КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.06.2009                                                                                           № 27/18

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Островича  С.Е.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Москалюк Т.В. – дов. № 90 від 25.12.2008 року;

 від відповідача - Молдавська О.В. – дов. №1593/01 від 27.11.2008р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 31.03.2009

 у справі № 27/18 (суддя  

 за позовом                               ЗАТ Страховий дім "Європейський світ"

 до                                                   ВАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 26078,38 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Закрите акціонерне товариство Страховий дім „Європейський світ” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Ей Ем Джи Груп” про стягнення 26 078, 38 грн. за договором № 44-ФП від 01.10.2007 року про співробітництво в галузі перестрахування та ретроцесії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі №27/18 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25023,30 грн. страхового відшкодування, пеню у сумі 937,84 грн., 3% річних у розмірі 117,24 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 260,79 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Ей Ем Джи Груп”  звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі №27/18, прийняти нове рішення, яким відмовити ЗАТ Страховий дім „Європейський світ” в позовних вимогах.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2009р. апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Ей Ем Джи Груп”  була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №27/18 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2009р. розгляд справи було відкладено.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду -  без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством Страховою компанією „Синдек” (надалі - страховик) та Командитним товариством „Страхова інвестиційна корпорація „Стрінкор” (надалі - перестраховик) укладено Договір № 44-ФП, відповідно до п.1.2 якого, страховик може передавати, а перестраховик може приймати у перестрахування ризики за оригінальними договорами страхування, які укладено страховиком з страхувальниками, а також ризики взяті страховиком за договорами про перестрахування з іншими страховиками.

Згідно статуту Закритого акціонерного товариства Страхового дому „Європейський світ” протоколом № 22 від 08.10.2007 року позачергових зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „Синдек” відбулась зміна назви на Закрите акціонерне товариство Страховий дім „Європейський світ”, яке є його правонаступником.

Також, відповідно до п. 1.2.2 статуту Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Ей Ем Джи Груп” зазначене товариство створене в результаті реорганізації Командитного товариства „Страхова інвестиційна корпорація „Стрінкор” та виступає правонаступником усіх його прав та обов'язків.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що на підставі та на умовах цього договору для здійснення перестрахування сторони можуть в письмовій формі укладати між собою договори про факультативне перестрахування (ковер-ноти) окремо по кожному ризику або по сукупності ризиків.

Відповідно до п.2.2 Договору перестрахування може здійснюватись сторонами на пропорційній та непропорційній основі, що визначається у Ковер-ноті.

Відповідальність Перестрахувальника за оригінальним договором страхування розподіляться між сторонами в межах страхових сум таким чином - при укладені Ковер-ноту про пропорційне перестрахування визначається частка участі Перестраховика у ризику (ліміт відповідальності Перестраховика). Згідно визначеного ліміту відповідальності Перестраховика здійснюється розрахунок сум відшкодувань, які належать до сплати за Ковер-нотом (п.2.2.1).

Згідно з п. 5.3 Договору відповідальність Перестраховика щодо сплати сум страхового відшкодування обмежується лише часткою його участі в перестрахуванні та/або сумою, які визначено у Ковер-ноті. Відповідальність Перестраховика не може бути збільшена у разі нездатності Перестрахувальника здійснити виплату страхового відшкодування за своєю частковою відповідальності.

Пунктом 10.1.6 Договору встановлено, що страховик зобов'язаний сповістити, в письмовій формі, перестраховика про виникнення події, яка може бути визнана як страховий випадок, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання повідомлення про настання такої події та надати перестраховику можливість ознайомитися з інформацією, яка надійшла в зв'язку з цією подією. Після отримання вищезазначеного повідомлення перестраховик має право висловити бажання для участі в проведенні розслідування та експертизи страхової події.

Відповідно до п. 10.3.1 Договору перестраховик зобов'язаний сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати перестраховиком не пізніше 10 (десяти) робочих днів, а у випадку касового збитку не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання від перестраховика документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та його обставини, розмір страхового відшкодування та розмір частки відповідальності перестраховика.

22.10.2007          року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою
сторони погодились в зв'язку зі зміною назви Закритого акціонерного товариства Страхової
компанії „Синдек” на Закрите акціонерне товариство Страховий дім „Європейський світ” від 22.10.2007 року продовжили дію Договору про співпрацю № 44-ФП від 01.10.2007 року з Закритим акціонерним товариством Страховим домом „Європейський світ”, яке являється
правонаступником Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „Синдек”.

23.01.2008          року між Закритим акціонерним товариством Страховим домом
”Європейський світ” (надалі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю
”Юридична компанія „Лігал Едвайс” (надалі - страхувальник) укладено договір
добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008, відповідно до якого
було застраховано транспортний засіб - Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН.

24.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством Страховим домом „Європейський світ” (надалі - страховик) та Відкритим акціонерним товариством Страховою компанією „Ей Ем Джи Груп” (надалі - перестраховик) укладено Ковер-нот № 021/08 ТР (далі - Ковер-нот), предметом страхування якого є транспортний засіб Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН.

Згідно з п.6.1 Договору страховими випадками є пошкодження, знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 9 Ковер-ноту визначено період страхування з 24.01.2008р. до 23.01.2009р.

Загальне утримання перестраховика становить 280 075, 00 грн., а загальна відповідальність перестраховика - 50 000,00 грн.

20.04.2008 року зі застрахованим транспортним засобом Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахованому автомобілю було завдано технічних пошкоджень.

22.04.2008 року у присутності представників СК „Партнер”, СК „Ей Ем Джи Груп”, СК „Гарантія”, ЗАТ „СД „Європейський світ”, СК „Естрін”, СК „Мегаполіс”, ВАТ „СК „Країна”, СК „Кий авіа гарант”, СК „Глобус” та СК „Професійний захист” відбувся огляд пошкодженого транспортного засобу.

Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості складає 586 874,36 грн., в т.ч. ПДВ - 97 812,39 грн., що підтверджується звітом №81/04/08 про оцінку автомобіля від 22.04.2008 року.

Даний звіт складений Товариством з обмеженою відповідальністю „Сател Груп”, який діє відповідно до сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №6592/08 від 28.07.2008р. та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів видані Фондом державного майна України.

01.07.2008 року Головою правління Закритого акціонерного товариства Страхового дому „Європейський світ” видано наказ, яким прийнято рішення про нарахування страхового відшкодування по страховій події - ДТП, яка сталась 20.04.2008 року з ТЗ Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН у розмірі 587 274, 36 грн. Однак, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальності існувала заборгованість по страховим платежам, то страхове відшкодування було нараховано шляхом здійснення заліку несплачених частин страхових платежів в сумі 33 235, 59 грн.

02.07.2008 року позивач виплатив Товариству з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Лігал Едвайс” страхове відшкодування в сумі 554 038,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12.

Статтею 25 Закону України „Про страхування” передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Оскільки, як було зазначено раніше між сторонами було укладено договір № 44-ФП про перестрахування 03.07.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування.

Даний лист був отриманий відповідачем 09.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №06356795.

04.08.2008 року відповідач направив на адресу позивача лист за № 990/01 в якому просив надати пояснення та документи, які підтверджують сплату мита, ПДВ, акцизного та митного зборів щодо транспортного засобу Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН, а також надати пояснення та копії документів на підставі яких, при укладенні договору добровільного страхування, було визначено страхову суму в розмірі 1 120 300, 00 грн.

08.08.2008 року позивач направив на адресу відповідача відповідь на лист, та пояснив, що тимчасове ввезення (вивезення) товарів, які містяться в додатку С „Додаток щодо транспортних засобів” Стамбульської конвенції, здійснюється без сплати мита, ПДВ та акцизного збору. Крім того, позивач зазначив, що при укладенні договору страхування страхувальником було подано заяву на страхування, в якій останній виявив бажання застрахувати автомобіль на суму 1 200 300, 00 грн.

Однак, не зважаючи на надані пояснення відповідач суму страхового відшкодування належному йому до сплати позивачу не сплатив.

В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач здійснив виплату компромісного збитку без попереднього узгодження такої виплати з відповідачем.

Так, згідно п. 10.4.6 Договору перестрахування, перестраховик має право відмовити у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити її, якщо перестраховик зробив виплату компромісного збитку без попереднього узгодження такої виплати з перестраховиком.

Судом встановлено, що чинним законодавством не передбачено визначення терміну компромісний збиток.

Під компромісним збитком розуміється виплата страхового відшкодування якщо перестрахувальником, відповідно до умов укладеного оригінального договору страхування, правил страхування, перестрахування і законодавства України, мав підстави для відмови у виплаті або зменшенні розміру страхового відшкодування, але не скористався такими підставами.

Відповідач вважає, що у позивача були підстави для відмови від страхової виплати, у зв'язку із тим, що застрахований автомобіль був ввезений в Україну на тимчасовий ввіз під письмове зобов'язання про зворотне вивезення. В подальшому застрахований автомобіль був переданий в користування Товариству з обмеженою відповідальністю „Лігал Едвайс” на підставі договору оренди, який не міг бути переданий у користування згідно ст. 11 Закону України „Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України”, а отже і не міг бути застрахованим.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вищезазначене посилання відповідача необґрунтованим, оскільки ні в наказі № 103-В від 01.07.2008 року про виплату страхового відшкодування, ні в листі-вимозі на сплату відшкодування з перестрахування не зазначалося, що страхове відшкодування і здійснюється на компромісній основі.

Крім   того,   договір   №   44-ФП   про   співробітництво   в   галузі перестрахування та ретроцесії від 01.10.2007 року нотаріально посвідчений і є чинним, не був в установленому законом порядку визнаний недійсним, а тому умови договору є обов'язковими для виконання сторонами. До того ж, при укладанні договору добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008 від 23.01.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Лігал Едвайс” в підтвердження правомірності використання транспортного засобу було надано договір оренди від 31.10.2007 року посвідченого нотаріально, як того вимагає положення ст. 799 ЦК України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, місцевий господарський суд вірно визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 25 023, 30 грн. правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 937, 84 грн. та 3% річних в сумі 117, 24 грн. за період з 24.07.2008 до 18.09.2008 року.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 11.9 Договору передбачено, що у разі невиконання узгоджених термінів виконання платежів, сторона, яка не виконала зобов'язання сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу, яка прострочена, за кожен день затримки платежу.

Відповідач повинен був виплати свою частку страхового відшкодування, згідно п. 10.3.1 Договору, протягом 10 робочих днів після одержання від позивача комплекту документів. Враховуючи те, що відповідач, як було встановлено судом, отримав документи 09.07.2008 року, тому він повинен був здійснити своє зобов'язання за Договором у строк до 23.07.2008 року. Таким чином, пеня повинна нараховуватися починаючи з 24.07.2008 року.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 937, 84 грн. пені обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, 3% річних становлять 117, 24 грн. та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2009р. у справі №27/18 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Ей Ем Джи Груп” на рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі №27/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2009р. у справі №27/18 залишити без змін.

Справу №27/18  повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.06.09 (відправлено)