Справа №2-а-9/2009

ПОСТАНОВА ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.02.2009 року     смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі
головуючого - судді : Третяка О.Г.,
при секретарі     : Бушлі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  та ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання незаконною бездіяльність ,зобов»язання зробити перерахунок та виплату доплату до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1  та ОСОБА_2  звернулися до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання незаконною бездіяльність ,зобов»язання зробити перерахунок та виплату доплату до пенсії.В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили,що вони мають статус «дитини війни» у зв»язку з чим,у відповідності до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 2006 року. Вважають положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Також вважають положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким змінюється текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків замість 30 відсотків, такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватися.

Позивачі в судове засіданні не з»явились,надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позови не визнав і пояснив, що статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дійсно передбачено підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, однак законодавством не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не було визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел. У зв'язку з чим просив у позові позивачам відмовити в повному обсязі.

Допитавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи
судом встановлено наступне. Позивачі мають правовий статус дитини війни, що підтверджується пенсійними посвідченнями та відповідними записами
Позивачі 12 січня 2009 року звернулися до Управління Пенсійного фонду
України в Білокуракинському районі Луганської області із заявою про
виплату доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
як дитям війни з 01.01.2006 року. Відповідач листами від 13.01.2009 року
відмовив позивачам у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмір 30
відсотків мінімальної пенсії за віком як дитям війни із посиланням на те, що
законодавчо не врегульовано питання фінансування виплати підвищення» до
пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей
війни» та не визначено розмір мінімальної пенсії за віком , що застосовується
для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина
війни».    

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,   що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за і віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено.

Статтею 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поєтайно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Однак протягом 2006 року Кабінет Міністрів України не виніс жодного нормативного акту щодо виплат пільг дітям війни, у зв'язку з чим в частині виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% за 2006 рік позов задоволенню не підлягає.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була призупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

На підставі ст. 152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття    зазначеного   рішення   Конституційного    суду   України,    по

31.12.2007     року відповідач повинен підвищити позивачеві розмір пенсії, як
дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від

22.05.2008     року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких
законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет
України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів
України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про
соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають
Конституції України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність, складає: з 1 січня— 470 гривень, з І квітня— 481 гривня, з І липня— 482 гривні, з 1 жовтня — 498 гривень.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачами, присуджуються їм відповідно до задоволених вимог у сумі 1 грн. 70 коп. кожному

На підставі викладеного,керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,ст..ст. 62, 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року,ст..ст. 2,11,17,18,87,94,158-163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  та ОСОБА_2  задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1  та ОСОБА_2  у виплаті підвищення до пенсії у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року ,та з 22.05.2008 року.    

Зобовязати     Управління     Пенсійного     фонду    України   в

Білокуракинському районі Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1  та ОСОБА_2  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дітям війни кожному з09.07.2007 року по 31.12.2007 року ,та з 22.05.2008 року з урахуванням здійснених виплат.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити,як заявлених безпідставно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  та ОСОБА_2  судові витрати з оплати судового збору у сумі 1 грн. 70 коп. кожному.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в  разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодекса - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,якщо скарга подається у строк,встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Білокуракинського районного суду    

Луганської області                                     Третяк О.Г.