1

                                                                            Справа № 2-1235/2009р.    

                                                       Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                           І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

23 червня 2009р.                                                                                 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі:  головуючого-судді   Бейка М.А.

                секретаря                   Баран В.В.

                з участю позивача     ОСОБА_1

                відповідача                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші

справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про

стягнення заборгованості за кредитним договором, суд –

                                                     в  с  т  а  н  о  в  и  в :

що ІНФОРМАЦІЯ_1  року між позивачем Івано-Франківською  обласною

дирекцією акціонерного поштово-пенсійного банку „ ОСОБА_1 ” на даний час

ОСОБА_1  та відповідачкою ОСОБА_2  укладено Генеральну

кредитну угоду на суму 13 000 доларів США зі сплатою 13% річних на

придбання автомобіля „ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”. На даний автомобіль між сторонами

укладено договір застави для забезпечення позову.

                Проте відповідачка перестала сплачувати кредит і тому станом на ІНФОРМАЦІЯ_2  року утворилася заборгованість по кредиту в сумі 9417 доларів і 82 центи, що еквівалентно 72 517 грн. 21 коп., які позивач просить стягнути з

відповідача і стягнення звернути на заставлений автомобіль „ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”.

                В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю й просить задовольнити.

                Відповідачка ОСОБА_2  позов визнала частково, а саме згідна

повернути борг повністю, але просить не звертати стягнення на заставлений

автомобіль.

                Суд, заслухавши сторін і дослідивши письмові докази, вважає, що

позов підставний і належний до задоволення, виходячи із слідуючих підстав:

                Згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуатись належним

чином і відповідно до умов договору.

                В судовому засіданні з”ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_4  року позивач АКБ

ОСОБА_1  позичив під 13% річних 13000 доларів США на придбання автомобіля „ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” і для забезпечення виконання взятого

зобов”язання сторони уклали договір застави згідно якого в банківську заставу

передано автомобіль „ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” – 312Д  1997 року випуску НОМЕР_1

АН. Про що свідчить кредитний договір НОМЕР_2  від ІНФОРМАЦІЯ_5  року

                                                                 2

і додаток до нього і договір застави транспортного засобу (а.с.10).

                  Призначаючи  позовні вимоги відповідачка ОСОБА_2  пояснила, що при одержанні кредиту і укладення договору застави економічні показники

дозволяли їм і брати кредит і погашати його. І лише зміна економічних

об”єктивних обставин перекреслили їхні плани. При таких обставинах коли

при неповерненні кредиту, слід застосовувати економічні санкції до боржника, а саме неустойку і пеню, які позивач застосовував у сумі 1435 грн. 43 коп. і

дана сума входить в загальну суму заборгованості 72517 грн. 21 коп. , то слід в цій частині позов задовольнити повністю.

                   Згідно ст. 20 ч.1 ЗУ „Про заставу” заставодержатель набуває право

звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання

терміну виконання зобов”язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення  на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не

передбачено законом або договором застави.

                    Поскільки позивач нарахував проценти, неустойку і пеню, які

підлягають стягненню, а у договорі про заставу не вказано, що предмет застави

автомобіль підлягає стягненню на підставі рішення суду. А згідно чинного

законодавства про заставу стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, то в цій частині позову слід відмовити.

                     На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 526, 530, 1046-1050 ЦК

України та ст. 20 ЗУ „Про заставу” і ст.ст. 208, 209, 212-216, 294 ЦПК України,

суд –

                                                          р   і   ш   и   в :

позов задовольнити частково й стягнути з відповідачки ОСОБА_2  в

користь відкритого акціонерного товариства ОСОБА_1  в особі

Івано-Франківської обласної дирекції 72517 грн. 21 коп. та 755 грн. 17 коп.

судових витрат. А врешті позову відмовити за недоведеністю позовних вимог.

                     Рішення може бути оскарженим до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів й поданням після цього протягом

20 днів апеляційної скарги.

Головуючий: