КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.06.2009                                                                                           № 7/92

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Островича  С.Е.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Савчук Ю.М. – дов. №2 від 01.08.2008р.

                                        Хмарук О.О. – дов. №1 від 01.08.2008р.

 від відповідача - не з’явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Євротрейд ЛТД"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2009

 у справі № 7/92 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Нова комерційна телегрупа"

 до                                                   ТОВ "Євротрейд ЛТД"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 97048,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова комерційна телегрупа” звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євротрейд ЛТД” про стягнення 97 048,46 грн.

Рішенням від 19.03.2009р. Господарського суду міста Києва у справі №7/92 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 87967,34 грн. боргу, 879,68 грн. державного мита та 106,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Євротрейд ЛТД” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2009р. у справі №7/92 та прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ „Нова комерційна телегрупа” відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2009р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Євротрейд ЛТД” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №7/92 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р. розгляд справи було відкладено.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду -  без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія вважає можливим здійснити перегляд рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг № 0000112 (далі - Договір) та Додатки № 1, № 2 та № 3 до Договору (далі - Додатки), згідно умов яких позивач зобов'язався надати відповідачу послуги, які полягають у розміщенні спонсорських матеріалів відповідача в ефірі телевізійних каналів „ІСТV”, „СТБ” та „Новий канал” з метою популяризації знака для товарів і послуг „Sensej”, а відповідач зобов'язується фінансово підтримати трансляцію телевізійного продукту під назвою „Погода” на телеканалі „Новий канал”, телевізійного продукту під назвою „Погода” на телеканалі ”ІСТV” та телевізійного продукту під назвою „Прогноз погоди” на телеканалі „СТБ”.

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору встановлено, що відповідач на добровільних засадах з метою популяризації виключно імені (найменування) клієнта і його знаку для товарів і послуг фінансово підтримує трансляції телевізійного продукту, який виходить в ефір на умовах, визначених у відповідних Додатках до цього Договору. Фінансова підтримка здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 3 днів з моменту підписання сторонами відповідного Додатку до Договору.

Згідно п. 2. вказаних Додатків трансляція телевізійного продукту здійснюється на телевізійних каналах „ІСТV”, „СТБ” та „Новий канал” відповідно до затвердженої сітки мовлення керівником відповідного телевізійного каналу, а саме: в період з 12.05.2008р. по 13.07.2008р.

Відповідно до п. 3. Додатків вихід в ефір матеріалу здійснюється наступним чином:

показ знаку для товарів та послуг „Sensej” на початку та у кінці телевізійного продукту - 10 секунд 2 рази впродовж одного телевізійного продукту;

усне представлення знаку для товарів та послуг „Sensej” ведучим під час телевізійного продукту - 5 секунд 1 раз впродовж одного телевізійного продукту;

показ знаку для товарів та послуг „Sensej” у куті екрану протягом телевізійного продукту - 5 секунд 1 раз впродовж одного телевізійного продукту.

Відповідач оплачує позивачу вартість послуг поетапно, 3-ма перерахуваннями, на підставі рахунків-фактур протягом 3-х днів з дня його отримання на загальну суму - 34 676,32 грн., разом з ПДВ-20% та ПзР-0,5% (п. 4. Додатку № 1), 43 421,79 грн., разом з ПДВ-20% та ПзР-0,5% (п. 4. Додатку № 2), 45 093,79 грн., разом з ПДВ-20% та ПзР-0,5% (п. 4. Додатку № 3) у наступному порядку:

до 05.05.2008р. за період з 12.05.2008р. по 01.06.2008р. - 13 220,13 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 1), 16 554,22 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 2), 17 191,71 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 3);

до 26.05.2008р. за період з 02.06.2008р. по 22.06.2008р. - 12 632,57 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 1), 15 818,48 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 2), 16 427,64 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 3);

до 16.06,2008р. за період з 23.06.2008р. по 13.07.2008р. - 8 823,62 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 1), 11 049,09 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 2), 11 474,44 грн., в т. ч. ПДВ та ПзР (п. 4. Додатку № 3).

З матеріалів справи вбачається, що в період з 12.05.2008р. по 13.07.2008р. позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по наданню послуг з розміщення спонсорський матеріалів відповідача, що підтверджується ефірними довідками за період з 15.05.2008р. по 23.07.2008р., та рахунками-фактурами, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 87 967,34 грн., що підтверджується двосторонніми актами прийому-передачі наданих послуг (копії у справі).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів, зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, вважає вірним висновок господарського суду м. Києва, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмір 87 967,34 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню, яка за розрахунками позивача становить 9 081,12 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання    може    забезпечуватися    неустойкою,    порукою,    гарантією,    заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Однак, статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду проте, що в Додатках до Договору, з поміж інших істотних умов не передбачено стягнення з відповідача пені, за неналежне та/або несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають, оскільки є недоведеними та необґрунтованими, а також такими, що суперечать чинному законодавству України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2009р. у справі №7/92 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євротрейд ЛТД” на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2009р. у справі №7/92 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2009р. у справі №7/92 залишити без змін.

Справу №7/92  повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.06.09 (відправлено)