АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1704/09 р. Головуючий по 1-й інстанції: Харлан Н.М.
Суддя-доповідач: Чічіль В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Чічіля В.А.
Суддів: Мартєва С.Ю., Пікуля В.П.
при секретарі : Сулимка С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 квітня 2009 року
по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 квітня 2009 року позов ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 9650 грн. на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління».
З рішенням не погодилась ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просила скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 квітня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» пені за простроченим кредитом в сумі 3701,09 грн., пені за простроченою комісійною винагородою в сумі 1207,25 грн. та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечувалось сторонами, що 28 березня 2007 року між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1. укладено кредитний договір № 540-Г про надання їй кредиту в розмірі 10 000 грн. із відсотковою ставкою за користування кредитом - 0,0001% річних і датою остаточного повернення кредиту - 27.03.2010 року.
Також, згідно цього договору, позичальник зобов'язується щомісячно в термін з 1 по 10 число здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у складі щомісячного Ануїтетного платежу , розмір якого визначений у договорі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, ОСОБА_1. вказані платежі щомісячно не проводила, та згідно розрахунку банку заборгованість за кредитним договором станом на 04.02.2009 року становила 9650 грн. 40 коп.
Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 540-Г від 28.03.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 540-Г від 28.03.2007 року, за яким остання виступає поручителем.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, з огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», та стягнення коштів з боржника та поручителя в солідарному порядку.
Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: