ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3743/15-а

15 год. 44 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Леутській Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 03.08.2004 року була прийнята на службу до органів внутрішніх справ України. Останні три роки працювала на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області.

Наказом № 428 о/с від 06 листопада 2015 р. була звільнена за п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - скорочення штатів. На момент звільнення знаходилась і знаходиться тепер під наглядом у жіночій консультації з приводу вагітності.

03.12.2015 року ОСОБА_1 видали трудову книжку.

Вважає наказ № 428 о/с від 06.11.15р. в частині її звільнення незаконним за таких підстав.

Фактично відбулася реорганізація юридичної особи органу державної влади міліції України в Національну поліцію з повним правонаступництвом всіх активів, прав та обов'язків міліції, а не ліквідація, на яку посилаються відповідачі.

Тому, на неї не розповсюджується виключення, передбачене частиною 3 статті 184 КЗпП України, в частині можливості звільнення вагітних жінок.

Вказані незаконні дії відповідача призвели до її моральних переживань, вона втратила душевний спокій, постійно перебувала у роздратованому стані, оскільки її фактично звільнили через вагітність. Крім того, викликало хвилювання і той факт, що враховуючи те, що в лютому 2015 року вона піде у відпустку по вагітності, то не зможе за цей час знайти собі іншу роботу. Всі зазначені моральні страждання нанесені їй незаконними діями відповідача можуть негативно відобразитись на здоров'ї майбутньої дитини.

Просить суд, остаточно, з урахуванням змін до позовної заяви:

визнати протизаконним та скасувати наказ № 428 о/с від 06 листопада 2015р. в частині звільнення за скороченням штатів капітана міліції ОСОБА_1 /М-182787/ дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області;

зобов'язати Управління УМВС України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 з 06.11.2015 року на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області, та внести відповідні записи до трудової книжки позивача;

зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області призначити, шляхом переводу, з 07.11.2015 року, ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору Національної поліції Комсомольського відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, та внести відповідні записи до трудової книжки позивача;

стягнути з Управління МВС України в Херсонській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу /123 дні/ в сумі 20 347,89 грн. (двадцять тисяч триста сорок сім) грн. 89 коп.;

зобов'язати Управління МВС України в Херсонській області відшкодувати їй, моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Херсонській області - у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - УМВС України в Херсонській області - у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарної хворої від 11.09.2015р. ОСОБА_1, знаходилась на стаціонарному лікування з діагнозом: «беременность 7 недель, токсикоз І половины беременности».

Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарної хворої від 19.10.2015 р. ОСОБА_1, знаходилась на стаціонарному лікування з діагнозом: «беременность 13-14 недель, угроза прерывания, токсикоз І половины беременности».

Наказом УМВС України в Херсонській області № 428 о/с від 06 листопада 2015 р. звільнена, з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 „г" (через скорочення штатів) капітан міліції ОСОБА_1 /М-182787/ - дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного, відділу Херсонського міського управління УМВС, встановивши щомісячну премію за результатами роботи попереднього місяця в розмірі 64,0% та за відпрацьований час поточного місяця - 64,0%. Вислуга років на день звільнення складає: 11 років 03 місяці 03 дні.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Порядок утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади врегульовано статтею 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 р. № 3166-VI (далі - Закон № 3166-VI).

Утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень (ч. 3 ст. 5 Закону № 3166-VI).

Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох центральних органів виконавчої влади (ч. 4 ст. 5 Закону № 3166-VI).

Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (ч. 5 ст. 5 Закону №3166-VI).

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Президента України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України (ч.7 ст. 5 Закону №3166-VI).

Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується (ч. 8 ст. 5 Закону № 3166-VI).

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 5 Закону № 3166-VI).

Відповідно до частини дев'ятої статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Кабінет Міністрів України 20.10.2011 р. прийняв постанову № 1074, якою затвердив Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок № 1074), що визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

За приписами пунктів 46 Порядку № 1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Системний аналіз наведених вище норм Цивільного кодексу України, Закону № 3166-VI та Порядку № 1074 дає підстави для висновку, що порядок утворення та припинення юридичних осіб публічного права є відмінним від порядку утворення та припинення юридичних осіб приватного права. Тобто, у разі ліквідації органу виконавчої влади, держава відповідним актом Кабінету Міністрів України передає його завдання та функції новоствореному центральному органу виконавчої влади, забезпечуючи у такий спосіб безперервне виконання функцій держави. Таким чином, територіальні органи міністерств не можуть діяти інакше, ніж це передбачено актами Президента України чи Кабінету Міністрів України, виданими для забезпечення виконання відповідними міністерствами своїх функцій.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Цей висновок суду аналогічний з висновками Верховного Суду України в рішеннях у справі № 21-237а11 від 17 жовтня 2011 року, у справі № 21-267а12 від 16 жовтня.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинам, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

02.07.2015 року Верховною радою України прийнятий Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Набрання чинності вищевказаного закону відтерміновано до 07.11.2015, що визначено розділом XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Відповідно до ст.1,2 Закону № 580-VIII Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно ст.1,2 Закону УРСР від 20.12.1990, № 565-XII "Про міліцію"( далі - Закон № 580-VIII) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

запобігання правопорушенням та їх припинення;

охорона і забезпечення громадського порядку;

участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань;

Аналізуючи зазначені правові норми в їх сукупності та системності, суд приходить до висновку, що у даному випадку мала місце не ліквідація міліції, а її реорганізація в поліцію, оскільки повноваження (завдання) установи, що ліквідована, аналогічні завданням установи яка створена.

Згідно ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до частини 3 статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. № 114, (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №885 від 28.10.2015р. № 885 чинної на день звільнення) передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач була звільнена незаконно, оскільки така підстава звільнення, яка зазначена у спірному наказі (скорочення штатів) не є винятком у законодавчій забороні звільняти вагітних жінок. Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.3 п. 2, ч.3 п. 3, ч.1 п. 8 постанови КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року обчислення середньої заробітної плати для оплати часу вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата, виходячи з нарахованої заробітної плати за вересень 2015 р. - 3 788,63 грн; жовтень 2015 р. - 4 987,79 грн. та кількості робочих днів в вересні-жовтні 2015 р. - 53 дні, складає 165,43 грн. (З 788,63 грн. + 4 987,79 грн.)/2х53 = 165,43 грн./день.

Кількість днів вимушеного прогулу складається з кількості робочих днів в листопаді-грудні 2015 р. - 47 днів; в січні-березні 2016 р. - 75 днів; в квітні 2016 р. - 1 день. Всього станом на 01.04.16 - 123 дні.

Сума середнього заробітку за час вимушеного прогл станом на 01.04.16 складає 20 347,89 грн. (165,43 грн. х 123 дні).

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд встановив, що незаконні дії відповідача призвели до моральних переживань позивачки, вона втратила душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, що може негативно відобразитись на здоров'ї майбутньої дитини.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає розумною суму відшкодування моральної шкоди у 5000 грн.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протизаконним та скасувати наказ УМВС України в Херсонській області № 428 о/с від "06" листопада 2015 р. в частині звільнення за скороченням штатів капітана міліції ОСОБА_1 /М-182787/ дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області.

Зобов'язати Управління МВС України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 з 06.11.2015 року на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області та внести відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" у Комсомольському відділі поліції (м. Херсон) Головного управління Національної поліції в Херсонській області, видати з цього приводу відповідний наказ.

Стягнути з Управління МВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 р. по 01.04.2016 р. в сумі 20 347 (двадцять тисяч триста сорок сім) гривень 89 коп.

Стягнути з Управління МВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та виплати ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за 1 місяць допустити до негайного виконання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 квітня 2016 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 12.3