ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2009 р. Справа № 2-а-1731/08
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну праву за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі та управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі про зобов'язання провести нарахування підвищення пенсії дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі про зобов'язання провести нарахування підвищення пенсії як дитині війни. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років позивачеві така допомога не нараховувалася та не виплачувалася. Тому просить зобов'язати відповідача провести нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1.01.2006 року до 30.09.2008 року.
В судове засідання позивач та представник відповідача управління Пенсійного фонду в Старовижівському районі не з'явилися, проте заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності та повідомив при цьому, що позивач на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Старовижівському районі не перебуває.
Ухвалою суду від 13.03.2009 року залучено в якості другого відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі.
В судове засідання представник відповідача управління Пенсійного фонду України в судове засідання не з'явився проте надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття особи, яка бере участь у справі в судове засідання, яка була належним чином повідомлена та від якої надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, не перешкоджає розгляду справи.
В своїх запереченнях представник відповідача -управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі позов не визнав та зазначив що ОСОБА_1 з 15.11.2007 року отримує надбавку до пенсії як вдова померлого учасника війни, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ковелі, одночасно наділена правовим статусом дитини війни та осіб на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», протягом 2006-2008 років одержувала пенсію за віком без доплати як дитині війни, проте їй виплачувалося підвищення передбачене для подружжя померлих учасників війни, що підтверджується довідкою відповідача НОМЕР_1 від 25.03.2009 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно із п. 2 розділу IV «Прикінцевих положень»Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дія цього закону поширюється на подружжя померлих інвалідів війни.
Оскільки позивач має статус осіб на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», користується пільгами, передбаченими ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі протягом 2006-2008 років одержувала підвищення до пенсії передбачене для членів сімей померлих учасників війни, суду не подано доказів про те, що вона зверталася до відповідача із заявою про відмову від пільг для учасника війни та надання пільг як дитині війни, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11,17, 122, 158, 160 ч. 3, 160, 163 КАС України, на підставі ст. 6, п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення»Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі та управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі про зобов'язання провести нарахування підвищення пенсії як дитині війни відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий Т.М. Димарчук