Справа № 2-5139/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2010 року Рівненський міський суд

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

при секретарі Моргун А.М.

3 участю представників позивача -

адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся в Рівненський міський суд з позовом до відповідачки ОСОБА_5, в якому просить стягнути з неї 90 000 грн. в рахунок повернення боргу за договором позики від 01 вересня 2004 року, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 14878 грн. 08 коп., інфляційні втрати в розмірі 72801 грн., а всього - 177679 грн. 08 коп.

В судовому засіданні представники позивача вимоги свого довірителя підтримали та з мотивів, наведених ОСОБА_4 у позовній заяві, просять задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просить суд застосувати загальну позовну давність, передбачену ст.257 ЦК України, тобто три'г роки. Вказує, що у спірних правовідносинах не мало місця переривання перебігу позовної давності, оскільки його довірителька ОСОБА_5 не вчинила жодної дії, що свідчила б про визнання нею свого боргу в розмірі 90 000 грн. перед ОСОБА_4 Стверджує, що укладення відповідачкою, як директором ТзОВ "Кодест", 01 червня 2007 року договорів позики на суму 165 000 грн. й, відповідно, поруки, свідчить про повернення нею ОСОБА_4 попереднього боргу в розмірі 90 000 грн., оскільки позивач знову позичив їй значну суму коштів. Оскільки строк позовної давності по договору позики від 01 вересня 2004 року минув 25 лютого 2008 року, то другий примірник даного договору, який в неї зберігався, із поміткою про одержання ОСОБА_4 його коштів в сумі 90 000 грн., вона, за минуванням потреби зберігати, знищила.

З'ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Представниками сторін не оспорюється та обставина, що 01 вересня 2004 року між їх довірителями було укладено договір позики на суму 90 000 грн.

2

Відповідачка стверджує, що вказані кошти позивачу повернула вчасно, тобто до 28 лютого 2005 року, а позивач стверджує, що ці кошти від ОСОБА_5 не отримав взагалі. Таким чином, про порушення свого права власності на спірну суму коштів ОСОБА_4 довідався 28 лютого 2005 року, тобто коли їх вчасно від відповідачки не отримав. Отже, в силу ст.257 ЦК України, строк позовної давності для позивача щодо захисту його цивільного права закінчився 28 лютого 2008 року. З відповідною позовною заявою до суду ОСОБА_4 звернувся 10 березня 2010 року.

Відповідно до ст.ст.256, 257, ч.І ст.261, ч.І ст.264, ч.ч.З -5 ст.267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як на обставину, що вказує на переривання позовної давності позивач посилається на укладення з ним договору поруки від 01 червня 2007 року, однак боржником у даному договорі є ТзОВ "Кодест", кредитором ОСОБА_4, а поручителем ОСОБА_6, тому в суду немає підстав вважати, що саме укладення цього договору й відповідного йому договору позики на суму 165 000 грн. пов'язане з визнанням відповідачкою попереднього боргу в сумі 90 000 грн.

Крім того, відповідно до абзацу 2 ст.1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші - або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у .меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Виходячи з наведеної норми закону, за принципом аналогії закону, передбаченим ч.І ст.8 ЦК України, вчинення позичальником ОСОБА_5 дій, що свідчили б про визнання нею свого боргу в розмірі 90 000 грн. перед ОСОБА_4, не може ґрунтуватися на свідченнях свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були допитані в судовому засіданні. В даному випадку, такі дії, як і договір позики, повинні були фіксуватися у письмовій формі.

Разом з тим, поважних причин пропущенням позовної давності позивачем суду доведено не було.

Керуючись ст.ст.Ю, 11, 60, ч.2 ст.82, ст.ст.88, 212 - 215 ЦПК України, п."а" ч.І ст. З Декрету КМ України від 21 січня 1993 року "Про .державне мито", суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити, за спливом позовної давності, в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 1400 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 2 94 Цивільного процесуального Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення; апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський

суд.

Головуючий: