Справа № 1-84/2009р.

Постанова

Іменем України

21 липня 2009 року

Теребовлянський районний суд, Тернопільської області

в складі: головуючого судді   Бойка І.І.

при секретарі                     Кавалко В.С.

з частю прокурора   Матвійчука Ю.М.

та захисника ОСОБА_1,

при попередньому розгляді в залі суду у м. Теребовля кримінальної справи про обвинувачення:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Остап’є Підволочиського району Тернопільської області, жителя с. Буданів Теребовлянського району Тернопільської області, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого,

за ч. 3 ст. 358 КК України,

                                                          встановив:

  У лютому 2005 року ОСОБА_2 у м. Білостоці, Республіки Польща, придбав два автомобілі «Вольксваген-Пассат», які перевіз через кордон на територію України. Згідно законодавства Польщі ОСОБА_2 при перетині кордону на митниці вказаної держави вніс заставу за перевезення придбаних ним транспортних засобів у розмірі 5 тис. дол. США, а після розмитнення даних автомобілів на території України мав подати на польську митницю до кінця 2005 року відповідні документи: засвідчені копії кінцевого митного огляду вищевказаних автомобілів, що було підставою повернення йому застави.

 Однак ОСОБА_2, не маючи можливості вчасно ( до кінця 2005 року) розмитнити дані автомобілі, з метою повернення собі застави, вирішив придбати підроблені документи про розмитнення останніх та подати їх уповноваженим особам польської митниці.

  Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на скоєння даного злочину, ОСОБА_2, діючи умисно, на початку січня 2006 року на авторинку м. Києва придбав у невстановленої особи підроблені документи про розмитнення вищевказаних автомобілів, а саме: засвідченні копії декларацій про закінчення митного огляду транспортних засобів, датовані 21 листопада 2005 року та видані Гродненським митним управлінням.  Вподальшому, ОСОБА_2 з метою незаконного повернення застави 30 січня 2006 року у м. Білостоці, Республіка Польща, подав уповноваженим особам польської митниці вказані вище підроблені документи.

Таким чином,  ОСОБА_2 своїми діями, що виразились у використанні завідомо підробленого документа, вчинив  злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю та просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінчення строків давності.

Суд,  вважає, що, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин,  що належить до злочинів невеликої тяжкості, і з дня його вчинення минуло три роки, тому є усі підстави відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

Керуючись ст.ст. 7-1, 11-1,  248 КПК України, ст. 49 КК України,-

                                                       постановив:

Звільнити ОСОБА_2  від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 358 КК України, у  зв'язку з закінченням строків давності.

Справу провадженням закрити.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд з постійного місця проживання, обрану ОСОБА_2 -  скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області  протягом 7 /семи/ діб через Теребовлянський районний суд.

Головуючий: