справа № 208/2428/15-ц

№ провадження 2/208/519/16

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі – Щербацевич Д.В.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за уточненою позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська із позовом до ОСОБА_3 в якому просило суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору.

09 листопада 2015 року заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська позовні вимоги позивача були задоволені та з відповідача на користь позивача було стягнуто 70733,66 грн. заборгованість за договором кредиту та 707,34 грн. витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 грудня 2015 року за заявою представника відповідача ОСОБА_2 заочне рішення від 09.11.2015 року було скасовано, а справу призначено до удового розгляду у загальному порядку.

В судове засідання з’явились сторони, представник позивача уточнив свої позовні вимоги, які обґрунтовує тим, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено 27.05.2010 року кредитний договір № DNF0АZ00000003. Згідно договору позивач, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі24658грн.67коп. на термін до 26.05.2013 p., а Відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, Відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав Відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору, в свою чергу Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, не надавши своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором № DNF0АZ00000003. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, Відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач з позивачем уклала додаткову угоду № 1 від 19 червня 2013 року з метою створення сприятливих умов для виконання зобов’язань за кредитним договором № DNF0АZ00000003, згідно якої суму пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором кредиту було зменшено до 55697,96грн., заборгованість за кредитом залишилась у розмірі 13556,71 грн., та заборгованість по процентам за користуванням кредитом 4,76 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 707грн.34 коп. позивач просив стягнути з відповідача на його користь. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору, тому позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав до суду заперечення, які були долучені до матеріалів справи, в запереченнях посилався на те, що на його думку позивач втратив право на звернення до суду з даним позовом у зв’язку з пропуском строку позовної давності, оскільки загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки, а заборгованість відповідача перед позивачем виникла ще у січні 2011 році, оскільки саме з цього часу відповідач припинила виконувати свої зобов’язання за кредитним договором, тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд розглянув дану справу на підставі наявних в ній документів та доказів, що дозволило суду ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги законні, обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено 27.05.2010 року кредитний договір № DNF0АZ00000003, згідно договору позивач, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у виконання своїх зобов’язань надав Відповідачці кредит у розмірі 24658 грн.67коп., термін дії договору до 26.05.2013 року.

Судом встановлено, що в свою чергу відповідач зобов'язалася повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, відповідно до якого, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, Відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач з позивачем уклала додаткову угоду № 1 від 19 червня 2013 року з метою створення сприятливих умов для виконання зобов’язань за кредитним договором № DNF0АZ00000003, згідно якої суму пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором кредиту було зменшено до 55697,96грн., але заборгованість за кредитним договором залишилась у розмірі 13556,71 грн., так само як і заборгованість по процентам за користуванням кредитом у розмірі 4,76 грн..

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та інші.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тому, коли позичальник не здійснив у повному обсязі сплату кредиту, позивач по справі набув право вимагати погашення кредиту.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 57-60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

З боку відповідачів по справі не надійшло заперечень та доказів у спростування позовних вимог, тому суд діє відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підстав для звільнення відповідача від сплати зазначеної суми, або зменшення її розміру судом не встановлено, так само які не може бути застосовано строк позовної давності, оскільки відповідач уклала додаткову угоду № 1 19 червня 2013 року, тобто трирічний строк спливає 19 червня 2016 року, натомість позивач звернувся до суду з позовною заявою 26 березня 2015 року, тоюто в строк встановлений чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати по справі понесені за сплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 707,34 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 192, 512, 514, 525, 526, 530, 533, 553, 554, 1050, 1054, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-64, 169, 209, 214, 215, 224 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (р/рах. № 29092829003111 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570):

- 13556,71 грн. (тринадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят шість гривень 71 коп.) - заборгованість за договором № DNF0AZ00000003 від 27.05.2010 року;

- 4,76 грн. (чотири гривні 76 коп.) заборгованість по процентам за користуванням кредитом;

- 55691,57 грн. (п’ятдесят п’ять тисяч шістсот дев’яносто одна гривня 57 коп.) пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором кредиту:

- 707,34 грн. (сімсот сім гривень 34 коп.) – судовий збір.

Всього до стягнення на загальну суму: 69960,38грн. (шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят гривень 30 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 04 квітня 2016 року.

Суддя Ричка С. О.