справа № 2-а-310

2009р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 червня 2009 року  Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді:             Бориславського Ю.Л.

при секретарі:                 Каралюс Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Івано-Франківській області, інспектора ДПС ВДАІ Надвірнянського взводу Івано-Франківської області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ Надвірнянського взводу Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 31.01.2009року АТ№0027640 щодо накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП мотивуючи свої вимоги тим, що відносного нього складний протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 439344 від 31.01.2009року, в якому зазначено, що він 31.01.2009року близько 12год. 58хв. керуючи автомобілем марки ”Опель Омега”, номерний знак НОМЕР_1 в с. Тисменичани по вул. Грушевського Надвірнянського району Івано-Франківської області, в порушення вимог п.12.9 “б” Правил дорожнього руху України в зоні дії дорожнього знаку 3.29 додатку 1 Правил дорожнього руху України “Обмеження максимальної швидкості 40 км./год.”, рухався зі швидкістю 74 км/год., чим перевищив швидкість руху  в населеному пункті на 34 км/год. Швидкість вимірювалась приладом “Радіс” №2213 на підставі якого винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340грн. Однак, він рухався в потоці машин, згідно із показами штатного приладу вимірювання швидкості його автомобіля швидкість складала не більше 55 км./год.

В судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні вищенаведеному, просив такі задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - суб'єкт владних повноважень в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, тому згідно ст.128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підставний та такий, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свою правомірність в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право вирішити справу обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.  

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Як встановлено у судовому засіданні, інспектором ДПС ВДАІ Надвірнянського взводу Івано-Франківської області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складний протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 439344 від 31.01.2009року в якому зазначено, що він 31.01.2009року близько 12год. 58хв. керуючи автомобілем марки ”Опель Омега”, номерний знак НОМЕР_1 в с. Тисменичани по вул. Грушевського Надвірнянського району Івано-Франківської області, в порушення вимог п.12.9 “б” Правил дорожнього руху України в зоні дії дорожнього знаку 3.29 додатку 1 Правил дорожнього руху України “Обмеження максимальної швидкості 40 км./год.”, рухався зі швидкістю 74 км/год., чим перевищив швидкість руху  в населеному пункті на 34 км/год. Швидкість вимірювалась приладом “Радіс” №2213 /а.с.9/.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, те що він не перевищував швидкості руху, а дані приладу «Радіс» №2213, яким вимірювалась швидкість є неналежним доказам, оскільки згідно з топографічними даними віддаль прямої видимості між приладом «Радис», що знаходився в руці інспектора ДПС та його автомобілем на прямолінійній ділянці дороги, де було зафіксовано правопорушення, не могла складати більше ніж 190м., що вказує на некоректність процедури здійснення вимірювань, так як пунктом 3.1 «Інструкція по експлуатації «Радіс» (ГДЯК 468162.008 РЭ), дальність вимірювання швидкості приладом «Радіс» повинна складати не менше ніж 400м /а.с.13/.

На час здійснення вимірювання та зупинки його транспортного засобу інспектором ДПС спостерігалися значні атмосферні опади у вигляді снігу /а.с.14/, що згідно пункту 7.5 «Інструкція по експлуатації «Радіс» може призвести до неправильного виміру .

На момент здійснення вимірювань, прилад «Радіс» знаходився у руці ДПС без використання жодних додаткових фіксуючих засобів (кузов автомобіля, спеціальна тринога, тощо). Це вказує на можливість відображення приладом вимірювань, які могли стосуватись іншого автомобіля, що рухався у потоці, внаслідок неможливості точного прицілювання за допомогою приладу та/або можливість впливу динамічної похибки на отримане значення швидкості, внаслідок низької ймовірності забезпечення нульової лінійної швидкості руху корпусу приладу та його нульового прискорення, що могло спричинити некоректність замірів, а він рухався в потоці машин, згідно із показами штатного приладу вимірювання швидкості його автомобіля швидкість складала не більше 55 км./год. Відповідно до ст.251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.

Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП.

У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде  найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.  

Керуючись ст.ст. 11, 18, 71, 86, 159-163 КАС України, ст.ст. 268, 283, 288, 293 КпАП України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ Надвірнянського взводу Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 31.01.2009року АТ№0027640 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн., передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення від 31.01.2009року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Заяву про апеляційне оскарження даної постанови може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови через Залізничний районний суд м. Львова. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Крім того апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                        /підпис/

З оригіналом згідно. Постанова не оскаржена. Оригінал постанови у справі  № 2-а-310/09.

Постанова суду набрала законної сили і підлягає виконанню.

Суддя:                             Ю.Л. Бориславський