АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -350/2009р. Головуючий по 1-й інстанції:
Харлан Н.М.
Суддя-доповідач: Чічіль В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року січня місяця 29 дня м. Полтава, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Тимчук Л.А.
Суддів: Чічіля В.А.,Пікуля В.П.
при секретарі : Сулимка С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 грудня 2008 року
по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, процентів, пені та зустрічним позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», третя особа ОСОБА_2 про припинення договору поруки , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Гадяцького районного суду позов ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 54810 грн. 24 коп. та судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита в розмірі 548 грн. 10 коп. та 30 грн. - зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про припинення договору поруки відмовлено.
З рішенням районного суду не погодився відповідач ОСОБА_1 В апеляційній скарзі просив рішення місцевого суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що відповідно до договору №МКГ -432-06 від 05.12.2006 року, укладеного між ТОВ «Банк Фінанси та Кредит» (згідно п. 1.1. Статуту ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», останнє утворено шляхом перетворення з Товариства з обмеженою відповідальністю у відкрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2., банк надає позичальнику в користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 25 000 грн., з оплатою за процентною ставкою 22% річних на суму залишку заборгованості за кредитом та сплати комісійної винагороди за обслуговування в порядку та на умовах, визначених п. 4.8 вказаного договору.
Відповідно до договору поруки № МПГ-432-06 від 05.12.2006 року, укладеного між ТОВ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № МКГ-432-06 від 05.12.2006 року.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя..
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не притягнуто до участі у справі другого поручителя - ОСОБА_3, чим безпідставно збільшено обсяг поручительства ОСОБА_1
З огляду на положення ст. 554 ЦК України, вказані доводи щодо збільшення обсягу поручительства не можуть бути прийняті судом, крім того, апелянт не надав жодного доказу укладання договору поруки між ТОВ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3. щодо відповідальності за кредитним договором № МКГ-432-06 від 05.12.2006 року.
Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
В доводах апеляційної скарги, та зустрічному позові апелянт посилається на те, що банк протягом шести місяців після виникнення заборгованості за кредитним договором не направив йому, як поручителю, вимоги погашення суми боргу. Отже має місце прострочення кредитора, а порука припинена.
Колегія суддів вважає, що з даним висновком апелянта погодитись не можна, оскільки ч. 4 ст. 559 ЦК України, та п. 5.1 договору поруки передбачено пред'явлення банком вимоги до поручителя протягом шести місяців з дня настання виконання строку виконання основного зобов'язання.
Таким строком в кредитному договорі № МКГ-432-06 від 05.12.2006 року визначено 4 грудня 2008 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 грудня 2008 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно: