ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2009 р. Справа № 59/104-09
вх. № 3665/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Коростошевський М.Н., за довіреністю №б/н від 06.07.2009р.;
Данило С.М., за довіреністю №б/н від 26.05.2009р.
відповідача - ОСОБА_3.;
3-ї особи - не з"явився
розглянувши справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Велозаводець", Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Харків 3-я особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада, м. Харків
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати за Гаражно-будівельним кооперативом "Велозаводець" право власності на гараж АДРЕСА_1, розташований за адресою: АДРЕСА_1; усунути для Гаражно-будівельного кооперативу "Велозаводець" перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження гаражем АДРЕСА_1.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надали заяву про залучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.7314), які долучаються судом.
Відповідач в судове засідання через канцелярію суду надав заяву (вх.7313) про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Третя особа в призначене судове засідання свого повноважного представника не направила, витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
20 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем по справі був укладений договір оренди гаражу НОМЕР_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
10 квітня 2009 року договір оренди № 8 було розірвано за домовленістю сторін договором про розірвання, наявним в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2.3. договору про розірвання договору оренди гаражу відповідач зобов"язаний повністю звільнити об"єкт оренди до 15.04.2009р.
Відповідач на момент подачі позовної заяви до суду (12.05.2009р.) гараж не звільнив.
20 квітня 2009 року відповідач звернувся до позивача з заявою, в якій він оспорю право власності позивача на спірний гараж і зазначає, що саме ФОП ОСОБА_3 є власником зазначеного нерухомого майна через набувальну давність.
Позивач в позовній заяві, посилаючись на положення ст. 391, 392 Цивільного кодексу України, вважаюси себе належним власником просить визнати право власності на гараж НОМЕР_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за Гаражно-будівельним кооперативом "Велозаводець".
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Статтею 4 Закону України “Про власність” передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.
Згідно із статтею 48 зазначеного Закону передбачено, що Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом, господарським судом або третейським судом.
У відповідності до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здісненні.
Як вбачається з матеріалів справи право власності на спірний гараж НОМЕР_1 на праві приватної власності належить фізичній особі ОСОБА_4 на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі № 2-3081 від 29.03.2004р., що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майном КП "Харківське міське бюро технічної інвентарізації".
Таким чином, визнання права власності на гараж НОМЕР_1 за Гаражно-будівельним кооперативом "Велозаводець" позбавить цього права належного власника.
Виходячи із наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 48 Закону України "Про власність", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
Повний текст рішення підписано 09.07.2009р.
Справа № 59/104-09