Справа № 2а-151/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2009року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Нечволода В.В.
при секретарі - Боруті І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, ІДПС Лубенської роти ДПС Волик Віктора Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, ІДПС Лубенської роти ДПС Волик Віктора Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги наступним:
29.01.09р. відносно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано його винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП (перевищення швидкості більш ніж на 20 км/г) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270 грн.
Позивач дану постанову вважає незаконної з тих підстав, що правопорушення було зафіксовано за допомогою технічного приладу, однак його транспортний засіб рухався в щільному потоці транспортних засобів і даний прилад зафіксував не його швидкість, оскільки він рухався зі швидкістю 79 км/г. Також позивач посилався на порушення вимог ст. 251 КУпАП при винесенні протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, навівши обставини, аналогічно викладеним у позовній заяві.
Відповідач - ІДПС Лубенської роти ДПС Волик Віктор Олександрович в судове засідання не з’явився, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Окрім того ІДПС Волик Віктор Олександрович надав суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав в повному обсязі, пояснив, що технічний прилад, яким фіксувалося порушення ПДР з боку позивача відповідає вимогам стандартів, прилад пройшов метрологічну повірку, зазначив, що спідометр автомобіля, яким керував позивач не має кілометрової градації, а тому видається сумнівним, що він їхав зі швидкістю 79 км/г. Також Волик В.О. просив застосувати строки позовної давності, оскільки постанова була винесена 29.01.09р., а до суду оскаржена 25.02.09р.
Представники відповідача - УДАІ ГУМВС України в Полтавській області в судове засідання не з’явилися, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Окрім того УДАІ ГУМВС України в Полтавській області надали суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнали в повному обсязі, мотивуючи це тим, що працівник ДПС діяв відповідно та в межах наданих йому повноважень, зафіксував порушення правил дорожнього руху, склав протокол та виніс постанову у відповідності до законодавства. Правопорушення, вчинене позивачем зафіксоване за допомогою сертифікованого технічного приладу, а тому показання останнього відповідають дійсності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП полягає у перевищенні водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушенні вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксируванні транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненаданні переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само у порушенні встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до змісту постанови ВІ 0023913 по справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2009 р., ОСОБА_1 29.01.2009 р. о 21.20 год. в с. Іванівка, керував автомобілем «Джилі», д. н. з. НОМЕР_1 та рухався зі швидкістю 96 км/г. чим порушив п.12.4 ПДР України.
Позивач факт керування ним автомобілем «Джилі» 29.01.2009р. о 21.20 год. не оспорював ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні.
Відповідно до п.12.4 постанови КМУ в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/г.
Таким чином, ОСОБА_1, рухаючись в межах населеного пункту, зі швидкістю 96 км/г, перевищив її на 36 км/г, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП.
Щодо мотивів скасування постанови про адміністративне правопорушення, на які посилався ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що вони не дають підстав сумніватися у законності та обґрунтованості винесеної постанови про адміністративне правопорушення, виходячи з наступного.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 з приводу того, що він рухався зі швидкістю 79 км/г, оскільки в дійсності спідометр його автомобіля «Джилі» не містить градацій та позначок в 1 км, а тому визначити візуально швидкість руху автомобіля 79 км/г видається вкрай сумнівним.
Також суд сумнівно ставиться до пояснень свідка ОСОБА_3, оскільки згідно його показань, він в момент фіксації швидкості руху працівником ДПС – дивився на спідометр автомобіля, що враховуючи перебування його на пасажирському сидінні піддається критичній оцінці. Окрім того свідок пояснив, що швидкість авто була 60-70 км/г, тоді як позивач вказував 79 км/г, що також на думку суду, свідчить про упередженість свідка та неправдивість пояснеь позивача.
Швидкість руху автомобіля, яким керував ОСОБА_1 була зафіксована за допомогою спеціального технічного приладу, в достовірності показань якого сумніватися у суду відсутні підстави, оскільки позивачем не надано жодних доказів, щодо наявності таких підстав.
Окрім того факт правопорушення також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеного у відповідності до законодавства, що як зазначає ст. 258 КУпАП також є доказом у справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова серії ВІ № 0023913 від 29.01.2009 р. винесена ІДПС Воликом Віктором Олександровичем з дотриманням процесуального законодавства, обґрунтована, з дослідженням всіх доказів, що дають підстави стверджувати наявність порушення правил дорожнього руху та винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись, п. 12.4 постанови КМУ «Про правила дорожнього руху», ст.ст. 14-1, 258, 293 КУпАП ст.ст. 11, 158-163, 167 КАС України суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, ІДПС Лубенської роти ДПС Волик Віктора Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст.. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) –
ВІРНО: