ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"06" квітня 2016 р.                                                              Справа № 917/2629/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Россолов В.В., суддя  Тихий П.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача (вх. № 954П/1-32) на рішення господарського суду Полтавської області від 01 березня 2016 року у справі

за позовом  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Фіалка», с.Великі Будища, Гадяцького району, Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадячсир», м.Гадяч, Полтавської області

про стягнення 979566,32 грн.

                                                 ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01 березня 2016 року   (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 01 березня 2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали  апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що відповідачем не додано до апеляційної скарги належні докази сплати судового збору у встановленому порядку.

Апелянтом до апеляційної скарги надано ксерокопію платіжного доручення № 4357 від 17 березня 2016 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію  про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Приписами цієї Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

        У поданій апелянтом до апеляційної скарги ксерокопії платіжного доручення у графі "Призначення платежу" не зазначено яка апеляційна скарга оплачується судовим збором.

     Також, відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної  податкової  інспекції  України  від 22.04.1993 р. № 15, і яка є чинною, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.   

       Тобто, платіжні доручення на безготівкове перерахування судового збору або квитанції установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Копії у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.  

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не додано до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” порядку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає поверненню на підставі  п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, ч. 3 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

     Повернути апеляційну скаргу разом із доданими матеріалами Товариству з обмеженою відповідальністю «Гадячсир».

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у  п.3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу з мотивованим клопотанням про відновлення строку на її подання.

          Додаток: заявнику - апеляційна скарга з додатком на 14 арк., в тому числі конверт.     

Головуючий суддя                                                                         Шепітько І.І.

Суддя                                                                                                Россолов В.В.

Суддя                                                                                                Тихий П.В.