Справа №492/1788/13-ц

Провадження №2/492/590/15

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Крутової О. М.,

при секретарі судового засідання – Іванової Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2013 р. ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 (далі за текстом – відповідач) на його користь завдану матеріальну та моральну шкоду. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27.04.2013 р. і 13.05.2013 р. ОСОБА_2 пошкодив кіоск, власником якого є позивач, з приводу чого позивач звертався до Арцизького РВ ГУМВС України в Одеській області, яким було винесені постанови про закриття кримінального провадження. Однак, даними постановами органом досудового слідства встановлені факти пошкодження майна, яке належить позивачу, саме відповідачем ОСОБА_2 Позивач вказує на те, що протиправними діями відповідача йому завдано матеріальну шкоду, яка полягає у відновленні пошкодженого майна і відповідно до висновку спеціаліста складає 54 882,00 (п’ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок; а також моральну шкоду, у розмірі 5 000,00 (п’ять тисяч) гривень 00 копійок, яка визначена позивачем з урахуванням характеру та обсягу його моральних страждань, суттєвих змін у його житті, можливістю їх відновлення та ступіню вини відповідача, вік та стан здоров’я останнього.

Заочним рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 08.01.2014 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задоволені частково.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.12.2014 р. рішення Арцизького районного суду Одеської області від 08.01.2014 р. - залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.03.2015 р. заочне рішення Арцизького районного суду Одеської області від 08.01.2014 р. та ухвала апеляційного суду Одеської області від 16.12.2014 р. - залишені без змін.

30.04.2015 р. відповідач по справі звернувся до Арцизького районного суду Одеської області з заявою про перегляд заочного рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду Одеської області від 16.07.2014 р., залишеного без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 р., рішення реєстраційної служби, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 (позивачем по справі) на нежитлову будівлю – кіоск по вулиці Соломонова, буд. №13 у місті Арцизі Одеської області – скасовано. На момент розгляду справи в Арцизькому районному суді Одеської області у 2014 році, відповідач зазначає, що йому не було відомо про те, що правовстановлюючий документ на ім’я ОСОБА_1 виданий протиправно та є незаконним. Тому вважає, що заочне рішення Арцизького районного суду Одеської області від 08.01.2014 р. - підлягає скасуванню, позовні вимоги – залишенню без задоволення.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 03.07.2015 р. заява відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення від 08.01.2014 р., яке вступило в законну силу від 11.03.2015 р. – задоволена, заочне рішення суду - скасоване.

Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник у задоволенні позовної заяви просили відмовити. У своїх поясненнях зазначили, що нежитлова будівля – кіоск, який пошкоджений, не належить на праві власності позивачу, тому не може бути підставою для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Крім того, наполягали на тому, що доказів щодо пошкодження, особисто ОСОБА_2, даного кіоску ОСОБА_1 до суду не надав, з висновком експерта про оцінку пошкоджень конструкції торгового кіоску не згодні.

Суд, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі, на підставі встановлених фактичних обставин по справі і відповідних до них правовідносин.

Судом встановлено, що нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці Арцизької міської ради Одеської області, за адресою: вулиця Соломонова, №13-а, у місті Арцизі Одеської області. Позивач користується даною земельною ділянкою на правах оренди землі, на підставі договору укладеного від 22.12.2005 р, між ОСОБА_1 та Арцизькою міською радою Одеської області, зареєстрованого у встановленому законом порядку (а. с. 11, 12).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2012 р., що видане на підставі рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлова будівля №13-а, загальною площею 106,00 кв. м., що розташована по вулиці Соломонова, в місті Арцизі Одеської області (а. с. 242).

Відповідно до наданої позивачем копії постанови про закриття кримінального провадження від 30.04.2013 р. вбачається, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.04.2013 р. за №12013170220000430 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України (далі за текстом - КК України). У зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, кримінальне провадження закрито. В обгрунтування постанови слідчим зазначено, що 27.04.2013 р. ОСОБА_2 знаходячись по вулиці Соломонова, 13-а в місті Арцизі Одеської області, навмисно пошкодив частину торгівельного кіоску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, чим завдав матеріальну шкоду на загальну суму 1 000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок. В ході досудового розслідування встановлено, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 194 КК України, у зв’язку з чим кримінальне провадження - закрито, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України. (а. с. 6).

З копії іншої постанови про закриття кримінального провадження від 17.05.2013 р. вбачається, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.05.2013 р. за №12013170220000476 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України. У зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, кримінальне провадження закрито. В обгрунтування постанови слідчим зазначено, що 13.05.2013 р. у дений час ОСОБА_2 на грунті особистих неприязнених відносин, знаходячись на вулиці Соломонова, в місті Арцизі Одеської області, пошкодив майно ОСОБА_1, чим спричинив йому збиток на суму 50 000,00 (п’ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. В ході досудового розслідування встановлено, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 194 КК України, у зв’язку з чим кримінальне провадження - закрито, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України. (а. с. 8, 9).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, докази винності відповідача до пошкодження майна (кіоску) позивача спростовуються листом прокурора прокуратури Арцизького району Одеської області №116-45/884 вих. – 15 від 12.05.2015 р., який вказав, що причетності ОСОБА_2 до пошкодження майна ОСОБА_1 органом досудового розслідування встановлено не було, тому у резолютивних частинах постанови від 30.04.2015 р., постанови від 17.05.2015 р. - прізвище ОСОБА_2 не зазначено (а. с. 263).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», до функцій прокурора належить нагляд за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство.

Враховуючи наведене, у суду не має сумнівів щодо висновку, які викладені у відповіді прокурора Арцизького району Одеської області.

Відповідно до положень ч. 3, ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України), обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно – правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Таким чином, обставини, викладені в постановах про закриття кримінального провадження, не мають преюдиційного значення та потребують доказування в загальному порядку, передбаченому цивільним процесуальним кодексом України.

За таких обставин, висновки що викладені у постановах органу досудового розслідування суд не може визнати обставинами, які підтверджують вину відповідача. Тому, факти заподіяння шкоди майну позивача потребують доказування по даній цивільній справі.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, вина може виявлятися у формі умислу та необережності. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини відповідача в завдані шкоди, яка виразилася в умисному пошкодженні майна позивача. У судовому засіданні позивач не довів той факт, що пошкодження майна виникло з вини відповідача.

Як вбачається з постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 р. , залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду Одеської області від 03.12.2014 р., рішення Реєстраційної служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.02.2013 р., яким зареєстроване за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю – кіоск в місті Арцизі Одеської області по вулиці Соломонова, №13-а, - скасовано (а. с. 218 – 227).

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в тому числі витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 60 ЦПК України на сторони покладено обов’язок по доведенню обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу, яка відповідно передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, судом не добуто доказів незаконності чи наявності вини у діях відповідача, завдання моральної шкоди позивачу та причинний зв’язок між ними.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до звіту по оцінці вартості затрат на поновлення пошкодженої частини будівлі торгівельного кіоску, розташованого за адресою: вул. Соломонова, №13-а, у м. Арцизі Одеської області, складеного експертом-оцінщиком, зазначено, що величина витрат на поновлення пошкодженої частини будівлі торгівельного кіоску, склала без урахування податку на додану вартість 54 882,00 (п’ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок (а. с. 17 - 98).

У суду є сумніви щодо достовірності викладених у звіті оцінщика вартості затрат на поновлення пошкодженої частини майна позивача, враховуючи наступне.

Відповідно до додатку №4, додатку №5 звіту по оцінці вартості затрат на поновлення пошкодженої частини будівлі торгового кіоску, розташованого за адресою: по вулиці Соломонова, №13-А у місті Арцизі Одеської області, складеного 23.09.2013 р. спеціалістом, у копії експлікації вказано 5 (п’ять) кіосків, загальною площею 126,70 кв. м. (а. с. 56, 57), що теж підтверджується копією свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю від 20.11.2007 р., загальною площею 126,70 кв. м. (а. с. 61).

Однак, на момент складення звіту спеціалістом на 23.09.2013 р., у позивача вже існувало нове свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю від 26.04.2012 р., загальною площею 106,00 кв. м. (а. с. 242).

Тому, суд відкидає в якості письмового доказу по справі звіт спеціаліста по оцінці вартості затрат на поновлення пошкодженої частини майна позивача, з підстав того, що звіт складено відповідно до свідоцтва про право власності, яке на той час вже було недійсним (а. с. 60).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Порядок розв'язання таких спорів роз'яснюється постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного суду №5 від 25.05.2001 р., де в п. 3 зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд, розглядаючи даний позов встановив, що вина відповідача не встановлена за матеріалами кримінальних справ чи за матеріалами справи про адміністративне правопорушення. За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вини відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 614, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212 – 215, 218, 224 – 226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 (десятиденний) строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Крутова