощадбанк»), для виплати депозитного вкладу. Замовлення в обласному Управлінні «Ощадбанк» здійснюється завідуючою каси, обговорюється із головним бухгалтером і після того складається доручення на отримання даних коштів, в якому проставляються підписи керуючої банку та завідуючої каси. При замовленні коштів зазначається загальна сума, а не конкретизується по депозитах.

Контроль видачі готівки здійснюють операційно-касові працівники , після чого документи направляються в бухгалтерію, де формується баланс за день. Бухгалтер наступного контролю перевіряє всі письмові документи, відповідність підпису і якщо є порушення, то формує довідку про порушення, яка надається їй, як керуючій і головному бухгалтеру, а також ревізору в обласному управлінні і даний факт перевіряється протягом місяця . При закритті вкладу формуються папки, які рік знаходяться в бухгалтерії, а потім здаються в архів . По наказу обов»язки зав. архівом було покладено на заступника гол. бухгалтера, яка вела контроль за архівом. Ключі від архіву зберігалися у охорони. Про порушення закриття вкладу до неї ніхто не звертався. Також перед її звільненням протягом двох тижнів проводилась ревізія, яка жодних порушень не виявила.

Які були у банку вклади їй невідомо, інформацію про вклади робив економіст.

Операційно-касові працівники могли закрити рахунок у відсутності валюти зі згоди вкладника шляхом одночасної процедури обміну валюти, тобто вкладник отримує частину коштів у доларах США, а іншу частину гривнями, при чому оформляється процедура одночасного обміну валюти з долара США на гривню.

Вона, як керівник, не приймає жодної участі у перевірці документації чи виплаті депозитного вкладу. За вкладника ОСОБА_5 їй нічого не відомо, з ним не знайома, ніколи його не бачила і з ним не зустрічалась. Жодних вказівок на видачу вкладу не давала і хто б це міг бути їй не відомо. З електронною базою вона не працювала, оскільки є технічно відсталою, роботи із комп»ютером взагалі не знає. Про зникнення справи стало відомо у ході слідства.

Доступ до бази даних АСВО «Вклад» мали операційно касові працівники, інженер-програміст, бухгалтери і вхід у систему могли здійснити тільки під своїм паролем.

Їй не відомо хто міг вносити зміни ,в тому числі видаляти інформацію по депозитному вкладу, однак інженер-програміст робив резервні копії даної АСВО «Вклад» яка зберігалась в серверній банку та копії надсилались в обласне управління «Ощадбанку».

Що стосується коштів в сумі 5000 доларів США , то ці кошти їй дала сестра на зберігання на пам»яник племінника, який похоронений в смт. Рожнятів й ці кошти були нею внесені на свій рахунок .

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що до серпня 2012 року працював на посаді головного бухгалтера філії Рожнятівського відділення ПАТ «Ощадбанк», в його функціональні обов’язки входило контроль за своєчасним та правильним відображенням всіх операцій в бухгалтерському обліку, дебіторська та кредиторська заборгованість, контроль за своєчасним отриманням звітностей від підзвітних установ банку, та інші .

Згідно порядку закриття депозитних рахунків особа , яка бажає зняти депозитний вклад звертається до операційної частини, а саме до контролера і представляє договір та паспорт , після чого контролер здійснює перевірку даних відповідно до системи «Вклад», тобто належність депозитного рахунку за вищевказаною особою у базі даних. Після того як контролер пересвідчився в тому, що в базі даних на цю особу відкритий депозитний рахунок, він зобов`язний здійснити перевірку паспорта, а вже після перевірок і встановлення особи вираховує відсотки, списує дані про закриття даного депозитного рахунку, видруковує дві заяви на отримання відсотків та основної суми вкладу і дає особі їх для підпису. Після підписання особою заяви на отримання коштів, контролер-касир звіряє підписи на заявах та на тій документації яка зберігається при депозитному договорі. Звіривши підписи контролер-касир передає вище вказані документи касиру, після чого касир знову встановлює особу яка бажає зняти депозитний вклад, встановлює які кошти він бажає зняти, підписує заяву на видачу готівки та видає кошти.

Ліміт каси становив приблизно 20-30 тис. дол. США і якщо депозитний вклад перевищує даний ліміт, то кошти необхідно замовляти й така виплата повинна була здійснюватись з відома зав. касою або керуючої банку . Після видачі вкладу , документи передаються в бухгалтерію, провідний бухгалтер набирає баланс й перевіряє щоб зійшлася каса в електронному варіанті. Після чого, всі документи по вкладних рахунках направлялись бухгалтеру наступного контролю, де перевірялись всі необхідні документи, списувався депозитний рахунок , формувались в папки та здавались в архів.

Якщо видавалась ощадна книжка, то зазначається ф. 78, й також заноситься у АСВО «Вклад» й при її відкритті видно, що ощадна книжка видана. При закритті вкладу ощадна книжка забирається й зберігається із іншими матеріалами при закритті рахунку.

Про те, як видавались кошти ОСОБА_5 йому не відомо. Однак, якщо не вистачає валютних коштів, то можна видавати і гривні . Також йому не відомо чому пропала паперова справа ( фактично не одна справа, а ціла зв»язка). Він та касири доступу до архіву не мали, ними не займалися. Також видачу даних коштів перевіряли двоє бухгалтерів, які жодних зауважень не мали. Про те, хто замовляв кошти , можна було дізнатись, ознайомившись з графіком роботи касира і контролера.

Доступ до даної бази даних АСВО «Вклад» мали всі працівники які здійснювали операції в даній системі , а він , як головний бухгалтер доступу до системи не мав. Вносити зміни до бази даних АСВО «Вклад» міг тільки програміст.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила , що вона працювала на посаді провідного бухгалтера в філії Рожнятівського відділення ПАТ «Ощадбанк» і в її функціональні обов’язки як провідного бухгалтера входило відображення в бухгалтерському обліку операцій по іноземній валюті операційної частини, ведення аналітичних обліків по балансових рахунках та ін. Таким чином, вона набирає баланс й перевіряє щоб зійшлася каса в електронному варіанті. Після чого, всі документи по вкладних рахунках направлялись в наступний відділ (наступного контролю) для проведення подальшої обробки інформації, де бухгалтер наступного контролю перевіряє всі необхідні документи, формуює в папки та здає в архів. В понеділок, 08.11.2010 року вона перевірила баланс за суботу й жодних зауважень не було.

Також пояснила, що у видатковому ордері від 08.11.2010 року про закриття депозитного рахунку ОСОБА_5 вказані дані паспорта ОСОБА_6, яка на той час працювала на посаді керуючої Рожнятівським відділенням ПАТ "Ощадбанк" , оскільки виплата вкладнику ОСОБА_5 перевищувала 50 000 грн., а тому в операційній системі ОДБ у одному із вікон потрібно було зазначити паспортні дані керуючої, тобто така програма, адже якщо сума перевищує ліміт, то необхідно керівників ставити до відома. 36 тис. дол. США є великою сумою, яка перевищує ліміт і без замовлення її отримати неможливо.

Також зазначила, що вклад ОСОБА_5 відкривала особисто вона. Кошти були перераховані із Росії , а пізніше, коли приїхав ОСОБА_5 у його присутності були оформлені всі письмові документи та укладено договір. Також при відкритті рахунку все заноситься у базу, а також відомості про ощадну книжку. Вклад у базі можна найти за номером рахунку або по прізвищу.

Доступу до автоматизованої системи вкладних операцій вона не мала.

Про виплату депозитного вкладу та відсотків ОСОБА_5 їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_20 вказала, що вона перебувала на посаді бухгалтера наступного контролю , тобто в її обов’язки входило здійснення контролю за оформленням первинних документів щодо дотримання законності здійснення операцій за рахунками вкладників, здійснення контролю за правильністю ідентифікації клієнтів, здійснення контролю за правильністю відкриття та закриття вкладних рахунків та ін. Тобто вона перевіряє депозитну справу, всі первинні документи (депозитний договір, копію паспорта, ідентифікаційний код, звіряє всі підписи ). При перевірці закриття депозитного вкладу ОСОБА_5 зауважень не було, всі документи були на місці. Ощадна книжка до неї не поступала, однак чи вона видавалась ОСОБА_5 - не пригадує. Якщо б вона видавалась, то такі відомості були б у системі.

Всі справи по закритих рахунках, які формуються нею щомісячно, вкінці року вона здає в архів. Опис справ при передачі їх в архів та акт прийому-передачі не складались і справи в архів вона передавала без складання будь-яких документів. Вона особисто їх заносила в архів й ставила на підлогу. Ключі від архіву були в охоронців і у них вона їх брала по мірі необхідності.

Їй відомо, що при проведенні ревізії було виявлено, що відсутня депозитна справа ОСОБА_5, причина її відсутності невідома, однак зауважила, що пропала ціла пачка ( тобто декільна справ).

Вона, мала доступ до АСВО „Вклади”, оскільки здійснювати операції в даній системі безпосередньо входило в її обов’язки, вносити зміни до даної системи вона не могла. У даній системі вона працювала під своїм паролем й бачила всі дані, що й контролер та касир.

Свідок ОСОБА_23 вказала, що в листопаді 2010 року вона працювала на посаді завідуючої касою . Станом на листопад 2010 року, щоб отримати кошти з депозитного рахунку, клієнт повинен особисто з'явитись у відділення банку, звернутись до контролера, до неї або до керуючої із заявою (усною та письмовою) про те, що він бажає закрити депозитний рахунок та зняти всі кошти. Якщо сума депозитного рахунку, яку бажає зняти клієнт, не перевищує ліміту каси , то контролер-касир сам міг видати грошові кошти. В випадку, коли сума перевищувала ліміт, кошти необхідно було замовляти в обласному управлінні, що вона безпосередньо здійснювала. 05.11.2010 року вона замовила кошти в сумі 120 тис. доларів США, з яких 100 тис. по замовленню клієнта для виплати 08.11.2010 року, а 20 тис. для роботи банку на 06.11.2010 року в суботу. Про замовлення коштів для виплати вкладу ОСОБА_5 їй не відомо.

Доступ до бази даних АСВО «Вклад» мали всі працівники які здійснювали операції в даній системі тобто контролери-касири, а також інженер програміст. Вхід здійснити можливо тільки під своїм паролем, доступ до даної системи вона як завідуюча основною касою не мала.

Важає, що обвинувачені не мали змоги закрити рахунок вкладника без клієнта.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що до квітня 2011 року працювала на посаді ст. бухгалтера в філії Рожнятівського відділення ПАТ «Ощадбанк». На неї було покладено обов’язки відповідальної особи за збереження архіву , проте кожен із працівників банку мав доступ до архівної кімнати, оскільки в ході роботи могла виникнути необхідність в певних документах, які знаходяться в архіві і з якими необхідно працювати, ключі від архівної кімнати зберігались на щитку з ключами в охоронця. Працівник наступного контролю фактично сама заносила всю документацію до архівної кімнати. Закриті рахунки зберігаються постійно . Де і що зберігалось у архіві , їй невідомо. Опис справ при передачі їх в архів та акт прийому-передачі не складались і справи в архів передавались без її участі.

Про виплату депозитного вкладу та відсотків ОСОБА_5 їй нічого не відомо.

Доступу до даної автоматизованої системи вкладних операцій вона не мала, на скільки їй відомо мали тільки працівники операційної частини (контролери, контролери-касири), працівники наступного контролю, а також головний інженер–програміст ОСОБА_25, який на той час працював.

Свідок ОСОБА_25 вказав, що з 2003 року по квітень 2011 року працював на посаді головного інженера-програміста служби інформатики та автоматизацій в філії Рожнятівського відділення ПАТ «Ощадбанк». В його функціональні обов’язки входило супровід програмного забезпечення, ремонт комп’ютерного обладнання, обслуговування банкомата та інше.

Доступ до системи АСВО „Вклади” у нього був тільки як адміністратора і він в даній базі не мав можливостей вносити будь-які зміни до депозитних рахунків . Під паролями інших користувачів, тобто працівників банку ніколи не працював. Він міг працювати за іншими комп’ютерами, але тільки під своїм паролем коли оновлював систему або у випадку збою системи на прохання пацівників. Він ніколи не видаляв інформацію із АСВО "Вклади" і такої вказівки йому ніхто не давав. Міг тільки на прохання операційних працівників відновити незакінчену ними операцію або відновити дані. Порядок видалення інформації в АСВО "Вклади" нічим не передбачений і йому не відомо, як можна було видали таку інформацію. Також зазначив, що якщо в автоматизовану систему вкладних операцій занесено дані, то їх стерти неможливо. Вважає, що при оновленні системи міг пройти збій. Оскільки автоматизована система вкладних операцій була недосконалою та часто давала збої у своїй роботі, то він зберігав бази даних даної системи, для чого робив резервні копії, які зберігав на комп’ютерах , що знаходились в мережі, а також записував на CD-диски і відправляв їх в обласне управління ПАТ«Ощадбанк». Як саме вони передавались, йому невідомо.

Про виплату депозитного вкладу ОСОБА_5 йому стало відомо влітку 2012 року коли його викликали на попереднє місце роботи і повідомили, що з депозитного рахунку ОСОБА_5 були зняті кошти. Тоді він запропонував відновити всі стерті дані й наголошував за копії дисків, однак йому відмовили , пояснивши, що він не є їхнім працівником.

Свідки ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 вказали, що працювали в ТВБВ №10008/0108, однак про виплату депозитного вкладу ОСОБА_5 їм нічого не відомо. Крім цього пояснили, що при видачі великих вкладів напередодні проводиться замовлення. На вечірні каси та на вихідні залишаються кошти у межах ліміту ( без замовлення) . На той час зав. касою була ОСОБА_23 , яка фактично завжди й видавала кошти .

Свідок ОСОБА_29 вказав, що у 2010 році він працював охоронцем у ТВБВ №10008/0108. Під час роботи вони здійснювали пропускний режим клієнтів банку. Ключі від усіх кабінетів були у них. Архів знаходився у підвалі, закривався й ключі був у керуючої банком. Клієнтів припиняли запускати в приміщення банку за 15 хвилин до закінчення робочого часу.

Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що з 2004 року по 2014 рік він працював охоронцем у ТВБВ №10008/0108 і у його обов»язки входило слідкувати за порядком , а також охороняти приміщення. Ключі від кабінетів знаходились у охорони, а від архіву ключі зберігалися або у керуючої, або у бухгалтерії. Фактично у них була книга обігу ключів. Клієнтів припиняли запускати в приміщення банку за декілька хвилин до закінчення робочого часу , однак касир чи контролер завершують операцію після закінчення робочого часу.

Прокурором надано суду у підтвердження вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, такі письмові докази :

-копію акту службового розслідування по факту закриття депозитного рахунку у ТВБВ №10008/0108 від 05.07.2012 року, копію акту службового розслідування по факту закриття депозитного рахунку ОСОБА_5 у ТВБВ №10008/0108 від 30.10.2013 року , копію акту додаткового службового розслідування по факту закриття депозитного рахунку у ТВБВ №10008/0108 від 04.11.2013 року, що підтверджують факт виявлення порушення в роботі працівників ТВБВ №10008/0108 при закритті рахунку ОСОБА_5, а також виявлено факт знищення пакету документів (депозитної справи) по рахунку ОСОБА_5 та часткове видалення інформації по депозитному рахунку ОСОБА_5 в АСВО „Вклади” (видалено номер депозитного рахунку - №2630/203 на прізвище ОСОБА_5), а в базі даних залишилась тільки інформація про рух коштів по даному рахунку, дату видалення та пароль виконавця визначити неможливо, так як на той час програмним забезпеченням не фіксувалися записи відносно корегування чи видалення інформації з бази даних. Доступ до бази даних здійснювався на основі паролів контролера вкладних операції, а також пароль до бази даних мав бухгалтер наступного контролю. Інженер-програміст мав доступ до бази даних тільки в присутності користувачів для обновлення програмного забезпечення . Також встановлено, що відсутній пакет документів ( договір на відкриття рахунку, заява на переказ готівки, копія паспорта та ідентифікаційного номера, заява на видачу готівки ) ( а.с.54-55, 66, 67-69 т.2)

-Фотокопію прибуткового касового ордеру №944 від 01.09.06 року, згідно якого 01.09.2006 року ОСОБА_5С відкрито депозитний рахунок на суму 34600 доларів США ( а.с.56 т.2).

-Фотокопію операційного щоденника за 06.11.2010 року, згідно якого 06.11.2010 року працівниками ТВБВ №10008/0108 закрито депозитний рахунок ОСОБА_5 на суму 34600 доларів США та видано даний вклад та відсотки на суму 1440,88 доларів США ( а.с.57 ,58 т.2.) .

-Фотокопію видаткового касового ордеру №7591 від 08.11.2010 року, згідно якого закрито депозитний рахунок на суму 34600 доларів США, і в ньому зазначено, що пред’явлено паспорт серії: СЕ 107610 від 14.01.2002 року, дата народження 21.11.1052 року, адреса смт. Рожнятів вул. Струтинська,52 ( а.с. 59 т.2).

-Фотокопію довідки на суму переданих вкладних документів по видатку від 06.11.2010 року , складену бухгалтером банку та підписану також зав. касою та гол. бухгалтером ( а.с.60 т.2)

-Фотокопії квитанцій №3 і №4 про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу від 06.11.2010, згідно яких клієнтом ОСОБА_31 здійсненого обмін валюти з доларів США на гривні в сумі 0,88 доларів США та 5300,00 доларів США, на якій є підпис ОСОБА_5 ( а.с.61,62 т.2 ).

-Фотокопію операційного щоденника Купівлі -продажу валюти за 06.11.2010 року, згідно якого із каси ТВБВ №10008/0108 06.11.2010 року о 14.17 год. видано 36040,88 доларів США , кошти в сумі 5000,00 доларів США вкладені на рахунок ОСОБА_6 поступили до каси ТВБВ №10008/0108 о 14.20 год. ( а.с.80-81 т.2)

-Довідку №719 від 02.12.2013 року, з якої вбачається, що в касі ТВБВ №10008/0108 06.11.2010 року знаходились кошти в сумі 25460 дол. США, а протягом дня в результаті проведення валютно-обмінних операцій поступило 10710,88 дол. США, а кошти в національній валюті відповідно 47372,17 грн. та 41625,25 грн. ( а.с.79 т.2).

-Фотокопію даних операційного щоденника щодо коштів у національній валюті та даними Касового журналу ( а.с.80-82 т.2).

-Фотокопію ощадної книжки, виданої ОСОБА_5, на відкриття 01.09.2006 року депозитного рахунку №2630/203 на суму 34600 доларів США, згідно якої відомості про закриття рахунку відсутні ( а.с.115 т.2).

-Фотокопію виписки з рахунку в іноземній валюті на ім’я ОСОБА_5 від 01.09.2006 року , підписаною контролер-касиром ОСОБА_22, згідно якої на ім’я ОСОБА_5 01.09.2006 року відкрито депозитний рахунок №203 в сумі 34600 доларів США та видано ощадну книжку ( а.с.116 т.).

-Фотокопію Договору №2630-203 на вклад «Депозитний ощадного банку» в іноземній валюті для фізичної особи від 01.09.2006 року, укладеного між банком та ОСОБА_5 ( а.с.116-117 т.2)

-Фотокопію заяви ОСОБА_5 від 20.05.2005 року про відкриття поточного рахунку у доларах США, фотокопію договору № 262096000510 від 20.05.2005 року про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті , де є підписи ОСОБА_5 ( а.с.121-122 т.2)

-Фотокопію режиму роботи філії Рожнятівського відділення Ощадного банку від 17.06.2010 року з якого вбачається , що суботній день встановлено режим роботи операційної частини з 09.00 год. до 14.30 год. без обідньої перерви ( а.с.130 т.2).

-Фотокопію довідки ощадбанку №207 від 05.04.2012 року, виданої на запит Долинської міської державної нотаріальної контори про те, що на ім’я ОСОБА_5 у ТВБВ №10008/0108 немає відкритих рахунків ( а.с.133 т.2).

-Прибутковий касовий ордер №944 від 01.09.06 року, згідно якого 01.09.2006 року ОСОБА_5С відкрито депозитний рахунок на суму 34600 доларів США та картка із зразком підпису ОСОБА_5, згідно якої 01.09.2006 на ім’я ОСОБА_5 відкрито депозитний рахунок на суму 34600 доларів США ( а.с.137 т.2 )

-Матеріали слідчих дій, виконаних правоохоронними органами Російської федерації на запит слідчого Рожнятівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні №12013090220000042, в ході яких правоохоронними органами Російської федерації допитано ОСОБА_32, у якої проживав ОСОБА_5 в період з 2008 року по 2011 рік, і яка вказала, що у період проживання ОСОБА_5 у її помешканні, останній на територію України не виїжджав, а із документів у нього був тільки паспорт, працював на заготівлі лісу. Із довідки №1128 від 041.08.2013 року, виданої міжмуніципальним відділом МВС Росії «Богучанський» вбачається, що факт працевлаштування ОСОБА_5 не встановлено . Із довідки лікарні вбачається, що ОСОБА_5 На лікуванні не перебував ( а.с.182,183-186,198,200 т 2).

-Фотокопію паспорта гр. України на ім’я ОСОБА_5 серії СС 807793 виданий Долинським РВ УМВС 08.09.1999 року та оригінал даного паспорта ( а.с. 123 т.2, 106 т.3).

-Фотокопію паспорта гр. України для виїзду за кордон на ім’я ОСОБА_5 та його оригінал ( а.с. 108,109 т.3)

-Фотокопію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 від 22.04.2011 року, виданого компетентними органами Російської Федерації, з якого вбачається, що ОСОБА_5 помер 20.04.2011 року ( а.с.110 т.3)

-Довідку № 3/453 від 12.03.2013 року заступника начальника управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області, з якої вбачається , що по системі «Аркан» в період з 02.03.2008 року по 01.01.2012 року інформація відносно перетину кордону ОСОБА_5 відсутня ( а.с.112 т.3)

-Довідку № 5467 від 08.09.2014 року інспектора інформаційно-аналітичного забезпечення Рожнятівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області, з якої вбачається , що по системі «Аркан» в період з 01.01.2010 року по 03.09.2014 року інформація відносно перетину кордону ОСОБА_5 відсутня ( а.с.118 т.3)

-Інформацію з Державної прикордонної служби № 1762 від 1.03.2013 року про те, що в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» відсутні дані про перетин ОСОБА_5 державного кордону в період з 02.03.2008 року по 01.01.2012 рік ( а.с.114 т.3).

-Інформацію з Державної прикордонної служби № 6554 від 17.11.2014 року з якої вбачається , що в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» відсутні дані про перетин ОСОБА_5 державного кордону в період з 2009 року по 2014 рік. ОСОБА_9 23.04.2011 року перетинав кордон ( в»їзд ), однак відсутні дані щодо його виїзду у квітні 2011 року ( а.с.132 т.3).

-Висновок судово-почеркознавчої експертизи № 09/03-234 від 19.06.2013 року підтверджує , що підпис в графі: «Підпис клієнта» у квитанції №3 від 06.11.2010 року та у квитанції №4 від 06.11.2010 року виконані не гр. ОСОБА_5, а іншою особою ( а.с.215-217 т.2).

- Висновок судово-почеркознавчої експертизи № 09/03-613 від 26.12.2013 року, згідно якої рукописні написи в графі «ПІБ» у заяві на переказ готівки №5 від 06.11.2010 та у заяві на видачу готівки №22 від 13.11.2010 виконані ОСОБА_6; підпис в графі: «Підпис платника» у заяві на переказ готівки №5 від 06.11.2010 та у заяві на видачу готівки №22 від 13.11.2010 виконані ОСОБА_6І.( а.с. 96-100 т.3 ).

-ОСОБА_25 висновку судово-технічної експертизи №09/07-459 від 06.10.2014 року та №09/07-363 від 20.08.2014 року вбачається, що ознак переклеювання фотографій та ознак зміни реквізитів у паспорті громадянина України СС807793, виданого 08.09.1999 року Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, не виявлено ( а.с.45 -49,54-58 т.3).

-Висновок судово-почеркознавчої експертизи № 403 від 12.09.2014 року вказує на те, що неможливо встановити чи підписи в графі: «Підпис клієнта» у квитанції №3 від 06.11.2010 та у квитанції №4 від 06.11.2010 виконані від імені ОСОБА_5 виконані кимось із працівників банку через несумісність для порівняння досліджуваних підписів ( а.с.33-40 т.3).

-Висновок судової комп’ютерно-технічної експертизи № 09/26-165 від 27.11.2014 року вказує на те, що неможливо встановити коли саме та під чиїм паролем в АСВО „Вклади” видалено файл по рахунку ОСОБА_5 у зв»язку з тим , що у експерта на момент дослідження відсутнє спеціальне програмне забезпеченя, яке б вирішувало задачі такого роду ( а.с. 75-81 т.3)

-ОСОБА_25 висновку судової комп’ютерно-технічної експертизи № 678-К від 22.02.2015 року, вбачається , що неможливо встановити коли саме та під чиїм паролем в АСВО „Вклади” видалено файл по рахунку ОСОБА_5 у зв’язку з відсутністю в атрибутах файлів та файловій системі такої інформації ( а.с.178-180 т.3 )

-Рішення Рожнятівського районного суду від 26.12.2013 року, залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.04.2014 року, яким позов ОСОБА_7 та ОСОБА_15 до ПАТ «Ощадбанк» про визнання права на спадкування та витребування коштів задоволено, з ПАТ « Ощадбанк» на користь позивачів (як спадкоємців по закону) в рівних частинах стягнуто кошти в сумі 38191,8 дол. США по депозитному рахунку 2630/203 від 01.09.2006 року, відкритого на ОСОБА_5, та 3475 грн. судових витрат ( а.с.202-210 т.2).

Відповідно до наказу №98 від 02.11.2005 року обвинувачена ОСОБА_33 (ОСОБА_3Я.) була прийнята на посаду старшого бухгалтера- контролера по обслуговуванню юридичних осіб у Рожнятівське відділення ВАТ Державний Ощадний банк України ( а.с.99 т.2). В судовому засіданні встановлено що обвинувачена ОСОБА_3 з 2010 року працювала на посаді старшого контролера - касира .

Згідно посадової інструкції старшого контролера - касира , яка була затверджена 16 вересня 2010 року керуючою філією Рожнятівського відділення ВАТ Державний Ощадний банк України, старший контролер - касир здійснює своєчасне та якісне виконання обов»язків, виходячи із завдань покладених на ТВБВ, зокрема здійснює ідентифікацію клієнтів при проведенні операцій , відкриття/закриття та ведення рахунків фізичних осіб в національній (а.с. 100 т.2). З даною посадовою інструкцією обвинувачена ОСОБА_3 була належним чином ознайомлена.

Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 15.09.2010 року на обвинувачену ОСОБА_3 покладено повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених їй установою банку цінностей, у зв'язку з чим вона зобов'язується обережно поводитись з переданими їй на зберігання або на інші цілі матеріальними цінностями і вжити заходи щодо запобігання шкоди , своєчасно повідомляти установи банку про усі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених їй цінностей, суворо дотримуватись встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання, не розголошувати ніде, ніколи і ні за яких обстави відомі їй операції щодо зберігання цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сигналізації , а також службові доручення щодо каси (а.с. 106 т.2).

Відповідно до наказу №8 від 19.05.2008 року обвинувачена ОСОБА_4 була прийнята на посаду старшого контролера - касира у Рожнятівське відділення ВАТ Державний Ощадний банк України ( а.с.101 т.2).

Згідно посадової інструкції старшого контролера - касира , яка була затверджена 04 січня 2010 року керуючою філією Рожнятівського відділення ВАТ Державний Ощадний банк України, старший контролер - касир здійснює своєчасне та якісне виконання обов»язків, виходячи із завдань покладених на ТВБВ, зокрема здійснює ідентифікацію клієнтів при проведенні операцій , відкриття/закриття та ведення рахунків фізичних осіб в національній (а.с. 102 т.2). З даною посадовою інструкцією обвинувачена ОСОБА_4 була належним чином ознайомлена.

Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 12.01.2010 року на обвинувачену ОСОБА_4 покладено повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених їй установою банку цінностей, у зв'язку з чим вона зобов'язується обережно поводитись з переданими їй на зберігання або на інші цілі матеріальними цінностями і вжити заходи щодо запобігання шкоди , своєчасно повідомляти установи банку про усі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених їй цінностей, суворо дотримуватись встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання, не розголошувати ніде, ніколи і ні за яких обстави відомі їй операції щодо зберігання цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сигналізації , а також службові доручення щодо каси (а.с. 105 т.2).

Суд, розглядаючи дане кримінальне провадження сприяв сторонам у дослідженні та отриманні необхідних доказів, після завершення дослідження яких, жодна зі сторін не заявляла клопотань про необхідність надання суду чи допомоги у сприянні в отриманні тих чи інших доказів.

Ст. 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожнен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, що мають значенні у провадженні.

Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дослідивши подані сторонами докази в підтвердження своїх доводів, тим самим, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свого підтвердження не знайшло, обставин, які підлягають доказуванню по такому обвинуваченню та доказів, які підтвердили б вину обвинувачених у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, прокурором не надано і склад злочину в діянні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не доведено.

Відповідно до роз'яснення, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» та відповідно до яких статтею 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.

Із суб»єктивної сторони, склад кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст. 191 ч.5 КК України характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.

Із постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 07.10.2014 року, яку, у підтвердження вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, прокурором надано суду , вбачається , що із матеріалів досудового розслідування за № 12013090220000042 виділено матеріали досудового розслідування щодо невстановлених службових осіб Рожнятівського відділення Івано-Франківської філії обласного управління АТ «Ощадбанк», які за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили розтрату коштів із депозитного рахунку ОСОБА_5, тобто допустили службову недбалість ( а.с. 121 т.3).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 09/03-234 від 19.06.2013 року вбачається , що підпис в графі: «Підпис клієнта» у квитанції №3 від 06.11.2010 року та у квитанції №4 від 06.11.2010 року виконані не гр. ОСОБА_5, а іншою особою, тобто підтверджує факт отрмання коштів іншою особою, однак інша особа не встановлена і суд вважає , що це не доводить умислу обвинувачених.

Крім цього, жоден із допитаних свідків не надав суду інформацію та не підтвердив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали намір вчинити розтрату коштів банку, а також чи мали можливість видалити номер депозитному рахунку 2630/203 вкладника ОСОБА_5 та знищити справу з юридичного оформлення рахунку.

Також органами досудового слідства не встановлено інші докази , що саме обвинувачені, зметою приховати сліди вчиненого злочину, із автоматизованої системи вкладних операцій (АСВО „Вклади”) із невстановленою особою видалили номер депозитного рахунку 2630/203 вкладника ОСОБА_5 та знищили справу з юридичного оформлення рахунку й чи була у них така можливість.

Таким чином , на думку суду, під час судового розгляду кримінального провадження, стороною обвинувачення не було подано належних та допустимих  доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно діяли з корисливих мотивів, інших особистих інтересів чи в інтересах третіх осіб. Відсутність зазначених мотивів виключає можливість кваліфікації діяння за ч.5 ст. 191 КК України і свідчить в даному конкретному випадку про вчинення службової недбалості.

Суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належним чином не виконали умов договору про повну матеріальну відповідальність та своїх посадових обов'язків.

Органом досудового слідства не надано доказів, які б вказували, що істотну шкоду державі спричинено діями, а не недбалістю обвинувачених. Суд вважає, що у обвинуваченні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначено припущення щодо їхній дій .

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Матеріалами справи підтверджено, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4Я працювали в банківській установі на посаді ст. контролера-касира з визначеними в посадовій інструкції обов'язками. Крім того із ними був укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 15.09.2010 року на обвинувачену ОСОБА_3 , а відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 12.01.2010 року на обвинувачену ОСОБА_4Я покладено повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених їм установою банку цінностей, у зв'язку з чим вони зобов'язуються обережно поводитись з переданими їм на зберігання або на інші цілі матеріальними цінностями і вжити заходи щодо запобігання шкоди , своєчасно повідомляти установи банку про усі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених їй цінностей, суворо дотримуватись встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання, не розголошувати ніде, ніколи і ні за яких обстави відомі їм операції щодо зберігання цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сигналізації , а також службові доручення щодо каси (а.с. 105 , 106 т.2).

Адміністративно-господарські обов»язки- це обов»язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном ( установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження у тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо ).

Тому суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації винних дій обвинувачених із ч.5 ст. 191 КК України на ч.2 ст. 367 КК України ( в редакції від 11.06.2009 року ), оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  вчинили службову недбалість, тобто неналежне  виконання  службовою  особою своїх  службових  обов'язків  через  несумлінне ставлення  до  них, що спричинило  тяжкі наслідки державним інтересам,  інтересам юридичної  особи, виходячи із вищенаведеного.

ВАТ «Державний ощадний банк України » в особі філії - Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» заявили цивільний позов , де просить стягнути із обвинувачених 38191,80 дол. США матеріальної шкоди, 3 475 грн. судових витрат та 3 784,99 грн. витрат банку понесених в процесі розгляду цивільної справи.

В судовому засіданні представник цивільного позивача позов підтримав.

Обвинувачені цивільний позов не визнали.

Суд вважає, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із рішення Рожнятівського районного суду від 26.12.2013 року, залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.04.2014 року, задоволено позов ОСОБА_7 та ОСОБА_15 до ПАТ «Ощадбанк» про визнання права на спадкування та витребування коштів, згідно якого з ПАТ « Ощадбанк» на користь позивачів (як спадкоємців по закону) в рівних частинах стягнуто кошти в сумі 38191,8 дол. США по депозитному рахунку 2630/203 від 01.09.2006 року відкритого на ОСОБА_5 та 3475 грн. судових витрат ( а.с.202-210 т.2).

Тому суд вважає, що дані кошти слід стягнути із обвинувачених по справі.

Однак, позов в частині стягнення 3 784,99 грн. до задоволення не підлягає, по-скільки на дані витрати не представлено жодних доказів.

Згідно із ст.88 ЦПК України із обвинувачених в дохід держави слід стягнути і судовий збір.

Суд, призначаючи покарання, необхідне і достатнє для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини справи, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , згідно ст.. 67 КК України , судом не встановлено.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує те, що вона раніше не судима, позитивно характеризується по місцю проживання та праці, має на утриманні неповнолітню дитину , не перебуває на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах.

При таких обставинах суд вважає вважає, що їй слід призначити покарання в межах санкції ст.367 ч.2 КК України ( в редакції від 11.06.2009 року ), у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки та зі штрафом у  розмірі  250 (двохсот п'ятдесяти ) неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян,  що   еквівалентно 4250 грн.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , згідно ст.. 67 КК України , судом не встановлено.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_4 суд враховує також те, що вона раніше не судима, позитивно характеризується по місцю проживання та праці, має на утриманні двох неповнолітніх дітей , не перебуває на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах.

При таких обставинах суд вважає вважає, що їй слід призначити покарання в межах санкції ст.367 ч.2 КК України ( в редакції від 11.06.2009 року ), у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки та зі штрафом у  розмірі  250 (двохсот п'ятдесяти ) неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян,  що   еквівалентно 4250 грн.

Невизнання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї вини, суд розцінює як обрану ними лінію захисту для уникнення кримінальної відповідальності за скоєне ними кримінальне правопорушення.  

Злочин, скоєний ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст. 367  ч. 2 КК відповідно до ст. 12 КК України є злочином  середньої тяжкості.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин в листопаді 2010 року , на який поширюється давність , тому відповідно до ст. 74 ч.5, 49 КК України їх слід звільнити від призначеного покарання.

З обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід стягнути до державного бюджету витрати на проведення судово-криміналістичної експертизи в сумі 4034 грн. 96 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою за ст. 367 ч.2 КК України ( в редакції від 11.06.2009 року ) й призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки та зі штрафом у  розмірі  250 (двохсот п'ятдесяти ) неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян,  що   еквівалентно 4250 грн.

На підставі ст. 74 ч.5, 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання у зв”язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу, особисте зобов»язання , залишити без зміни.

ОСОБА_4 визнати винуватою за ст. 367 ч.2 КК України ( в редакції від 11.06.2009 року ) й призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки та зі штрафом у  розмірі  250 (двохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян,  що   еквівалентно 4250 грн.

На підставі ст. 74 ч.5, 49 КК КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у зв”язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу, особисте зобов»язання , залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_3 , інд. код НОМЕР_1 та ОСОБА_4, інд. код НОМЕР_2 матеріальну шкоду в солідарному порядку на користь ПАТ «Державний ощадний банк України » в особі територіального відокремленого без балансового відділення 10008/0108 смт. Рожнятів філії - Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» 38191,80 дол. США матеріальної шкоди та 3475 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь держави по 609 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 2017 грн. 48 коп. на користь держави витрати на проведення судово-криміналістичних експертиз по кримінальному провадженню № 12013090220000042.

Речові докази по справі : заяву на переказ готівки №5 від 06.11.2010 року в сумі 5000 дол. США та заяву на видачу готівки №22 від 13.11.2010 року в сумі 4000 дол.США, в яких зазначено підпис та прізвище ОСОБА_6 ( а.с.103 т.3), паспорт гр. України на ім’я ОСОБА_5 серії СС 807793 виданий Долинським РВ УМВС 08.09.1999 року, паспорт гр. України для виїзду за кордон на ім’я ОСОБА_5, ощадну книжку по рахунку 2630/203 на ім’я ОСОБА_5 ( а.с. 106, 108 т.3) , прибутковий касовий ордер №944 від 01.09.2006 року та картку із зразком підпису ОСОБА_5 ( а.с.137 т.2), квитанцій №3 і №4 від 06.11.2010 року про здійснення валютно-обмінних операцій ( а.с.219 т.2 ) , що знаходяться при матеріалах кримінального провадження № 12013090220000042 залишити зберігати при кримінальному провадженню.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду ОСОБА_25 - Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.

Головуюча – суддя :

Судді :