Справа № 2-1129\09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2009 р. м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючої судді - Тимошенко К.Г.,
при секретарі – Сорокіної Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про зобов’язання використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням шляхом усунення на ній СТО та магазину,
В С Т А Н О В И В:
Сімферопольська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов’язання використовувати земельну ділянку, площею 0,0110 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за її цільовим призначенням шляхом усунення на ній СТО та магазину.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 використовує вищезазначену земельну ділянку не за її цільовим призначенням, а саме: розмістила на ній станцію технічного обслуговування та магазин, не переоформивши у встановленому законом порядку цільове призначення земельної ділянки.
Представник позивача за довіреністю від 07.11.2007 р. за №24\01-55\2325 (а.с. 26) Медарь Н.В. у ході судового засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі, уточнити вимоги, яким саме шляхом необхідно усунути СТО и магазин не змогла.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у ході судового засідання позовні вимоги не визнали у повному обсязі. Пояснили суду, що спірна земельна ділянка використовується відповідачкою згідно її цільового призначення відповідно до ст. 38 ЗК України для обслуговування магазину. ОСОБА_1 має усі необхідні для цього дозволи. Факт розміщення на ній СТО заперечували.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Згідно до ч. 1 п. «а» ст. 93 ЗК України землекористувачі зобовязані використовувати землі за цільовим призначенням.
Ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється КМУ.
Судом встановлено, що згідно договору дарування від 09.02.2001 р. № за реєстром 522 (а.с. 12) ОСОБА_1 є власницею 23\100 частин жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_1 зареєстровано у СМ БРТІ (а.с. 12 зворот).
Даний житловий будинок, частиною якого володіє відповідачка, розташований на земельній ділянці, площею 500 кв.м.
Актами перевірки, складеними Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АРК, від 01.10.2007 р. №243, від 09.11.2007 р. №321, від 24.01.2008 р. №25 (а.с. 5-7) зафіксовано порушення відповідачкою вимог земельного законодавства України, яке виразилося в неоформлені ОСОБА_1 право установчих документів на вищезазначену земельну ділянку.
Приписами від 01.10.2007 р. та від 09.11.2007 р. (а.с. 8-9) ОСОБА_1 зобов’язано усунути порушення земельного законодавства у місячний термін.
У зв’язку з невиконанням даних приписів, 09.11.2007 р. відносно неї складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП (а.с. 10), та постановою начальника Сімферопольського міського управління земельних ресурсів від 14.12.2007 р. відповідачка притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с. 11).
Однак, як випливає із матеріалів справи, власником спірної земельної ділянки є територіальна громада в особі Сімферопольської міської ради.
ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування належних їй 23\100 частини жилого будинку, під магазин. При цьому відповідачка має усі необхідні для цього дозволи.
Так, рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 10.12.2002 р. (справа №2-5039\02) за ОСОБА_1 визнано право на використання належної їй частини вищезазначеного будинку під магазин для ведення непромислової законної підприємницької діяльності.
27.02.2007 р. за №813 відповідачкою отриманий дозвіл виконавчого комітету Сімферопольської ради народних депутатів на право розміщення об’єктів торгівлі за вказаною вище адресою.
Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, раніше вказаний дозвіл мав чоловік відповідачки – ОСОБА_4, який провів пожежно-технічне та санітарне -гигиєничнє обстеження даного приміщення під розміщення магазину непродовольчих товарів.
Відповідно до ст. 38 ЗК України 2001 р. до земель житлової та громадянської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.
Факт розміщення на земельній ділянці СТО не знайшов свого підтвердження у ході судового засідання.
Таким чином, суд вважає, що факт нецільового використання спірної земельної ділянки не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, у зв’язку з чим суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити.
На підставі ст. 20,21, 38,125, 152,158 ЗК України 2001 р., ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 214 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про зобов’язання використовувати земельну ділянку площею 0, 0110 га. за адресою: АДРЕСА_1 за її цільовим призначенням шляхом усунення на ній СТО та магазину – залишити без задоволення.
Рішення може бути | оскаржено | | в Апеляційний суд Автономної Республіки Крім через Центральний районний суд | м. Сімферополя шляхом подання, протягом | 10 днів з дня його оголошення, | заяви про його | апеляційне оскарження, | та подання | апеляційної скарги протягом | | 20 днів після подання | заяви про апеляційне оскарження | рішення.
Суддя: |річ|