ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-77-56

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2016 р.                                                             Справа № 911/3880/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 141 від 25.12.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 6 від 05.01.2015 р.), ОСОБА_3 (довіреність № 5 від 11.01.2016 р.);

від третьої особи-1: не з’явились;

від третьої особи-2: не з’явились;

від третьої особи-3: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Український професійний банк”, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства „Банкомзв’язок”, с. Безпечна, Сквирський район

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1)          Національного банку України, м. Київ;

2)          Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_4, м. Київ

про стягнення 729 050, 39 доларів США

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Український професійний банк” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Банкомзв’язок” про стягнення стягнення 695 125, 35 доларів США основної заборгованості по кредиту, 31 366, 36 доларів США основної заборгованості по відсоткам за користуванням кредиту, 2 558, 68 доларів США пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2015 р. порушено провадження у справі № 911/3880/15 за позовом ПАТ „Український професійний банк” до ПРАТ „Банкомзв’язок” про стягнення 729 050, 39 доларів США і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 16.09.2015 р.

15.09.2015 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 1080 від 15.09.2015 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

16.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.09.2015 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_4

30.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 21.10.2015 р.

21.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.11.2015 р.

22.10.2015 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання № 1201 від 22.09.2015 р. про залишення позову без розгляду, у якому він просить суд залишити позов без розгляду у зв’язку із тим, що у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3886/15 за позовом ПАТ „Український професійний банк” до ПРАТ „Банкомзв’язок” про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

04.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.11.2015 р.

18.11.2015 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 02.12.2015 р.

02.12.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення № 1359 від 01.12.2015 р., що долучені судом до матеріалів справи.

02.12.2015 р. у судовому засіданні представник позивача надав додаткові письмові пояснення б/н б/д, що долучені судом до матеріалів справи.

02.12.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.01.2016 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Національний банк України.

13.01.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від третьої особи-1 надійшли пояснення № 18-0012/2004 від 13.01.2016 р., у яких третя особа-1 просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

13.01.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.01.2016 р.

25.01.2016 р. до канцелярії суду від третьої особи-1 надійшла заява № 18-0012/425 від 19.01.2016 р. про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у якій просить суд залучити до участі справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

27.01.2016 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про залишення позову без розгляду судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, про що було винесено відповідну ухвалу господарського суду Київської області від 27.01.2016 р.

27.01.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 10.02.2016 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

10.02.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.02.2016 р.

23.02.2016 р. до канцелярії суду від третьої особи-3 надійшли пояснення б/н від 23.02.2016 р., у яких третя особа просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

24.02.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні надали усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб у судове засідання не з’явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

11.06.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 732/5, згідно з умовами п. 1.1. якого банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 000 000, 00 дол. США з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту та 0, 00 грн терміном до „05” січня 2017 року, на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 339/5 від 25.11.2010 р.

Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з червня 2013 року, в сумі 20 000, 00 дол. США, остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 140 000, 00 дол. США здійснюється не пізніше „05” січня 2017 р.

Згідно з умовами п. 1.4. договору про відкриття кредитної лінії плата за користування одержаними кредитними ресурсами в доларах США встановлюється в розмірі 14 % річних.

Відповідно до п. 4.1. договору про відкриття кредитної лінії позичальник зобов’язується повернути одержані кредитні ресурси в строк у відповідності до п. 1.1. цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих процентів, відповідно до встановлених строків.

Пунктом 4.4. договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що у разі порушення позичальником умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за його використання, встановлення банком факту нецільового використання кредиту, ненадання в строк більше, ніж 60 днів після дати, вказаної у п. 4.3. цього договору, документів, вказаних у зазначеному пункті, а також у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення позичальником отриманого кредиту, відсутності заставленого майна або загрози його втрати, неналежного та недостатнього забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором, банк має право достроково стягнути отримані позичальником кредитні кошти, проценти за їх використання та штрафні санкції за договором.

Пунктами 7.1., 7.2., 7.3. договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюються щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше „05” січня 2017 року. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитною лінією.

Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється позичальником щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше „05” січня 2017 року, на рахунок нарахованих процентів № 20682122130732 в банку. При цьому сплаті підлягають проценти, які нараховані на 25 число місяця включно; сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця здійснюється в наступний період сплати процентів.

При розрахунку процентів за користування кредитними ресурсами приймається метод „факт/факт”, при якому до розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці та у році.

При розрахунку процентів враховується перший день користування кредитними ресурсами та не враховується останній день користування кредитними ресурсами (день погашення позичкової заборгованості).

Нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюються у тій валюті, в якій були отримані кредити у межах відкритої кредитної лінії.

Пунктом 9.1. договору про відкриття кредитної лінії визначено строк його дії, згідно якого цей договір цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до „05” січня 2017 року, а в невиконаних зобов’язань позичальника - до повного та належного їх виконання.

13.06.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р., згідно з умовами якого сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 625 000, 00 дол. США з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту та 0, 00 грн терміном до „05” січня 2017 року, на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 339/5 від 25.11.2010 р.

Зменшення кредитної заборгованості здійснюєтьсящомісячно, починаючи з липня 2013 року, в сумі 20 000, 00 дол. США, остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 785 000, 00 дол. США здійснюється не пізніше „05” січня 2017 р.”

12.11.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р., згідно з умовами якого сторони дійшли згоди викласти п. 1.4. договору у наступній редакції: „Плата за користування одержаними кредитними ресурсами в доларах США з 01.12.2013 р. встановлюється в розмірі 13, 5 % річних.”

На виконання умов договору про відкриття кредитної лінії позивачем 13.06.2013 р. було надано відповідачу кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 1 625 000, 00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 17321617 від 13.06.2013 р., розрахунком заборгованості станом на 26.08.2015 р., доданим до позовної заяви, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем станом на 27.05.2015 р. було лише частково виконано свої обов’язки по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 26.08.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача, наявними у матеріалах справи.

27.05.2015 р. між позивачем, відповідачем та третьою особою-3 – ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 732/5-1, згідно з умовами п. 1.1. якого за договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 p., банк відкрив відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 185 000, 00 дол. США, терміном до 05.01.2017 р., на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 339/5 від 25.11.2010 р.

Станом на 27.05.2015 р. кредитна заборгованість становить 695 125, 35 дол. США.

Згідно з п. 1.2. поруки поручитель бере на себе зобов’язання в повному обсязі відповідати перед банком і як солідарний боржник за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки у разі повного або часткового невиконання позичальником/поручителем зобов’язань за кредитним договором в передбачені кредитним договором строки, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок поручителя.

Пунктом 3.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з 27 травня 2015 року та діє до 05 січня 2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання позичальником та/або поручителем зобов’язань за вищевказаним кредитним договором та всіма додатковими договорами до нього.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 27.05.2015 р. загальна заборгованість по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом відповідача перед позивачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р. складала 703 095, 48 доларів США, з яких 695 125, 35 доларів США - основна заборгованість по кредиту, 7 970, 13 доларів США – основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 26.08.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача, наявними у матеріалах справи.

За період дії договорів про відкриття кредитної лінії і поруки та на їх виконання третьою особо-3 - ОСОБА_4 27.05.2015 р. було виконано свої обов’язки по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом та перераховано позивачу грошові кошти у загальному розмірі 703 095, 48 доларів США, з яких 695 125, 35 доларів США - основна заборгованість по кредиту, 7 970, 13 доларів США – основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 27.05.2015 р., платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 27.05.2015 р., довідкою № 11/5-02/500 від 28.05.2015 р. ПАТ „Український професійний банк”, наявними у матеріалах справи.

Рішенням № 169 від 28.05.2015 р. „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „УПБ” Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато з 29.05.2015 р. процедуру виведення ПАТ „Український професійний банк” з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

У серпні 2015 р. позивач звернувся до відповідача та третьої особи-3 із листами № 01-10/3775 від 06.08.2015 р. і № 01-10/3803 від 07.08.2015 р. відповідно, яким повідомив останніх про нікчемність правочинів, а саме договору поруки № 732/5-1, укладеного 27.05.2015 р. між ПАТ „Український професійний банк”, ПРАТ „Банкомзв’язок” та ОСОБА_4; додаткового договору про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р., укладеного 27.05.2015 р. між ПАТ „Український професійний банк” та ПРАТ „Банкомзв’язок”; договору про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р., укладеного 27.05.2015 р. між ПАТ „Український професійний банк” та ПРАТ „Банкомзв’язок”; всіх документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів пов’язаних із укладанням договору поруки № 732/5-1 від 27.05.2015 р. та погашенням ОСОБА_4 заборгованості ПРАТ „Банкомзв’язок” по договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням грошових коштів в кредит, забезпеченням виконання зобов’язання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 598 цього ж кодексу передбачено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 цього ж кодексу передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії договорів про відкриття кредитної лінії і поруки та на їх виконання третьою особо-3 - ОСОБА_4 27.05.2015 р. було виконано свої обов’язки по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р. та перераховано позивачу грошові кошти у загальному розмірі 703 095, 48 доларів США, з яких 695 125, 35 доларів США - основна заборгованість по кредиту, 7 970, 13 доларів США – основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 27.05.2015 р., платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 27.05.2015 р., довідкою № 11/5-02/500 від 28.05.2015 р. ПАТ „Український професійний банк”, наявними у матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що відповідно до ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов’язання відповідача перед позивачем по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р. всього на загальну суму 703 095, 48 доларів США припинились шляхом їх належного виконання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України „Про банки і банківську діяльність”;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Заперечення позивача щодо того, що договір поруки № 732/5-1 від 27.05.2015 р., укладений між ПАТ „Український професійний банк”, ПРАТ „Банкомзв’язок” та ОСОБА_4; додатковий договір про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р., укладений 27.05.2015 р. між ПАТ „Український професійний банк” та ПРАТ „Банкомзв’язок”; договір про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р., укладений 27.05.2015 р. між ПАТ „Український професійний банк” та ПРАТ „Банкомзв’язок”; всі документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів пов’язані із укладанням договору поруки № 732/5-1 від 27.05.2015 р. та погашенням ОСОБА_4 заборгованості ПРАТ „Банкомзв’язок” по договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р. укладались та здійснювались за день до запровадження тимчасової адмінстрації у ПАТ „Український професійний банк”, а тому такі правочини і операції у відповідності до положень пунктів 5), 7) та інших ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є нікчемними є необґрунтованими, оскільки такі договори та банківські операції жодним чином не підпадають під ознаки і випадки, передбачені положеннями пунктами 5), 7) та іншими ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, а тому суд дійшов висновку, що за таких обставин у спірних відносинах відсутні ознаки та підстави, передбачені частиною 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, нікчемності правочинів – договорів і операцій, що були проведені 27.05.2015 р., щодо погашення третьою особо-3 - ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії договорів про відкриття кредитної лінії і поруки та на їх виконання та ще до моменту звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області третьою особо-3 - ОСОБА_4 було виконано свої обов’язки по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р. та перераховано позивачу грошові кошти у загальному розмірі 703 095, 48 доларів США і відповідно до ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов’язання відповідача перед позивачем по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р. всього на загальну суму 703 095, 48 доларів США припинились шляхом їх належного виконання, а тому позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 695 123, 35 доларів США основної заборгованості по кредиту, 31 366, 36 доларів США основної заборгованості по відсоткам за користуванням кредиту за кредитним договором, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобов’язання по сплаті відсотків за користування кредитом з 02.06.2015 р. по 26.08.2015 р. всього на загальну суму 2 558, 68 доларів США у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.1. договору про відкриття кредитної лінії за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку сплачує баку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0, 2 % від суми простроченої заборгованості за процентами на рахунок банку № 639769433. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно процентів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості, і до дати повного її погашення.

Оскільки, як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії договорів про відкриття кредитної лінії і поруки та на їх виконання третьою особо-3 - ОСОБА_4 27.05.2015 р. було виконано свої обов’язки по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р. та перераховано позивачу грошові кошти у загальному розмірі 703 095, 48 доларів США і відповідно до ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов’язання відповідача перед позивачем по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 р. всього на загальну суму 703 095, 48 доларів США 27.05.2015 р. припинились шляхом їх належного виконання, то безпідставним є нарахування позивачем пені від суми основної заборгованості за прострочення відповідачем виконання обов’язку щодо сплати відсотків за користування кредитом у заявлений період, а саме з 02.06.2015 р. по 26.08.2015 р., а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 2 558, 68 доларів США пені від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за кредитним договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя                                                             В.М.Бацуца          

Повний текст рішення підписаний

05 квітня 2016 р.