ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.07.2009  року                                                            Справа № 13/30

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                                   Бойченка К.І.

                                                     Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання                                Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача                                         Сєрова І.В., дов. від 04.03.2008 б/н,  

 

від відповідача                              Обухова А.М., дов. від 02.07.2009 б/н,  

                         

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Атлант-ЛТД”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                    18.05.2009

по справі                                          № 13/30

                                          (головуючий суддя –Яресько Б.В.,

                                          судді Лісовицький Є.А., Пономаренко Є.Ю.)

за позовом                                   Приватного підприємства „Бэль”, м. Донецьк

до відповідача                             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Атлант-ЛТД”, м. Луганськ

про                                                стягнення 35468 грн. 07 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням  голови суду від 12.06.2009

ВСТАНОВИВ:

         Позивач, Приватне підприємство „Бэль” (далі –ПП „Бэль”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД” (далі –ТОВ „Атлант-ЛТД”) заборгованості у сумі 34 490 грн. 80 коп.

        Заявою від 11.02.2009 № 364/2 позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача борг у розмірі 70 529 грн. 22 коп.

         Рішенням місцевого господарського суду від 18.05.2009 позов задоволений у повному обсязі. Судові витрати покладенні на відповідача.

         Мотивоване дане рішення доведеністю за матеріалами справи  поставки відповідачу товару на суму боргу, положеннями ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

         Судом першої інстанції встановлений факт не сплати відповідачем, в строк запропонований позивачем, отриманого товару в сумі 70 529 грн. 22 коп.

         Доводи відповідача, що надані позивачем накладні не є належним доказом, місцевим господарським судом відхилені з огляду на підтвердженність факту одержання товару відповідачем також даними податкового обліку.        

         Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

         В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, на положення ст. 692 Цивільного кодексу України.

         За твердженням скаржника, сума боргу, яка заявлена позивачем за позовом, не обґрунтована належним чином, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують передачу товару від позивача до відповідача, а також заявки на поставку товару.

         Позивач доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорює, оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить залишити це рішення без змін.

             Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.         

         Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

         За загальними положеннями згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, до яких віднесено, зокрема, договір.

         Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

         За приписами ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

         Як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено правочин шляхом поставки позивачем товару за вказаними у позовній заяві накладними, які містять усі істотні умови необхідні для договору купівлі-продажу, та прийняттям цього товару відповідачем.

         Доводи відповідача про неприйняття товару за вказаними позивачем накладними спростовуються підписами на накладних про одержання товару, які скріплені штампом ТОВ „Атлант-ЛТД” та вчиненням відповідачем дій, які відповідно до положень ст. 241 Цивільного кодексу України свідчать про схвалення відповідачем правочину та наявність у нього зобов’язань, а саме часткова оплата відповідачем вартості товару та лист відповідача від 31.12.2008 б/н, який містить прохання ТОВ „Атлант-ЛТД” до позивача здійснити відвантаження товару та його гарантії по сплаті залишку боргу. Спростовуються вказані доводи відповідача і даними податкового обліку, про що зазначено судом першої інстанції за рішенням, що оскаржується.

         Наявність угоди з позивачем стосовно поставки товару на підставі заявки відповідача останнім не доведена відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України. Договір від 01.01.2008 № 803, на який відповідач посилається при розгляді справи судом першої інстанції, до матеріалів справи не був наданий, незважаючи на неодноразові вимоги суду.

         Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, зобов’язання по оплаті у строки згідно з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України вартості отриманого товару після пред’явлення позивачем вимоги за претензіями від 15.12.2008 та від 23.01.2009 відповідачем не виконані. Розмір заборгованості, що пред’явлений позивачем до стягнення, відповідачем не оспорений.

         За заявою від 14.07.2009 б/н, що надана суду апеляційної інстанції, скаржник вказаний позивачем розмір заборгованості у сумі 70529 грн. 22 коп. підтверджує та звернувся до суду з клопотанням про надання йому розстрочки виконання рішення суду строком на шість місяців. За відсутністю судового рішення суду першої інстанції, з урахуванням положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та повноважень суду апеляційної інстанції згідно ст. 103 цього Кодексу вказане клопотання скаржника відхиляється судовою колегією.  

         Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на вимогах діючого законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.

         Підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

         Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 1  ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

         1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД” на рішення господарського суду Луганської області від 18.05.2009 по справі № 13/30  залишити без задоволення.

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 18.05.2009 по справі № 13/30  залишити без змін.

         

         Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

          Суддя                                                                      С.С.Єжова