Справа 2н-88/2009 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 року.  Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Мурашко С.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_2

 

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 . звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2  на його користь 600 грн. та витрати пов»язані зі зверненням до суду .

    Заявник посилається на те, що 01.02.2008 року між ним та ОСОБА_3  відбувся договір позики у письмовій формі, згідно якого він передав останньому в борг 600 грн., що підтверджується копією розписки від 01.02.2008 року. Згідно умов договору, строк повернення богу настав 01.11.2008 року, але в зазначений термін борг ОСОБА_3 . не повернув, так як він ІНФОРМАЦІЯ_1  року помер. Спадкоємицею майна померлого є його дружина ОСОБА_2  яка не згодна повертати борг.

    Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

    Відповідно до ч.1 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу.

    Згідно ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

    З матеріалів справи вбачається, що між сторонами ніякого договору позики у письмовій формі, як того вимагає ЦК України, укладено не було, а лише написана розписка боржником, тому заявлена вимога про видачу судового наказу не ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

    Заявник звертається з вимогою до ОСОБА_2  яка являється спадкоємицею майна померлого боржника, ОСОБА_3 , але жодних підтверджуючих письмових доказів, що саме дружина прийняла спадщину і є єдиною спадкоємицею, не надав.

    Крім того із заяви вбачається, що правовідносини виникли між ОСОБА_1  та померлим ОСОБА_3  а не з ОСОБА_2 ., а тому спір можливо вирішити в порядку позовного провадження, а не в наказному провадженні.

    Таким чином, вимога, з якою ОСОБА_1 . звернувся до суду для видачі судового наказу не передбачена ст.96 ЦПК України та не належить до розгляду в порядку наказного провадження, що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

    Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України, ст.1047 ЦК України,

УХВАЛИВ:

    Відмовити ОСОБА_1  у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

    Роз»яснити ОСОБА_1  його право на звернення з вимогами до суду у позовному порядку.

      Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її ухвалення і подальшою подачею апеляційної скарги протягом 10 днів або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя