ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2009 р. Справа № 2-а-1605/08
Волинський окружний адміністративний суд :
в складі головуючого - судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Курбай О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по грудень 2007 року, посилаючись на те, що є дитиною війни, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем не проведено відповідного перерахунку пенсії з урахуванням 30 % надбавки. Крім того, позивач просить стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську на його користь 300 гривень за надання правової допомоги.
20 січня 2009 року на адресу Волинського окружного адміністративного суду надійшли доповнення до позовної заяви, в яких позивач просить зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату підвищення пенсії як дитині війни з січня 2006 року по грудень 2008 року, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську починаючи з січня 2009 року щомісячно виплачувати підвищення пенсії в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на користь позивача.
В судове засідання позивач не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про слухання справи у його відсутність. У письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття особи, яка бере участь у справі в судове засідання, яка була належним чином повідомлена та від якої надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни належать особи, яким на момент закінчення Другої Світової війни ( 2 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років. Відповідно позивач належить до зазначеної категорії осіб, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 з відміткою «дитина війни».
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно із п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6 -рп від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційним.
Відповідно до п.41.розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). В рішенні Конституційного суду України було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України -закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Із вказаних правових норм, які втратили чинність у зв'язку з неконституційністю вбачається, що особи, які мають статус дітей війни були незаконно позбавлені права на соціальні гарантії, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачу повинна нараховуватись доплата до пенсії, чого не було зроблено через протиправну бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську, що полягала у ненарахуванні та невиплаті позивачу пенсії у розмірі, передбаченому для дітей війни.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нововолинську, протягом 2006 року йому нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а протягом 2007 та 2008 років позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 5 та 10 відсотків відповідно прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується довідкою відповідача НОМЕР_2 від 27.01.2009 року. Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов'язок провести нарахування та виплату підвищення пенсії позивачеві як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську провести нарахування та виплату підвищення пенсії як дитині війни за 2007 рік підлягають задоволенню частково, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 . Період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року задоволенню не підлягає, так як на цей період часу діяв Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким не передбачалося підвищення до пенсії дітям війни. Вимоги позивача щодо зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення пенсії за 2008 рік, також підлягають задоволенню частково з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року задоволенню не підлягає, так як на цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року (з наступними змінами і доповненнями), суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснювати в майбутньому виплату пенсії в розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до задоволення не підлягають, оскільки статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.
Оскільки позивачем не подано доказів розрахунку понесених витрат на правову допомогу та договору про надання юридичних послуг, тому суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в розмірі 300 гривень до задоволення не підлягають.
Отже, з врахуванням викладених обставин в їх сукупності суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 122, 158, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
1.Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську щодо непроведення перерахунку та виплати підвищення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
2. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську провести нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 02 лютого 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий Т.М. Димарчук