КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.07.2009                                                                                           № 49/28-29/290

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Синиці  О.Ф.

 при секретарі:           Волуйко Т.В.

 За участю представників:

 Від Компанії “Нортланд Пауер Дарниця Інк.” – Стець К. І. – по довіреності.

Від ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – по довіреності, ОСОБА_3 – по довіреності, ОСОБА_4 – по довіреності.

Від ТОВ “Генерація Лімітед” – ОСОБА_2 – по довіреності.

Від Фонду державного майна України – Ганношин О. А. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Генерація Лімітед"

 на рішення господарського суду м.Києва від 02.04.2009 р.

 у справі № 49/28-29/290 (суддя Качан Н.І.)

 за позовом                               Компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк."

 до                                                   ОСОБА_1

                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація Лімітед"

 третя особа -           Фонд державного майна України

 про                                                   визнання недійсним Договору № 22/07-01; 4К-1В від 22.07.2004 р. купівлі-продажу цінних паперів

та за зустрічним позовом ТОВ “Генерація Лімітед”

до Компанії “Нортланд Пауер Дарниця Інк.”

про визнання відсутності прав акціонера.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2007 р. рішення господарського суду м. Києва від 02.08.2007 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 р. у справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Компанія “Нортланд Пауер Дарниця Інк.” звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору № 22/07-01; 4К-1В від 22.07.2004 р. Одночасно позивач просив суд зобов’язати ТОВ “Генерація Лімітед” повернути придбані акції в кількості 19 000 шт. у  ОСОБА_1, та зобов’язати власника акцій – ОСОБА_1 повернути ТОВ “Генерація Лімітед” кошти у розмірі 9 500,00 грн. отримані за договором № 22/07-01; 4К-1В купівлі-продажу цінних паперів від 22.07.2004 р. Пізніше позовні вимоги уточнювались.

Ухвалою суду від 30.07.2007 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору залучено Фонд державного майна України та прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи.

Заявлені вимоги позивач підтримав, та у наданих суду поясненнях вказував, що відчуження акцій у спосіб, інший, ніж передбачено ст. 5 Установчого договору ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” є порушенням переважного права акціонерів товариства, зокрема, Компанії “Нортланд Пауер Дарниця Інк.” на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Зазначав, що при укладенні 22.07.2004 р. між ОСОБА_1 та ТОВ “Генерація Лімітед” договору № 22/07-01; 4К-1В купівлі-продажу цінних паперів, відповідач 1 не надсилав письмового повідомлення Компанії “Нортланд Пауер Дарниця Інк.” про намір здійснити згадану передачу належних йому акцій. Наведеними діями, вважає позивач, порушено його переважне право та інших акціонерів товариства, закріплене ст. 81 Господарського Кодексу України.  Відсутність повідомлення про продаж акцій призвела до порушення відповідачем пункту 5.7. Установчого Договору ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”, де зазначено, що акціонери можуть повністю чи частково, за взаємною письмовою згодою, передавати всі або частину належних їм акцій іншим акціонерам і третім особам на основі згоди інших акціонерів і лише після заяви про відмову від переважного права на придбання такої частки решти акціонерів. Право відмовити будь-якому акціонеру у передачі всіх або частини належних йому акцій може бути використано усіма іншими акціонерами впродовж 60-денного терміну з дати отримання письмового повідомлення про намір здійснити вище зазначену передачу.

Щодо обраного способу захисту порушеного права, то позивач, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України у справі, зазначив, що наслідки недійсності правочину призводять до відновлення порушеного переважного права акціонерів ЗАТ “Укр-Кан Пауер”, зокрема позивача та інших акціонерів на придбання акцій товариства або відмови у відчуженні акцій товариства на користь третіх осіб. Посилаючись на ст. 20 Цивільного Кодексу України акцентував увагу суду на тому, що кожна особа має право на судовий захист та здійснює право на захист на свій розсуд.

Фонд державного майна у поданій до суду позовній заяві також зазначав про порушення його переважного права як акціонера товариства, оскільки при укладенні спірного договору Фонду державного майна України продавцем акцій не надсилалось письмового повідомлення про намір здійснити вище зазначену передачу акцій. Третя особа вказувала, що внаслідок бездіяльності продавця вона не змогла скористатися своїм переважним правом на придбання акцій, що продавалися іншими акціонерами товариства, чи правом відмовити продавцю у відчуженні належних йому акцій на користь інших осіб, а тому спірний договір купівлі-продажу цінних паперів ФДМУ також вважав недійсним.

Відповідач 1 позов не визнав та, посилаючись на безпідставність заявлених вимог як позивача так, і третьої особи, в ході розгляду справи, зазначав про вчинення дій, які свідчать про надання іншим акціонерам можливості реалізувати переважне право при продажу відповідачем акцій ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”. Заперечуючи доводи позову, вказував, що звертався до ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” із заявою про викуп акцій, належних відповідачу, внаслідок чого Голова правління ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” 21.06.2004 р. видав Наказ №194, яким з метою допомоги акціонерам при продажу акцій наказав надрукувати оголошення про продаж акцій і розмістити оголошення на стенді біля центральної прохідної ЗАТ “ЕК Укр-Кан Пауер”. 11.06.2004 р. Голова правління ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” також звернувся до позивача з листом № 02/791, який, по суті, містив оферту щодо придбання акцій ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”, що пропонуються до продажу іншими акціонерами товариства. Про відправлення цього листа свідчить запис в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції (запис № 791), але відповіді від позивача на вказаний лист ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” не отримано.

Що стосується вимог третьої особи, то відповідачем надані до матеріалів справи матеріали листування ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” і звернення до Фонду державного майна України, а саме лист ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” 02/791 від 11.06.2004 р., яким третю особу було повідомлено про намір акціонерів ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” продати належні їм акції за номінальною вартістю. У відповідь отримано від Фонду державного майна України лист № 10-27-8004 від 14.06.2004 р. за змістом якого третя особа відмовилася від реалізації пріоритетного права придбання за номінальною вартістю акцій ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”, пропонованих для продажу іншими акціонерами товариства.

Ухвалою суду від 30.09.2008 р. до спільного розгляду з основним позовом прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ “Генерація Лімітед” до Компанії “Нортланд Пауер Дарниця Інк.”   про визнання відсутності у Компанії “Нортланд Пауер Дарниця Інк.” прав акціонера ЗАТ “ЕК “ДАРтеплоцентраль” станом на 22.07.2004 р., 15.05.2007 р. та прав акціонера ЗАТ “ЕК “ДАРтеплоцентраль” станом на 17.07.2008 р., 09.09.2008 р.

Зустрічні вимоги ТОВ “Генерація Лімітед” обґрунтовувало тим, що компанія “Нортланд Пауер Дарниця Інк.” ані на момент вчинення договору, ані на момент звернення до суду із позовом про визнання договору недійсним не була акціонером ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” та ЗАТ “ЕК “ДАРтеплоцентраль”. На підтвердження згаданого факту надав рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2006 р. у справі № 45/383, предметом розгляду якої були вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на прості іменні акції ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”. Вказаним рішенням встановлено, зокрема, що позивач оплату акцій емітованих ЗАТ не здійснив і, таким чином, не набув на них право власності.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.04.2009 р. у справі № 49/28-29/290 в первісному, зустрічному позовах та позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору – Фонду державного майна України було повністю відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Генерація Лімітед” звернулося з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2009 р. було поновлено ТОВ “Генерація Лімітед” строк для подання апеляційної скарги та призначено розгляд справи  № 49/28-29/290 на 18.06.2009 р.

17.06.2009 р. через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому представник ТОВ “Генерація Лімітед” просив відкласти розгляд даної справи у зв’язку з неможливістю бути присутніми представників ТОВ “Генерація Лімітед” у судовому засіданні 18.06.2009 р., оскільки вони знаходяться на слуханні інших справ, а також залучені до участі у слідчих діях.

18.06.2009 р. представники відповідачів за первісним позовом у судове засідання не з’явились.

Колегія, порадившись, беручи до уваги вище згадане клопотання представника ТОВ “Генерація Лімітед”, вирішила відкласти розгляд даної справи до 01.07.2009 р. у зв’язку з неявкою представників відповідачів за первісним позовом.

01.07.2009 р. в розгляді справи було оголошено перерву до 02.07.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, третьої особи, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Зі змісту частини 3 статті 81 ГК України вбачається, що акціонери закритого акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства, а також що переважним правом користуються виключно акціонери ЗАТ, а не треті особи.

У постанові від 24.10.2008 р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що наслідком порушення переважного права акціонерів на придбання акцій є право будь-якого акціонера ЗАТ вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов’язків покупця за аналогією з нормою частини 4 статті 362 ЦК (абз. 2 п. 32 Постанови).

Таким чином, до предмету доказування у спорі про переважне право на придбання акцій ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”, входить обґрунтування належними та допустимими доказами тієї обставини, що  Компанія на момент звернення до суду  за захистом свого переважного права має  статус акціонера ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, у реєстратора емітента ТОВ “Дельта-Реєстр” відсутня інформація про наявність у Компанії простих іменних акцій ЗАТ “ЕК “ДАРтеплоцентраль” (попереднє найменування ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”) станом як 22.07.2004 р., так і на момент її звернення  до суду (а. с. 5, т. 4).

Вказану обставину Компанія у даній справі  спору не спростувала.

Поряд із цим, факт емісії акціонерним товариством акцій і наступне їх розміщення серед засновників сам по собі не тягне виникнення прав акціонера у набувачів акцій.

Так, за визначенням, наданим у п. 1.1. Розділу 1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР № 60 від 26.05.1998 р., розміщення (розповсюдження) цінних паперів – це відчуження цінних паперів під час проведення підписки або розподілу цінних паперів.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 5 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Таким чином, для набуття статусу акціонера АТ необхідним є склад юридичних фактів: набуття акцій у власність в силу вчинення правочину (у т.ч. під час проведення підписки або розподілу цінних паперів) і внесення даних про акціонера до реєстру власників іменних цінних паперів.

До моменту внесення запису до реєстру особа, яка фактично набула акції, позбавлена можливості реалізувати свої права, що випливають з членства у товаристві, тоді як для статусу акціонера значення  мають саме права, якими  акціонер  наділений в силу членства у товаристві.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України, на що вказує у пункт 24 та абзац 3 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2008 р. № 13.

Беручи до уваги ту обставину, що Компанія не довела, що є власником акцій ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер” або ЗАТ “ЕК “ДАРтеплоцентраль” та дані щодо неї містяться у реєстрі власників іменних цінних паперів, про що йдеться у довідці реєстратора емітента, позивач за первісним позовом є неналежним позивачем у спорі про захист переважного права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами вказаного ЗАТ.

Крім цього, відповідно до абзацу другого пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2008 р. № 13,  “продаж акціонером ЗАТ акцій  з порушенням переважного права не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право будь-якого акціонера ЗАТ вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов’язків покупця за аналогією з нормою частини 4 статті 362 ЦК України”.

Оскільки, крім Компанії, з вимогою про визнання недійсним правочину купівлі-продажу акцій ЗАТ “ЕК “Укр-Кан Пауер”, вчиненого 22.07.2004 р., звернувся також Фонд державного майна України, як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, тому обраний ними спосіб захисту переважного права як недопустимий не може бути задоволений.

          Зустрічний позов ТОВ “Генерація Лімітед” до Компанії про визнання в останньої відсутності прав акціонера на момент вчинення договору № 22/07-01; 4К-1В від 22.07.2004 р. купівлі-продажу цінних паперів, звернення до суду із позовом, подання нею апеляційної та касаційної скарг, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Процесуальний закон зобов’язує викладати і формулювати  кожну позовну вимогу таким чином, аби вона точно відповідала способу захисту цивільних прав, які передбачені чинним законодавством, була юридично конкретною, визначеною та реально могла бути виконаною.

Утім, позивач за зустрічним позовом на порушення вимог ст. 54 ГПК України не вказав конкретної норми матеріального права, яка допускала б можливість застосування в якості способу захисту прав (інтересів) одного акціонера шляхом заперечення відсутності таких прав акціонера у іншої особи.

Таким чином, беручи до уваги те, що такий вид позову не передбачений нормами цивільного права, а в силу абзацу 2 ч. 2 статті 16 ЦК України цивільне право або інтерес може бути захищене судом лише способом, що встановлений договором або законом, тому місцевим господарським судом було правомірно  відмовлено ТОВ “Генерація Лімітед” у задоволенні її  зустрічного позову.  

Враховуючи вище зазначене, колегія дійшла до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2009 р. у справі № 49/28-29/290 обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Генерація Лімітед” на рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2009 р. у справі № 49/28-29/290 – залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2009 р. у справі           № 49/28-29/290 – залишити без змін.

          3.   Матеріали справи № 49/28-29/290  повернути до господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Синиця  О.Ф.

 14.07.09 (відправлено)