КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2009 № 10/128пд-36/464
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача : не з’явився,
від відповідача: Стеценко О.В. (за довір.),
від Прокуратури Київського району м. Донецька: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурор Київського району м. Донецька
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2008
у справі № 10/128пд-36/464 (суддя
за позовом Прокурор Київського району м. Донецька
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток"
про зобов"язання укласти додаткову угоду
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Київського району м. Донецька звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Донецької міської ради з позовом до відповідача про зобов’язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 10.12.2007р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 р. у справі №10/128пд-36/464 в позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, прокурор оскаржив його до Київського апеляційного господарського суду. В поданому апеляційному поданні прокурор просить оскаржуване рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права та неповноти дослідження обставин справи, у справі просить прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування власної позиції прокурор вказує на помилковість висновків господарського суду щодо недодержання позивачем встановленої умовами укладеного між сторонами договору оренди, а також передбаченої ст.188 ГК України, процедури для внесення змін та доповнень до договору. Апелянт зазначає, що положення укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, в частині ставки оплати за користування, є нижчою, що не відповідає положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-ІУ, яким внесені зміни до частини четвертої статті 21 закону України «Про оренду землі», якою встановлюється, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» і не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Вказані положення Закону України неодноразово доводилися до відповідача на засіданнях районної та міської комісії з питань забезпечення своєчасної та повної оплати податків та погашення заборгованості по заробітній платі, пенсіям та іншим платежам. Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007, в частині збільшення ставки орендної плати, які були безпідставно залишені відповідачем без виконання. За таких обставин прокурор в інтересах держави в особі Донецької міської ради просить в судовому порядку зобов’язати відповідача внести зміни в частині збільшення ставки орендної плати за користування земельною ділянкою, шляхом укладення додаткової угоди до договору.
Відповідач проти поданого апеляційного подання заперечує, вважає його доводи необґрунтованими, а тому просить залишити його без задоволення. Оскаржуване рішення вважає законним, тому просить залишити його без змін.
Позивач вказує на безпідставність заявлених позовних вимог з огляду на положення ст. 651 ЦК України, ст.188 ГК України, а також враховуючи те, що відповідачем не було отримано від позивача жодної пропозиції про зміну істотних умов договору (якою є розмір орендної плати), та останнім на підтвердження власної позиції не надано жодного належного доказу про направлення відповідачу відповідної пропозиції.
Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, прокурор та позивач наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористалися, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини своєї неявки судне повідомили. Колегія, заслухавши думку представника відповідача, приходить до висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності представників прокуратури та позивача.
Розглянувши доводи апеляційного подання, відзиву, дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія приходить до висновку щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 10.12.2007р. між виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та відповідачем (орендар), на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 666/5 від 31.10.2007р., був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 14101369000:00:039:0001) для експлуатації існуючої автозаправної станції з господарськими спорудами, яка знаходиться на території Київського району м. Донецька по вул. Молодих Шахтарів, 2-А..
Згідно п.7 договору, строк дії договору визначений до 31.10.2012 року.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Пунктами 8, 10 договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки на бюджетний рахунок місцевого бюджету в розмірі 84 682,69 грн. на рік рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Спір між сторонами виник з приводу правомірності внесення змін в судовому порядку до договору оренди щодо ставки орендної плати за користування земельною ділянкою, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору.
Відповідно до п. 11 договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку і орендної плати, грошової оцінки землі, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
В обґрунтування власної позиції прокурор посилається на те, що на засіданні районної комісії з питань забезпечення своєчасної та повної оплати податків та погашення заборгованості по заробітній платі, пенсіям та іншим платежам від 16.07.2008р., до відома відповідача було доведено положення ч. 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» про розмір ставки з орендної плати, що підтверджується випискою з протоколу. Крім того, позивач вказує на те, що листом № 01/19-2449 від 15.07.2008р. відповідачу були направлені пропозиції про зміну ставки орендної плати за землю за договором від 10.12.2007р.
Відповідач заперечує проти вказаних доводів, стверджує, що жодних листів із відповідним повідомленням від позивача про перегляд ставки орендної плати не отримував.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Частиною 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Колегія звертає увагу на те, що порядок зміни та розірвання господарських договорів регламентовано ст. 188 ГК України.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки також не передбачено право орендодавця в односторонньому порядку змінювати умови договору.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши обставини справи, колегія погоджується із висновком господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог в частині зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду до договору з огляду на недотримання позивачем встановленої ст.188 ГК України процедури для внесення змін до договору. В обґрунтування власної позиції щодо належного повідомлення відповідача та направлення відповідних пропозицій про перегляд ставок орендної плати, позивачем не надано суду належних доказів у відповідності до вимог ст.33-34 ГПК України, доводів та висновків господарського суду не спростовано. Враховуючи вищевикладене, а також положення ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, колегія приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Оскаржуване у справі рішення господарського суду відповідає встановленим обставинам справи, зібраним у справі доказам та вимогам чинного законодавства на час його прийняття, а тому підстави для його зміни чи скасування є відсутніми. За таких обставин подане апеляційне подання визнається необґрунтованим та залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2008 р. у справі №10/128пд-36/464 залишити без змін.
3. Матеріали справи №10/128пд-36/464 повернути до Господарьского суду м.Києва.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді Коршун Н.М.