КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.06.2009                                                                                           № 37/386

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від ЗАТ  „Дніпровський стрілочний завод” : Демченко В.І. (за довір),

 від ЗАТ „Укргаз-Енерго”:  Каменчук В.О. (за довір.),

 від ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”: Данилевський О.М. (за довір.),

 від ВАТ „Дніпрогаз” : не з’явився,

 від Компанії „Rosukrenergo AG”: не з’явився,

 від НАК «Нафтогаз України» : Громніцький Ю.П. (за довір.),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2009

 у справі № 37/386 (суддя  

 за позовом                               ВАТ "Дніпропетровський стрілочний завод"

 до                                                   ЗАТ "Укргаз-Енерго"

                                                  ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"

 третя особа відповідача           Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

          ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"

          Компанія "ROSUKRENERGO AG"

          Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

 про                                                   стягнення 419168,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 419168,01 грн. (391273.52 грн. - необгрунтовано придбаних грошових коштів та авансового платежу в розмірі 27894,49 грн.) згідно договору № 41/77/М-08 на постачання природного газу.

Рішенням  Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 р. у справі № 37/386 позов задоволено повністю.

       Не погоджуючись із прийнятим рішенням,  відповідач оскаржив його до Київського апеляційного  господарського  суду. В поданій апеляційній скарзі відповідач просить оскаржуване рішення  скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права та неповноти дослідження обставин справи, у справі прийняти нове, яким  в позові відмовити.   

В обґрунтування власної позиції апелянт вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду щодо неналежного виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки природного газу позивачу в квітні 2008 року, вважає такими, що не відповідають обставинам справи.

Відповідач зазначає, що сума попередньої оплати за поставку природного газу у квітні 2008 року, здійсненої позивачем на виконання вимог договору, складає 419168,01 грн. Позивач спожив у квітні 2008 року 294 871 куб. м природного газу на суму 391273,52 грн. Постачальником зазначеного обсягу газу виступив саме відповідач, що підтверджується Актом № РНг-002233 від 30.04.2008 р. прийому-передачі партії природного газу відповідно до договору від 28.11.2007 р. № 41/77/М-08 (надалі - «Акт»), укладеному між позивачем та відповідачем. Надлишок перерахованих грошових коштів у розмірі 27894,49 грн. зараховано як попередню оплату за поставку природного газу на наступні місяці поставки відповідно до п. 6.3.2 договору. Відповідач вказує на те, що твердження позивача про те, що з квітня 2008 року у відповідача не було необхідних ресурсів природного газу для виконання умов договору по поставці природного газу позивачу є необгрунтованими та недоведеними, адже воно ґрунтується лише на листі ВАТ «Дніпрогаз», який не може володіти інформацією щодо наявності або відсутності у відповідача ресурсів природного газу.

Відповідач доводить до відома суду, що на сьогоднішній день є діючий контракт від 02.02.2006р. № б/н   на постачання природного газу до України, укладений відповідачем з єдиним постачальником природного газу до України - Компанією „Rosukrenergo AG”.

.

Відповідач вважає, що він здійснив поставку природного газу позивачу у квітні 2008 року відповідно до умов договору, про що свідчить підписаний позивачем Акт. Отже, відповідачем не було порушено зобов'язання щодо поставки природного газу позивачу, а оскільки договором та/або чинним законодавством України не передбачено інших підстав для повернення попередньої оплати, такі вимоги позивача є безпідставними.

Позивач проти поданої апеляційної скарги заперечує, вважає її доводи необґрунтованими, а тому просить залишити її без задоволення. Оскаржуване рішення вважає законним, тому просить залишити його без змін.

В обґрунтування власної позиції позивач вказує на те, що згідно умов договору № 41/77/М-08 відповідач повинен бути власником природного, газу, що продається (пункт 4.2). Відповідач представив позивачеві інформацію, викладену в листі № 05-08/1-01300 від 03.04.08 р., про те, що природний газ що продається в квітні 2008 року є його власністю і він подав в ОДУ ДК «Укртрансгаз» плановий розподіл природного газу на квітень 2008 року, до складу якого включений ліміт газу для ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» відповідно до заявки.

В квітні 2008 року ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» спожив 294871 куб.м газу на суму 391273,52 грн. Вказані обставини (об'єм спожитого газу і суми оплати за газ) підтверджуються Актом № РНг-002233 від 30.04.08 р. прийому-передачі партії природного газу відповідно до договору № 41/77/м-08 від 28.11.07 р.

Надалі інформація відповідача про те, що природний газ що продається ним в квітні 2008 року був їх власністю, не підтвердилася. За інформацією ДК «Укртрансгаз» весь природний газ, що поставляється на Україну компанією „Rosukrenergo AG” в квітні 2008 року, в об'ємі 4162592316 куб.м був розмитнений і прийнятий НАК «Нафтогаз України» і переданий ДК «Укртрансгаз». Відповідач природний газ в квітні 2008 року по зовнішньоекономічних контрактах не отримував. Позивач стверджує, що вказані  обставини знайшли своє підтвердження в документах, представлених третіми особами ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" і НАК "Нафтогаз України".

Весь природний газ, що поставляється на Україну компанією „Rosukrenergo AG” в квітні 2008 року, в об'ємі 4162592316 куб м був розмитнений і прийнятий НАК «Нафтогаз України» і переданий ДК «Укртрансгаз». Це підтверджується актом технічного прийому газу в квітні 2008 року №4 від 19.05.08 р. і актом № 04/08-Т від 19.05.08 р. прийому-передачі природного газу згідно Контракту купівлі-продажу природного газу №14/198/08 від 14.03.08р., підписаного між Компанією „Rosukrenergo AG”  і НАК "Нафтогаз України" за участю ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"

Позивач вказує на те, що відповідач природний газ в квітні 2008 року по зовнішньоекономічних контрактах не отримував і у відповідача належно оформлених документів на постачання природного газу для споживачів України в квітні 2008 року є відсутніми. За таких обставин позивач вважає, що відповідачем не були виконані належним чином договірні зобов’язання, зокрема, в частині поставки газу позивачу в квітні 2008 р.

Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК  «Нафтогаз України» зазначає, що відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про нафту і газ» Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею. Окрім цього, згідно зі статтею 117 Конституції України КМ України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. З метою надійного забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, підвищення відповідальності за своєчасне проведення розрахунків за спожитий природний газ, КМ України було прийнято постанову від 27.12.2001 р. № 1729 (далі - Постанова №1729), якою встановлено Порядок забезпечення споживачів природним газом (далі - Порядок). На сьогоднішній день чинна редакція Постанови №1729 передбачає, що природний газ імпортованого походження на ринку України постачається лише з ресурсу НАК «Нафтогаз України». Згідно з Указом Президента України від 14.02.2008 р. № 122/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року «Про заходи щодо стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України» та ситуації на ринку природного газу» НАК «Нафтогаз України» визнано головним уповноваженим суб'єктом із формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб кінцевих споживачів, у тому числі промислових. Також, статус НАК «Нафтогаз України» як єдиного імпортера природного газу на територію України закріплено Угодою про розвиток відносин в газовій сфері, підписаній між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» 12.03.2008 р., а порядок реалізації імпортованого природного газу на території України був визначений постановою КМ України від 12.03.2008 р. № 163. При цьому, постановою КМ України від 12.03.2008 р. №163 Державну митну службу України було зобов'язано проводити, починаючи з 1 березня 2008 р., попереднє митне оформлення природного газу, який надходить в газотранспортну систему України, виключно НАК «Нафтогаз України». Згідно акту № 4 від 19.05.2008 р., підписаного між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України», в квітні 2008 року ВАТ «Газпром» передало, а НАК «Нафтогаз України» прийняла і протранспортувала природний газ в обсязі 13924353,741 тис. куб. м., в тому числі газ Компанії „Rosukrenergo AG” (для НАК «Нафтогаз України») в обсязі 4 162 592,316 тис. куб. м. Те, що природний газ імпортованого походження в квітні 2008 року був наявний лише у НАК «Нафтогаз України» підтверджується, в тому числі, актом технічного прийому газу в квітні 2008 року № 4 від 19.05.2008 р. та актом № 04/08-Т від 19.05.2008 р. прийому-передачі природного газу згідно Контракту купівлі-продажу природного газу № 14/198/08 від 14.03.2008 р., підписаних між Компанією „Rosukrenergo AG” та НАК «Нафтогаз України» за участю ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

За таких обставин ДК «Укртрансгаз» вважає,  що у ЗАТ «Укргаз-Енерго» в квітні 2008 року,. належним чином оформлених документів на поставку імпортованого природного газу для споживачів України, в тому числі, для позивача, були відсутні.

Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» надані пояснення, згідно яких 01.01.2008р. між ВАТ «Дніпрогаз» та позивачем була укладена Технічна угода №997/21/71277/271/ОГЗ на здійснення контролю за обліком газу, згідно з якою ВАТ «Дніпрогаз» здійснює диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу та здійснення контролю за обліком газу, про транспортованого та реалізованого позивачу.

Згідно Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1729 (далі - Порядок забезпечення газом) ВАТ «Дніпрогаз», як суб'єкт підприємницької діяльності, який має ліцензію на розподіл природного газу забезпечує у межах виділених постачальником планових обсягів (лімітів) природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачем.

В квітні 2008р. згідно договору на постачання природного газу № 41/77/М-08 від 28.11.07р., укладеному між позивачем та відповідачем, останньому було поставлено природний газ у кількості 294,871 тис. м3, але згідно листа Об'єднаного диспетчерського управління ДК «Укртрансгаз» ПАК «Нафтогаз України» № 64-973/4 від 12.05.2008р. у квітні 2008р. для потреб ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» не підтверджується постачання природного газу жодним постачальником газу. Таким чином, позивач у цей термін безлімітно споживав газ, про що ВАТ «Дніпрогаз» неодноразово попереджав позивача та пропонував документально оформити використані обсяги газу або укласти угоду з постачальником, який має достатній обсяг газу чи договір на транспортування газу з підприємством, яке має договірні відносини з таким постачальником.

На сьогоднішній день використані обсяги газу позивачем не оформлені, а угоди з іншим постачальником не укладені. Згідно п. 12 Порядку забезпечення газом газотранспортне підприємство має право припинити подачу газу споживачу для якого постачальником не виділено планових обсягів (лімітів) поставки природного газу. У квітні 2008 р. ВАТ «Дніпрогаз» неодноразово намагалося припинити газопостачання позивачу, але останній не допустив технічних робітників ВАТ «Дніпрогаз» до вимикаючих пристроїв, які знаходяться на території, що належить позивачу, про що свідчать відповідні акти. Крім того, представник третьої особи зазначив, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що позивач почав закуповувати природний газ у ВАТ «Дніпрогаз» з квітня 2008р. не відповідають дійсності, оскільки договір купівлі-продажу природного газу та договір на транспортування природного газу між Позивачем та ВАТ «Дніпрогаз» почали діяти з 01.05.2008р. (копії договорів та протоколу узгодження розбіжностей до договору купівлі-продажу природного газу додаються).

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд, задовольняючи позовні вимоги повністю, дійшов висновків що в порушення умов договору відповідачем додаткової угоди до договору на поставку природного газу в квітні 2008 року не було підписано, заявка позивача до планового розподілу газу ОДУ на квітень місяць щодо поставки газу включена не була, що свідчить про те, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки природного газу позивачу в квітні 2008 року належним чином не виконувалися. При цьому посилання відповідача на те, що в квітні 2008 року у нього були необхідні ресурси природного газу  для виконання договірних зобов’язань, судом до уваги прийняті не були, оскільки, як було з’ясовано судом, пунктом 1 (який є чинним та скасований в установленому порядку) постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію імпортованого природного газу на території України» від 5 березня 2008 р. N 163 установлено, що з 1 січня 2008 р. центрально- та середньоазійський природний газ, який надходить в газотранспортну систему України від Компанії „Rosukrenergo AG”, використовується виключно для задоволення потреб споживачів України в обсягах відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. N 57; з 1 березня 2008 р. імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її Дочірньою компанією «Газ України» за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу; у разі коли обсягів центрально- та середньоазійського природного газу, який надходить в газотранспортну систему України, недостатньо для задоволення потреб споживачів України, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» використовує ресурси власного природного газу, що перебувають на зберіганні в підземних сховищах її дочірньої компанії «Укртрансгаз». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. N 57-р «Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік» затверджено прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, згідно якого не передбачено закачування природного газу до підземних сховищ імпортований газ ЗАТ «Укргаз-Енерго».

Крім того, господарський суд  дійшов висновку, що позивач, як покупець, відмовився від договору купівлі-продажу в розумінні ст. 665 ЦК України, що має наслідком припинення зобов'язань між сторонами відповідно до ст. 611 ЦК України, з огляду на звернення останнього  13.08.2008 до  відповідача з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 419168,01 грн., які сплачені за поставку природного газу в квітні 2008 року.

Враховуючи те, що відповідач безпідставно припинив постачання природного газу, приймаючи до уваги, що фактично з квітня 2008 року між сторонами припинились правовідносини, тобто відпали підстави, на яких відповідач набув грошові кошти, господарський суд першої інстанції задовольнив позов, присудивши до стягнення з відповідача на користь позивача 419168,01 грн.

Розглянувши обставини спору та дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з наступних підстав.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними  28 листопада 2007 року договору № 41/77/М-08 про постачання природного газу, у відповідності до предмету якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 даного договору.

          Пунктом 2.1.1 договору сторони погодили, що обсяг газу, що планується поставити за даним договором протягом 2008 року, складає 5807,47 куб. м. Обсяги газу, які плануються поставити за даним договором у 2009, 2010 та 2011 роках з плановими обсягами по кожному місяцю поставки можуть змінюватися Сторонами шляхом підписання, як правило, до 15 грудня календарного року, що передує відповідному року поставки, відповідних додаткових угод до договору( п.2.1.2. договору).

Незалежно від вищезазначеного правила сторони в разі необхідності письмово узгоджують зміни планового обсягу поставки не менше ніж за 10 днів до початку кожного місяця поставки. Сторони мають право письмово узгоджувати зміни планового обсягу поставки протягом поточного місяця поставки (п. 2.1.3 договору).

Пунктами 3.2, 3.3. договору визначено, що покупець зобов'язується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з Відкритим акціонерним товариством «Дніпрогаз» (надалі - «Газорозподільне підприємство») в пунктах приймання - передачі газу. Після виконання покупцем вимог п. 3.2., 6.2 договору, підписання додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на відповідний місяць поставки, та надання до 20 числа місяця, який передував місяцю поставки газу, належним чином оформленої заявки постачальник надає філії «Об'єднане диспетчерське управління» ДК «Укртрансгаз» (надалі -   ОДУ) заявку на включення планового обсягу газу на відповідний місяць поставки. При відсутності заявки від покупця на провідний місяць поставки постачальник надає до ОДУ встановленні в договорі обсяги. Плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки. Протягом місяця поставки планового обсягу, поставка вважається підтвердженою постачальником в межах фактичної здійсненої покупцем попередньої оплати газу.

Відповідно до п.п. 6.2., 6.2.1 договору, покупець здійснює попередню оплату за газ, що передається за даним Договором щодекадно до 25 числа  місяця, що передує місяцю поставки, а також до 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником Покупцеві, в такому порядку: Постачальник виставляє покупцеві рахунки-фактури на оплату газу виходячи з обсягу поставки газу в кожній декаді місяця поставки та ціни газу, вказаної в додатковій угоді до даного Договору, яка визначає ціну газу на відповідний місяць поставки.

Покупець здійснює попередню оплату газу в повному розмірі та у строк, вказаний у відповідному рахунку-фактурі постачальника на поточний рахунок постачальника, який зазначено у такому рахунку-фактурі (п. 6.2.4 договору). Якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість вказаного в акті обсягу газу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата газу на поточний місяць поставки (п. 6.3.2 договору).

Пунктом 10.12 договору сторони домовились, що даний договір є укладеним, а зобов'язання постачальника щодо постачання планового обсягу поставки на місяць поставки і зобов'язання покупця щодо оплати Планового обсягу поставки є дійсним лише за умови укладення додаткової угоди до Даного договору, що встановлює ціну газу на такий місяць поставки.

Правові відносини між сторонами регулюються ст. 714 ЦК України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно до частині 2 цієї статті, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю – продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Позивач стверджує, що підставою його звернення до суду із відповідним позовом є невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору в частині поставки газу та неповернення відповідачем попередньої оплати у сумі 419 168,01 грн. за поставку природного газу.

Під час розгляду спору судовою колегією було з’ясовано, що сума попередньої оплати за поставку природного газу у квітні 2008 року, здійсненої позивачем на виконання вимог Договору, складає 419 168,01 грн. Позивачем було спожито у квітні 2008 року 294 871 куб. м природного газу на суму 391 273,52 грн.

Постачальником зазначеного обсягу газу виступив саме відповідач, що підтверджується Актом № РНг-002233 від 30.04.2008 р. прийому-передачі партії природного газу, складеному сторонами відповідно до договору від 28.11.2007 р.

Надлишок перерахованих грошових коштів у розмірі 27 894,49 грн. було зараховано відповідачем в якості попередньої оплати за поставку природного газу на наступний місяць поставки на підставі п. 6.3.2. Договору.

Під час розгляду спору встановлено, що 20.03.2008 року позивач звернувся до відповідача з заявкою на включення планового обсягу газу в кількості 341200 куб. м., а також надіслав для підписання додаткову угоду № 4 на поставку природного газу в квітні 2008 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідач листом від 03.04.2008 р. № 05-08/1-01300 доводив до відома позивача, що є власником природного газу, який було включено до планового розподілу природного газу на квітень 2008 року.

Матеріалами справи підтверджується те, що плановий розподіл природного газу, в який було включено й ліміт для позивача згідно його заявки, було подано відповідачем  до філії «Об'єднане диспетчерського управління» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» із супровідним листом від 04.04.2008 № 05-16/1-01305 (вх. № 999/08 від 04.04.2008 р.).

Причому колегія звертає увагу на те, що в поданій відповідачем заявці до ДК „Укртрансгаз” від 04.04.2008 відповідач  надавши необхідні документи щодо планового розподілу, ресурсного балансу, просив ДК „Укртрансгаз” врахувати плановий розподіл природного газу на квітень 2008 р. в обсязі 1286,388 млн.куб.м. саме з власного ресурсу (т.1, а.с.132.).

Як вбачається з наданого Планового розподілу природного газу по споживачам на квітень  2008 р., до переліку споживачів, яким в цьому місяці підлягає поставці природний газ у відповідних об’ємах, відповідачем було включено і позивача.

Доводи позивача про те, що з квітня 2008 року у відповідача не було необхідних ресурсів природного газу для виконання умов Договору по поставці природного газу судова колегія вважає помилковими з огляду на наступне.

На підтвердження власної позиції щодо належного виконання договірних зобов’язань про поставку газу в квітні 2008 р., відповідачем надані  суду копія додаткової угоди №4 до договору №41/77/М-08 від 28.11.07 р. на постачання природного газу позивачу в квітні 2008 р., яка підписана представниками обох сторін та підписи скріплені печатками підприємств.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань також надані  наступні документи :

- копія Договору №117-36 на транспортування природного газу від 28.02.07 р., укладеного з ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, у відповідності до предмету якого останній надає відповідачу послуги з транспортування трубопровідним транспортом газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення – газорозподільних станцій;

- копія Договору № 116-168-05/55 зберігання природного газу від 15.03.2006 р., укладеного з  ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, згідно предмету якого останній за плату здійснює  зберігання в підземних сховищах газу природній газ, в тому числі страховий запас газу, переданий йому відповідачем.

Судова колегія звертає увагу на наданий відповідачем Акт звірки наявності природного газу  в сховищах ДК „Укртрансгаз” від 10.09.2007 р., який підписаний між ДК „Укртрансгаз” та відповідачем по договору № 116-168-05/55 від 15.03.2006 р. за період з 01.01.2007 р. по 01.09.2007 р.

За даними укладеного між  сторонами Акту звірки, було підтверджено, що на зберіганні в сховищах  ДК „Укртрансгаз” станом на 01.09.2007 р. (без врахування закачки за серпень 2007 р.) знаходиться 8 394 291,910  тис. куб.м. природного газу, що належить відповідачу.

          Під час розгляду справи в апеляційному провадженні представник ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” підтвердив, що у відповідача, станом на квітень 2008 року був у власності газ, який знаходився у газових сховищах.

Крім того, відповідач, подаючи заявку ДК „Укртрансгаз” на постачання природного газу споживачам в квітні 2008 р., зазначив про врахування планового розподілу природного газу саме з власного ресурсу, що свідчить про наявність на зберіганні в сховищах ДК „Укртрансгаз” станом на квітень місяць 2008 р. належного відповідачу природного  газу в необхідній для постачання споживачам кількості.

В судовому засіданні  на запитання колегії представник ДК „Укртрансгаз” пояснив, що підприємство отримувало заявку відповідача на постачання природного газу в квітні 2008 р., однак, ця заявка не була виконана, оскільки в квітні природний газ не розмитнювався. Крім того, представник також підтвердив, що станом на спірний період відповідач був власником природного газу, який знаходиться у сховищах  ДК „Укртрансгаз”, і який було поставлено на територію України в попередні періоди, значно раніше.

На запитання судової колегії представник ДК „Укртрансгаз” також зазначив, що відмови від виконання заявки планового розподілу природного газу в квітні 2008 р., поданої йому відповідачем  і яку не було виконано   ДК „Укртрансгаз” не оформляв.

Відповідно до ст.16 Закону України „Про трубопровідний транспорт” з відповідними змінами та доповненнями, підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов’язані забезпечувати  постачання споживачам вуглеводів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин відповідно до умов договорів.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач у спірний період мав у наявності природний  газ, який  транспортувався на територію України у минулі періоди та знаходився в сховищах. В свою чергу ДК „Укртрансгаз”, яке знаходиться з відповідачем у договірних відносинах як сторона яка здійснює транспортування та зберігання належного відповідачу газу, отримало від власника відповідну заявку про розподіл газу з його ресурсів, та ніякої відмови від виконання цієї заявки не подало. В своє чергу позивач (кінцевий споживач)  у спірний період  спожив природний газ  відповідача, про ще підписав відповідні акти приймання – передачі газу з його власником, у відповідності до договору поставки.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором  постачання природного газу  у відповідності до вимог ст. 655, 712 та 714  ЦК України.

Посилання представника  ДК „Укртрансгаз” про те, що природний  газ відповідача, який знаходився у газових сховищах не міг поставлятися позивачу у квітні 2008 року колегія не може прийняти до уваги, оскільки ДК „Укртрансгаз” не надало ніяких доказів про те, що ним було відмовлено у виконанні заявки на плановий розподіл газу у спірний період та не зазначені   причини такої відмови.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам та наданим поясненням сторін, колегія приходить до висновку, що  відповідач належним чином виконав свої зобов'язання передбачені п.3.3 договору.

Що стосується наявності або відсутності факту  порушення прав позивача колегія вважає необхідним зазначити наступне:

Відповідно до матеріалів справи, позивач, як покупець природного газу у відповідача здійснив оплату за природний газ у квітні 2008 року, після чого отримав цей газ із газотранспортної системи та підписав акт приймання - передачі  природного газу з постачальником (продавцем), яким є відповідач по справі. Таким чином, відповідно до ст. 655, 712 та 714  ЦК України договір  постачання   природного газу у спірний період повністю виконано сторонами договору (постачальником  та покупцем). Позивач в свою чергу не довів що його права порушені, і ці порушення вчинені саме відповідачем по справі.

Відповідно до вимог ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин вимоги позивача про повернення відповідачем грошових коштів в сумі 419168,01 грн., сплачених за постачання газу в квітні 2008 р. визнаються необґрунтованими та задоволенню на підлягають.

Судова колегія також не може погодитися із висновком суду першої інстанції щодо припинення між сторонами договірних відносин в розумінні ст.665 ЦК України з огляду на лист позивача від 13.08.08 р. про повернення коштів, сплачених за поставку газу  в квітні 2008 року, який за висновком суду свідчить про відмову покупця (позивача) від договору купівлі-продажу, та вважає його помилковим з наступних підстав.

Статтею 665 ЦК України передбачено, що  у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п.11.2 договору №41/77/М-08 від 28.11.07 р. сторонами було погоджено, що кожна із сторін має право достроково розірвати даний договір  та/або припинити  виконання своїх зобов’язань в порядку, встановленому цим договором.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що у разі односторонньої зміни чи  припинення договірних відносин сторони зобов’язані про це повідомити   одна одну письмово.

З’ясовані колегією під час розгляду спору обставини справи свідчать, що відповідач як постачальник не відмовлявся від виконання договірних зобов’язань, з відповідною заявою про припинення постачання газу чи припинення укладеного між сторонами договору №41/77/М-08 від 28.11.07 р. до позивача не звертався. В матеріалах справи відсутніми є також докази звернення позивача до відповідача із відповідними вимогами про розірвання укладеного договору, зміни чи припинення договірних правовідносин сторін.

За таких обставин колегія вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо припинення правовідносин сторін за договором №41/77/М-08 від 28.11.07 р.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши обставини справи, колегія приходить до висновку про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, яка підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 р. у справі № 37/386   підлягає скасуванню.  В позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» задовольнити.

 2. Рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2009 р. у справі № 37/386  скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Дніпровський стрілочний завод”  (49034,   м.   Дніпропетровськ,   вул.   Білостоцького,   181    код 14367980) на користь Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, поштова адреса 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, оф. С-1, код 34003224) 2095,84 грн. - держмита за подання  апеляційної  скарги. Видати наказ.

          Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

3. Матеріали справи № 37/386  повернути  до Господарьского суду м.Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді