КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.04.2009                                                                                           № 38/68-29/570

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Депутатов В.О. (за довір.),

від відповідача:  не з’явився,

від третьої особи-1 : Кульбаба В.Ю., Булгакова В.Ю. (за довір.),

від третьої особи-2 : не з’явився

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військовий прокурор Севастопольського гарнізону

 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.12.2008

 у справі № 38/68-29/570 (суддя  

 за позовом                               Військовий прокурор Севастопольського гарнізону

 до                                                   Севастопольська міська рада

              

 третя особа відповідача           Національний центр управління та випробувань космічних засобів

          Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

 про                                                   визнання недійсним та скасування рішення

 

ВСТАНОВИВ:

 Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до суду із позовом про визнання недійсним та скасування рішення № 2820 від 12.09.2007 р. Севастопольської міської ради "Про припинення права постійного користування військовій частині АЗ 3 70 на земельну ділянку загальною площею 10,7336 га та надання в постійне користування вказаної земельної ділянки для обслуговування адміністративно-службової та житлової зони в бухті Казача м. Севастополь Національному центру управління випробувань космічних засобів".

      За результатами нового розгляду спору рішенням  Господарського суду міста Києва від 25.12.2008 р. у справі №38/68-29/570 в позові відмовлено повністю.

       Не погоджуючись із прийнятим рішенням,  Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить оскаржуване рішення  скасувати з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, у справі прийняти нове, яким  позовні вимоги  задовольнити у повному обсязі.   

Міністерство оборони України також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2008 р. у справі №38/68-29/570  та прийняти нове рішення, яким позов Військового прокурора Севастопольського гарнізону задовольнити - визнати недійсним рішення Севастопольської міської ради № 2820 від 12.09.2007р.

В обґрунтування власної позиції скаржники вказують на те, що Міністр оборони України не давав згоди на вилучення земельної ділянки з користування Міністерства оборони України, а навпаки клопотав про залишення спірної земельної ділянки у користуванні Міністерства оборони України через заплановане там будівництво багатоквартирного жилого будинку.  Позивач вважає, що спірна земельна ділянка віднесена до земель оборони і таким чином власником цієї ділянки до прийняття відповідачем спірного рішення було Міністерство оборони України і лише йому належали повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою. Вважає, що при прийнятті спірного рішення відповідачем були порушені норми Земельного кодексу України, а саме ст.ст. 140, 141, 142, а також положення Бюджетного кодексу України. Оскільки позивачем було призначено у якості правонаступника розформованої військовій частини А3370 військову частину А 3009, то саме до неї перешли усі права та обов'язки, пов'язані з користуванням спірною земельною ділянкою. Таким чином, відповідач припинив право постійного користування земельної ділянки неіснуючій установі, при тому, що органом управління на той момент було вже вирішено питання про її правонаступництво.

          Позивач також вказує на те, що відповідно  пункту 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.97р., передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Оскільки Міністр оборони України не давав своєї згоди на вилучення спірної земельної ділянки, відповідач не мав підстав для прийняття спірного рішення тільки на підставі звернення Національного центру управління та випробувань космічних засобів. Таке рішення,  на думку позивача, суперечить ст. ст. 95, 141, 142 Земельного кодексу України, ст. 319 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 87 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону України „Про правовий режим майна' у Збройних Силах України", ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України".

Національний центр управління та випробувань космічних засобів проти поданих  апеляційної скарги  та апеляційного подання заперечує, вважає їх доводи необґрунтованими, а тому просить залишити їх без задоволення. Оскаржуване рішення вважає законним, тому просить залишити його без змін.

В обгрунтування власної позиції третя особа-1 зазначає, що підписавши акт прийому-передачі № 1/5 від 28.12.2005 р., і здійснивши добровільну передачу всього майна, перерахованого в даному акті, Міністерство оборони України в особі повноважного представника відмовилося від будь-яких прав користування спірними земельними ділянками.

Відповідно з часу  затвердження акту прийому-передачі усе майно, яке було передане за актом втратило статус військового згідно до п. 10 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого ухвалою КМУ від 29.08.2002р. за № 1282 (із змінами), внаслідок чого право користування цим майном виникло у Національного центра управління та випробувань космічних засобів. Оскільки в/ч АЗ370 була розформована і ліквідована шляхом виключення її з Єдиного реєстру підприємств України, то це не передбачає правонаступництва.

Крім того, вказує на те, що Національний центр відповідно до розпорядження КМУ № 388-р від 06.09.2005р. і на підставі акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу 808 окремого радіотехнічного вузла є власником об'єктів нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці. На підставі положень ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України до Національного центру перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій розташований цілісний майновий комплекс 808 окремого радіотехнічного вузла.  За таких обставин вважає позовні вимоги заявленими безпідставно.

Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, відповідач та третя особа-2 наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористалися, повноважних представників в судове засідання не направили. Колегія, заслухавши думку інших представників, приходить до висновку про можливість розгляду поданих апеляційної скарги та подання за відсутності представників  відповідача та третьої особи-2.

      

       Розглянувши обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази,  заслухавши пояснення представників сторін, колегія   встановила наступне.

27.12.2001р. Севастопольською міською державною адміністрацією військовій частині А3370 Міністерства оборони України був виданий державний акт серії П-КМ №002448 на право постійного користування земельною ділянкою площею 56,1609 га в межах згідно з планом користування для розміщення та постійної діяльності військової частини без права використання для підсобного господарства та іншої діяльності, з віднесенням до земель оборони.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2004р. відповідачем було прийнято рішення №2106, відповідно до якого було припинено військовій частині А 3370 право постійного користування на земельну ділянку площею 2,3 га в районі вул. Військових будівельників, 1 (район б. Козача) у зв'язку з добровільною відмовою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 388-р від 06.09.2005р. "Про деякі питання забезпечення функціонування Західного і Південного центрів радіотехнічного спостереження" була прийнята пропозиція Міністерства оборони України про передачу цілісних майнових комплексів 1056 та 808 окремого радіотехнічного вузла попередження про ракетний напад від Міністерства оборони України до сфери управління Національного космічного агентства України для створення на їх базі у складі Національного центру управління та випробувань космічних засобів Західного (м. Мукачеве) та Південного (м. Севастополь) центрів радіотехнічного спостереження від Міністерства оборони України.

Вказане розпорядження прийняте у межах повноважень та у спосіб передбачений ст.6 Закону України "Про правовий режим майна Збройних Сил України" № 1075-ХГУ від 21.09.1999р. (із змінами і доповненнями), згідно якого рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування в повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

10.11.2005 р. на виконання розпорядження КМУ № 388-р від 06.09.2005р. наказом генерального директора Національного космічного агентства України № 268А/603 з метою організації виконання розпорядження КМУ була створена комісія з питання передачі до сфери управління Національного космічного агентства України цілісних майнових комплексів, у тому числі 808 радіотехнічного вузла попередження про ракетний напад Повітряних Сил Збройних Сил України і затверджений склад даної комісії. Аналогічний наказ від 07.10.2005 року про створення сумісної комісії був виданий Міністерством оборони України.

Як свідчать матеріали справи, 28.12.2005 р. за підсумками роботи змішаної комісії був складений акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу 808 окремого радіотехнічного вузла (попередження) в/ч А 3370 від Міністерства Оборони України до Національного космічного агентства України № 1/5, згідно якого комісія встановила, що до складу цілісного майнового комплексу 808 окремого радіотехнічного вузла (попередження) входять також земельні ділянки № 1 (бухта Козача) площею 9,9791 га з цільовим призначенням - обслуговування адміністративно-службової і житлової зони та ділянка № 2 (бухта Козача) площею 0,7545 га з цільовим призначенням - обслуговування житлової зони. Загальна площа вказаних ділянок разом складає 10,7336га.

Наказом Генерального директора НКАУ № 6 від 17.01.2006р. було дане розпорядження начальнику Національного центру управління і випробувань космічних засобів НКАУ забезпечити прийняття на баланс цілісного майнового комплексу 808 окремого радіотехнічного вузла згідно акту прийому-передачі № 1/5 від 28.12.2005р.

Господарський судом під час розгляду спору встановлено, що 12.09.2007 р. Севастопольська міська Рада на підставі клопотання Національного центру прийняла спірне рішення №2820 "Про припинення права постійного користування військовій частині А 3370 на земельну ділянку загальною площею 10,7336 га та надання в постійне користування вказаної земельної ділянки для обслуговування адміністративно-службової та житлової зони в бухті Казача м. Севастополь Національному центру управління випробувань космічних засобів".

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник  саме з приводу прийняття Севастопольською міською радою рішення №2820 від 12.09.2007 р., на підставі якого військовій частині А 3370 було припинено право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 10,7336га в б. Козача та надано Національному центру дану ділянку в постійне користування в межах, встановлених технічною документацією без зміни цільового призначення для обслуговування адміністративно-службової і житлової зони в б.Козача з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, електроенергетики, оборони і іншого призначення.

Враховуючи вимоги чинного земельного законодавства, колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення №2820 від 12.09.2007 р. було прийнято відповідачем у межах своєї компетенції і повноважень (згідно ст.9 ЗК України), та у спосіб, передбачений Земельним кодексом України, оскільки спірна земельна ділянка загальною площею 10,7336 га (розташована за адресою: м. Севастополь, бухта Козача, Гагарінській район) знаходиться в межах міста Севастополя. Надання в постійне користування та вилучення земельних ділянок, які знаходяться в м. Севастополі, бухта Козача, віднесено до повноважень відповідача.

Пункт „в” ст.141 ЗК України, якою встановлений вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, передбачає такою підставою - припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Господарським судом під час розгляду спору було встановлено, що  в/ч А 3370 станом на 31.12.2006 року була розформована і ліквідована шляхом виключення даних про неї з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Зазначене підтверджується листом Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України № 322/1/013 від 16.10.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що в/ч А 3370 була самостійною юридичною особою, що належним чином підтверджується свідоцтвом про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності від 18.07.2002р. за № 597 і довідкою № 242 від 13.04.1998р. про включення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України з присвоєнням ідентифікаційного номера 07896790. Зі змісту відомостей, що є у державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії П-КМ № 002448 від 27.12.2001 року слідує, що спірна земельна ділянка була передана в постійне користування окремій самостійній юридичній особі - в/ч А 3370, а не безпосередньо Міністерству оборони України. Та обставина, що в/ч А 3370 знаходиться в прямому і безпосередньому підпорядкуванні Міністерства оборони України, не змінює фактичного землекористувача земельної ділянки і його правоздатності як самостійної юридичної особи.

Отже, оскільки судом було з’ясовано, що в/ч А 3370 припинила своє існування як юридична особа, діяльність її була припинена, відповідно припиненою є і діяльність, пов'язана з користуванням спірними земельними ділянками у м. Севастополь бухта Козача площею 9,9791 га та площею 0,7545 га. За таких обставин право постійного користування спірними земельними ділянками військовою частиною А 3370 припинено у відповідності до положень ст. 141 Земельного кодексу України.

Доводи скаржників щодо правонаступництва в/ч А 3370, згідно яких спочатку правонаступником в/ч була в/ч А 0215 (директива Міністра оборони України № 322/1/013 від 16.10.2006г.), а потім в/ч А 0309 (Наказ Командувача Повітряними Силами Озброєних Сил України № 37 від 01.02.2007г.) колегією не приймаються до уваги, оскільки зазначене суперечить встановленим дійсним обставинам та вимогам ст. 104 ЦК України, згідно якої ліквідація юридичної особи не передбачає правонаступництва. Правонаступництво можливо тільки у разі реорганізації юридичної особи.

Судова колегія погоджується із висновками господарського суду та звертає увагу на те, що чинний Земельний кодекс України не передбачає можливості правонаступництва права постійного користування земельною ділянкою у зв'язку з ліквідацією юридичної особи. Передача земельних ділянок у власність і надання їх у користування є складними юридичними фактами як за здійсненням відповідних реальних дій, так і за документальним оформленням. Тому і передача земельних ділянок у власність, і надання їх у постійне користування державним і комунальним підприємствам потребують звернення громадянина із заявою або юридичної особи з клопотанням з доданням до них відповідних документів; розгляду заяви або клопотання уповноваженим органом та прийняття відповідного рішення; а у необхідних випадках - і надання дозволу на підготовку проекту відводу в натурі шляхом встановлення меж земельної ділянки; розробки проекту земельного відводу, його погодження, розгляду та затвердження; втілення проекту відводу в натурі шляхом встановлення меж земельної ділянки на місцевості; одержання документів, які посвідчують право на землю; державної реєстрації земельної ділянки.

Колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано не прийняв до уваги наявні в матеріалах справи лист Міністра оборони України № 220/1864 від 26.04.2007р., яким Міністр оборони України Гриценко А.С. клопотав про залишення земельної ділянки площею 9,9791 га за Міністерством оборони України у зв'язку з тим, що на цій ділянці планується будівництво комплексу багатоповерхових житлових будинків зі зміною цільового призначення земельної ділянки на землі житлової та громадської забудови та лист тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України Полякова Л.І. № 220/3180 від 03.08.2007 року, яким він клопотав припинити усі дії, пов'язані з оформленням земельних ділянок та розглядати усі клопотання, звернення та пропозиції відносно спірних земельних ділянок виключно за поданням Міністра оборони України, з огляду на те, що  ці листи не можна вважати відповідними заявами про надання у постійне користування Міністерства оборони України спірних земельних ділянок в розумінні ст. 122, 123 Земельного кодексу України.

В матеріалах справи відсутніми є докази звернення до відповідача з заявою або клопотанням про надання у постійне користування спірної земельної ділянки в/ч А 3009 як самостійною юридичною особою чи Міністерством оборони України.  За таких обставин колегія вважає, що позивач не скористався наданим йому законом правом на звернення до відповідача з відповідною заявою або клопотанням про надання у постійне користування спірної земельної ділянки та не вчинив жодної юридичної дії, пов'язаної з реалізацією цього права, а відтак підстави вважати  порушеними його права є відсутніми.

Надаючи правову оцінку листу Міністра оборони України № 220/1864 від 26.04.2007р., колегія також вважає за необхідне зазначити, що зміст  цього клопотання Міністра оборони України     щодо  залишення земельної ділянки площею 9,9791 га за Міністерством оборони України протирічить  Розпорядженню Кабінету Міністрів України № 388-р від 06.09.2005р. "Про деякі питання забезпечення функціонування Західного і Південного центрів радіотехнічного спостереження", відповідно до якого була прийнята пропозиція того ж самого Міністерства оборони України про передачу цілісних майнових комплексів 1056 та 808 окремого радіотехнічного вузла попередження про ракетний напад від Міністерства оборони України до сфери управління Національного космічного агентства України для створення на їх базі у складі Національного центру управління та випробувань космічних засобів Західного (м. Мукачеве) та Південного (м. Севастополь) центрів радіотехнічного спостереження від Міністерства оборони України.

Як вже зазначено, вказане Розпорядження прийняте у межах повноважень та у спосіб передбачений ст.6 Закону України "Про правовий режим майна Збройних Сил України" № 1075-ХГУ від 21.09.1999р. (із змінами і доповненнями), згідно якого рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування в повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Згідно положень ст. 393 ЦК України, з вимогою про визнання недійсним правового акту органу державної влади або місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує право власника може звернутися саме власник майна.

Колегія погоджується із висновком господарського суду та вважає, що оскільки, Міністерство оборони України   не було ні користувачем, ні власником спірної земельної ділянки, доказів порушення його права суду не надано, то підстави для звернення з даним позовом до суду у позивача були відсутніми, з огляду на відсутність самого суб'єктивного права і порушень такого права. Відповідно колегія приходить до висновку, що господарський суд правомірно відмовив в позові.

За таких обставин колегія вважає, що оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам на час його прийняття, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Оскільки  у відповідності до вимог ст..ст.33,34 ГПК України скаржниками на підтвердження власної позиції належних доказів суду не надано, апеляційне подання та апеляційна скарга визнається   необґрунтованими та залишаються без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

   1. Апеляційне подання Військового прокурора Севастопольського гарнізону та апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 25.12.2008 р. у справі №38/68-29/570  залишити без змін.

3. Матеріали справи №38/68-29/570  повернути  до Господарьского суду м.Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді