ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2016 року м. Київ К/800/42884/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швець В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 вернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській в якому просив:
- визнати не чинним та скасувати п. 2 рішення Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.03.2014 № 48 в частині відмови у підтвердженні ОСОБА_1 періодів роботи, передбачених п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 01.01.1995 по 31.12.2000, а також 210 днів у 1994 році;
- визнати не чинним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області від 02.04.2014 № 16 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- підтвердити його роботу на посаді тракториста у періоди роботи, передбачених п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 01.01.1995 по 31.12.1995, а також 210 днів у 1994 році.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пільгового стажу та призначити йому пенсію з 26.03.2014.
Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано не чинним та скасовано п. 2 рішення Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.03.2014 № 48 в частині відмови у підтвердженні позивачу періодів роботи, передбачених п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 01.01.1995 по 31.12.2000, а також 210 днів у 1994 році.
Визнано не чинним та скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області від 02.04.2014 № 16 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Підтверджено роботу ОСОБА_1 на посаді тракториста у періоди роботи, передбачених п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 01.01.1995 по 31.12.1995, а також 210 днів у 1994 році.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пільгового стажу ОСОБА_1 та призначити йому пенсію з 26.03.2014.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року залишено без змін постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 червня 2014 року.
Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не погодилось з постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 червня 2014 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року, і звернулись до суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. У період з 01.08.1980 по 11.11.1993 рік працював трактористом у колгоспі ім. Леніна (с. Теплівка, Пирятинського району, Полтавської області), з 12.11.1993 по 22.02.2000 - у колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Леніна, у яке був перереєстрований колгосп ім. Леніна, відповідно до розпорядження Представника Президента України від 11.11.1993 № 256, а з 23.02.2000 по 02.03.2001 у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Зелена Нива», який став правонаступником КСП ім. Леніна, відповідно до розпорядження голови Пирятинської районної державної адміністрації від 22.02.2000 № 40.
19.02.2014 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсйного фонду України в Полтавській області щодо підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Заяви ОСОБА_1 розглянута без його участі. У кінці березня, а саме 21.03.2014 позивач отримав від ГУ ПФ України в Полтавській області повідомлення за № 1761/02-24 та рішення про результати розгляду заяви від 18.03.2014 № 48, де у п. 2 Рішення ОСОБА_1 було відмовлено в підтвердженні періодів роботи з 01.01.1993 по 02.03.2001.
Позивач не погоджуючись з рішенням, звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суб'єкти владних повноважень діяли всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, чим порушено законні інтереси позивача.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції повністю погоджується з висновками суду в цій частині позовних вимог, на підставі наступного.
Відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, мають право на пенсію після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В постанові Кабінету Міністрів України, від 12.08.1993, № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" зазначено, що у такому випадку трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, підтверджуються періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремої категорії працівників, в разі, якщо підприємство, установа або організація були ліквідовані без визначення правонаступника.
Пунктом 11 Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до органу Пенсійного фонду України за місцем свого проживання ряд документів, перелік яких визначений цим пунктом, в тому числі: заяву про підтвердження стажу роботи, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або інші документи, що підтверджують факт припинення юридичної особи (в тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами (довідку про заробітну плату, копії документів для проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати). У разі необхідності, заявник може подавати і інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Вказані документи перевіряються органом Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника на предмет правильності їх оформлення та відповідність викладених у них відомостей даним паспорта та документам про стаж заявника та передаються до Головних управлінь Пенсійного фонду України в областях, для розгляду по суті (п. 13 Порядку).
Позивач надав трудову книжку, архівну довідку та первинні (архівні) документи щодо нарахування йому заробітної плати протягом спірного періоду. Трудова книжка позивача містить відомості, що підтверджують факт його роботи на посаді тракториста протягом всього спірного періоду.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо неправомірності прийнятого Управлінням Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області рішення про відмову в підтвердженні періодів роботи з 01.01.1993 по 02.03.2001року на посаді тракториста для призначення пенсії відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки судами підтверджено належними доказами трудовий стаж позивача на посаді, яка дає право на пенсію згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» то суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх щодо неправомірності прийнятого відповідачем рішення.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець