КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.06.2009                                                                                           № 11/96

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Коршун Н.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -    представник –   Пуш М.М. ( за довіреністю)

від  відповідача : представник –  Купченко В.В. ( за довіреністю)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефо"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2009

 у справі № 11/96 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефо"

 до                                                   ВАТ "Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   відшкодування збитків у розмірі 311609,95 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 В березні  2009року позивач звернувся з позовом  до Господарського суду м. Києва  про  стягнення з  відповідача суми збитків  в розмірі 189 389,95 грн. з урахуванням ПДВ, а також стягнення суми збитків без урахування ПДВ в розмірі 122 220,00 грн.

          В квітні 2009 року  відповідач подав  клопотання про зупинення провадження у справі   №11/96 до розгляду справ № 2-8357/06 (2-375/08)-14/113.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2009 задоволено клопотання відповідача, зупинено провадження у справі № 11/96 до набрання законної сили рішенням у справі               №2-8357/06(2-375/08)-14/113 за позовом  Безлер  С.С. до ВАТ „Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки мас, гуми і штучної шкіри”  та ТОВ „ДЕФО”  про визнання недійсним рішення та договору.

          Позивач не погодившись з  ухвалою суду від 18.05.2009  звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її  скасувати   та прийняти нову  ухвалу, якою відхилити клопотання відповідача від 07.04.2009  про зупинення провадження у справі.

            Апелянт посилається на те, що судом  першої інстанції  неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що  у суду не було підставі вважати, що розгляд  справи №11/96 неможливий до вирішення справи № 2-8357/06(2-375/08)-14/113, адже рішення у останній ніяким чином не може вплинути на обов’язок  відповідача відшкодувати спричиненні ним збитки позивачу  на момент звернення останнього до суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до  умов договору  купівлі-продажу 2/100 частини майнового комплексу від 07.06.2002 укладеного між ВАТ „Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки мас, гуми і штучної шкіри” та ТОВ „ДЕФО”,  остане купило, а ВАТ „Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки мас, гуми і штучної шкіри” продало 2/100 частини  майнового комплексу площею 18 128 кв.м., що знаходиться в будинку під номером один по вул. І. Шевцова в м. Києві та складається із нежилих приміщень першого поверху їдальні.

Спричинення матеріальних збитків позивача пов’язано з тим, що відповідач  не допускає відповідача до приміщення, яке розташоване на території відповідача за адресою:  м. Київ, вул. І Шевцова, 1 та належить позивачу на праві власності.    

          З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано клопотання про зупинення   розгляду справ № 11/96, до  розгляду справ № 2-8357/06 (2-375/08)-14/113

              В клопотання про зупинення відповідач зазначає, що вимоги про стягнення збитків  пов’язує з тим, що  відповідач не допускає його  до приміщення, яке належить позивачу  на праві  власності  на підставі договору  купівлі-продажу  2/100 частини майнового комплексу від 07.06.2002, який у судовому порядку в межах справи № 2-8357/06(2-375/08)-14/113 просить визнати  недійсним Безлер С.С., позовні вимоги нерозривно повязпні з виникненням права власності позивача на приміщення.       

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2009 у справі №2-8357/06(2-375/08)-14/113  в позові відмовлено повністю.

          В зв’язку з оскарженням рішення, 18.05.2009 матеріали справи № 2-8357/06(2-375/08)-14/113 направлені до Київського апеляційного господарського суду.

          Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості  розгляду даної справи до вирішення  пов’язаною з нею іншої спарив, що розглядається  іншим судом.

          Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у справі № 11/96 є  відшкодування збитків  у розмірі  311609,95 грн., а предметом спору у справі № 2-8357/06(2-375/08)-14/113 є  визнання недійсним рішення загальних зборів та договору купівлі-продажу приміщення.

          Обставини, які слугували зверненню позивача до суду про відшкодування йому збитків відповідачем не пов’язані з договірними  відносинами позивача та відповідача, а отже можливість звільнення відповідача від обов’язку відшкодувати збитки спричинені позивачу не могли бути передбачені укладеним між ними договором.

          Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має  право на їх відшкодування.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що висновок суду першої інстанції є помилковим, так як розгляд справи  №2-8357/06(2-375/08)-14/113 не перешкоджає  розгляду справи № 11/96 по суті.

          Відповідно до ст.43 ГПК України обов’язком господарського суду є оцінка доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

            У даному випадку, при вирішенні  спору, щодо стягнення  збитків  суд першої інстанції не позбавлений можливості  надати відповідну правову оцінку  поданим доказам та правовим відносинам, що виникають між сторонами, тому розгляд   справи  №2-8357/06(2-375/08)-14/113 не перешкоджає розгляду справи № 11/96.

      Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва  скасуванню.

   Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕФО”  задовольнити

2.Ухвалу  Господарського суду  м. Києва  від 18.05.2009 р. по справі №11/96 скасувати -

3. Матеріали справи №11/96 повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Коршун Н.М.