ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2007 р., 11 год. 00 хв.                                                  Справа  № 8/14

Суддя    – В.С. Русняк

Секретар судового засідання   –  А.А. Кокрева

За позовом Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області, м. Тячів

до відповідача Радгоспу „Іскра”, с. Угля Тячівського району

про стягнення суми виплаченої пенсії, яка була виплачена з вини підприємства пенсіонерці Немеш Х.І. в розмірі 3 034,84 грн.

Представники:

Від позивача – Дьомін О.О. –головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного сектору, довіреність №1379/01 від 18.01.07;

Від відповідача –Немеш С.В. –представник, довіреність №1 від 01.03.07

СУТЬ СПОРУ: Управлінням Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області, м. Тячів заявлено позов до Радгоспу „Іскра”, с. Угля Тячівського району про стягнення суми виплаченої пенсії, яка була виплачена з вини підприємства пенсіонерці Немеш Х.І. в розмірі 3 034,84 грн.

У судовому засіданні на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України 14.03.2007 р. було оголошено перерву до 19.03.2007 р.

Позивач подав до суду клопотання (лист від 16.03.07 №2730/65 про зменшення позовних вимог на суму 2191,17 грн. і просить стягнути з відповідача відшкодування по переплаті пенсії в сумі 843,67 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на відсутність своєї вини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми виплаченої пенсії, яка була виплачена з вини підприємства пенсіонерці Немеш Христині Іванівні в розмірі 2988,22 грн. за період з 07.06.2004 р. по 30.04.2005 р. та витрат на доставку пенсії в розмірі 46,62 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню становить 3034,84грн. В судовому засіданні позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог на суму 2191,17 грн. і просить стягнути з відповідача 843,67 грн. по переплаті пенсії. Позивач мотивує свої вимоги тим, що громадянка Немеш Х.І. для призначення їй пенсії по віку надала в Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі трудову книжку, на підставі цього їй почали виплачувати пенсію.

При проведенні перевірки достовірності та обґрунтованості видачі документів радгоспом „Іскра” для призначення пенсій вказаній пенсіонерці було виявлено невідповідність записам зробленим в трудовій книжці про що був складений акт №131 від 25.04.2005 р., в якому встановлено:

Відповідно до книги обліку трудового стажу та заробітку –Немеш Х.І., рік народження не вказано, прізвище, ім’я, по батькові виправлено, неможливо підтвердити особу, так як не вказано рік народження. По книгах обліку трудового стажу грубе виправлення.

На підставі викладеного позивач припинив виплату пенсії громадянці Немеш Х.І. із-за недостовірних даних представлених пенсіонером. При цьому позивач, як підставу позовних вимог, посилається на ч. 2 ст. 101 розділу V Закону України „Про пенсійне забезпечення”, згідно якої підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Згідно ст. 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення” основним документом, підтверджуючим стаж роботи є трудова книжка. Згідно з записами в трудовій книжці громадянка Немеш Х.І. була прийнята на роботу в Радгосп „Іскра” 15.11.1985 р. робітницею цегельного заводу по наказу №85 „К” від 12.11.1985 р. та звільнена з роботи за власним бажанням 12.01.1991р. по наказу №4 „К” від 12.01.1991 р.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких  ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На неодноразові вимоги суду викладені в ухвалах про надання позивачем доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин та доказів про фактичну виплату пенсій пенсіонерці Немеш Х.І. позивач не подав, тобто не довів вину відповідача у видачі недостовірних документів та не підтвердив належним чином розмір виплаченої пенсії. Посилання на акт перевірки, як на підтвердження видачі недостовірних документів судом не може бути прийнято до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до п. 32 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” зареєстрований в Мінюсті України 26.06.2002 за №536/6824 при прийманні документів в орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви і подання, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій з відповідних документів, фіксує і засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

В пенсійній справі Немеш Х.І., яка була витребувана судом для огляду є копія трудової книжки пенсіонера, де зазначено її рік народження, прізвище, ім’я, по батькові, копія паспорта, що підтверджує особу пенсіонера. Крим того, в пенсійній справі №157703 міститься довідка про заробіток, яка співпадає з даними в книзі обліку трудового стажу та заробітної плати, яка була оглянута в судовому засіданні, і копії яких додані відповідачем до матеріалів справи, в яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, адреса гр. Немеш Х.І.

При огляді пенсійної справи Немеш Х.І. судом виявлені матеріали, які суперечать один одному. Так, в пенсійній справі Немеш Х.І. є протокол №31 від 21.07.2005 р. про відмову припинення виплати пенсій, в якому зазначено про припинення виплати пенсії гр. Немеш Х.І. із-за недостовірних даних представлених пенсіонером, розпорядженням №157703 від 09.11.2005 р. гр. Немеш Х.І. призначено щомісячно пенсію в сумі 332,80 грн., тобто після припинення виплати пенсії Немеш Х.І. їй призначено пенсію. Представник позивача  пояснити суду вказане не зміг.

Таким чином, з огляду на викладене, позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та не надав належні докази на їх підтвердження, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          В позові відмовити.

2.          Повний текст постанови виготовлений і підписаний 22.03.2007 р.

3.          Постанова набирає законної сили і підлягає оскарженню в порядку і строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                         В.С. Русняк