ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 березня 2016 року                                                                        Справа № 913/69/16

                                                                                 Провадження №26/913/69/16

          За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 63087518,48 грн

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 14-127 від 13.05.2014;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 23 від 31.12.2015.

          В судовому засіданні 28.03.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           13.01.2016 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” заборгованості в розмірі 63087518,48 грн, з яких основний борг у сумі - 34035168,96 грн; 3% річних у сумі – 2162631,50 грн; інфляційні витрати в сумі – 26889718,02 грн.

           Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.01.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 27.01.2016. В судовому засіданні 27.01.2016 оголошено перерву до 11.02.2016. Ухвалою від 11.02.2016 відкладено на 22.02.16. В судовому засіданні 22.02.2016 оголошено перерву до 09.03.2016. Ухвалою від 09.03.2016 продовжено розгляд справи на 15 днів та відкладено на 22.03.2016. В судовому засіданні 22.03.2016 оголошено перерву на 28.03.2016.

          Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №13-411-ПР від 31.01.2013, позивачем, як продавцем було передано відповідачу, природний газ на загальну суму 34035168,96 грн, який відповідачем прийнято, але в повному обсязі не оплачено. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі – 2162631,50 грн; інфляційні витрати в сумі – 26889718,02 грн.

           27.01.2016 відповідач, в судовому засіданні, надав відзив на позовну заяву б/н від 27.01.2016, в якому зазначає, що 19.11.2015 ПАТ "Луганськгаз" направило на адресу позивача лист №01-02-43/1991/1 від 19.11.2015 та додану до нього заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. Згідно тексту даної заяви ПАТ "Луганськгаз" заявляє про наступне: ПАТ "Луганськгаз" має заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2013 №13-411-ПР у сумі 34035168,96 грн, за договором купівлі-продажу природного газу від 28.09.2012 № 12/4-304-В у сумі 1720,50 грн, за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-201-В у сумі 4994676,79 грн, за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011 №14/284/11-В у сумі 167286,34 грн, за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-206-ВВ у сумі 112468,86 грн. Таким чином, у Публічного акціонерного товариства "Луганськгаз" існує перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" зобов'язання по сплаті грошових коштів. В свою чергу Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" у сумі 42600893,62 грн., яка виникла за договорами з надання послуг з транспортування природного газу розподільними проводами: за договором від 30.01.14 №14-123- ТН у сумі 15893861,53 грн.; за договором від 30.01.14 №14-124-ТБ у сумі 2113309,29 грн.; за договором від 30.01.14 №14-34-ПР у сумі 24 593722,80 грн. Таким чином, у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" існує перед Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" зобов'язання щодо сплати грошових коштів. ПАТ "Луганськгаз" заявляє про часткове припинення зобов’язання перед Національною акціонерною компанії "Нафтогаз України" на загальну суму 39311321,45 грн, шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" перед Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз". Щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних відповідач повідомляє наступне, що з підстав настання форс мажорних обставин підприємство не може нормально провадити господарську діяльність та належним чином відповідати за зобов'язаннями перед контрагентами. На підтвердження дії форс-мажорних обставин для ПАТ "Луганськгаз" за договором купівлі-продажу природного газу №13-411-ПР останній звернувся до Торгово-промислової палати України та отримав Сертифікат №585 від 19.09.2014 в якому зазначено, що ТПП засвідчує форс-мажорні обставини, що унеможливлюють виконання зобов'язань ПАТ "Луганськгаз" за вказаним договором. До відзиву на позовну заяву б/н від 27.01.2016 додано копія заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та копія сертифікату №585 про форс-мажорні обставини.

22.02.2016 в судовому засіданні, позивач надав лист, в якому зазначає, що відповідачем було надано суду сертифікат №585 від 09.2014 року про форс-мажорні обставини, що, як стверджує ПАТ «Луганськгаз», є підставою звільнення від відповідальності по спірному договору №13-411-ПР від 31.01.2013. Проте, право Торгово-промислової палати України надавати сертифікати про настання форс - мажорних обставин встановлено ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в України». Даний Закон був доповнений ст.14-1 на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15.10.2014. Таким чином, до набрання чинності ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення терористичної операції» ЗУ «Про торгово-промислові палати в України» не передбачено право Торгово-промислової палати України щодо видання сертифікатів про форс - мажорні обставини. Тобто позивач вважає, що даний сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України за відсутності відповідних повноважень та не має враховуватись судом як належний доказ форс-мажорних обставин.

Відповідач, в судовому засіданні, надав пояснення, в яких зазначає, що стягнення заборгованості з урахуванням суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 3% річних є відповідальністю за порушення грошових зобов'язань, застосування якої передбачає врахування вини боржника та на підтвердження вищезазначеного, додає до матеріалів справи постанову ВГСУ по справі №7/163 (32/523) (10/12/78) від 22.02.2007.

Відповідач, в судовому засіданні, надав пояснення, в яких просить долучити до матеріалів справи, як доказ існування заборгованості позивача перед відповідачем копій договорів до раніше наданих актів наданих послуг з транспортування газу, а саме: договір на розподіл природного газу №14-124-ТБ від 30.01.2014; договір на розподіл природного газу №14-34-ПР від 30.01.2014; договір на розподіл природного газу №14-123-ТН від 30.01.2014. Крім того, відповідач, зазначає, що НАК "Нафтогаз України" у своїй заяві про зарахування однорідних зустрічних вимог пропонувало провести зустрічне зарахування за

договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-202-ВТВ. Проте, на момент подання відповідної заяви ПАТ "Луганськгаз" немало зобов'язань щодо розрахунків за цим договором, оскільки відповідно до додаткової угоди №11 від 22.12.2014 до договору остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу, тобто 20.01.2016. Отже, на момент направлення заяви у позивача взагалі не було права вимоги заборгованості, а зобов'язання ПАТ "Луганськгаз" щодо розрахунків не настало та на підтверджується зазначеного надає до матеріалів справи копію рішення Господарського суду Луганської

області по справі №913/401/15 від 21.09.2015 (з урахуванням ухвали від 29.09.2015), що залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2016.

28.03.2016 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав копію довідки по операціям по договору №12-202-ВТВ від 04.01.2013, копію довідки згідно з якою сальдо та по договору №13-202-ВТВ від 04.01.2013 станом на 15.09.2015 складає 250164884,85, а також, копію договору №13-202-ВТВ від 04.01.2013 з додатковими угодами.

В судовому засіданні 28.03.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував..

          Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

           31.01.2013 року між позивачем, - Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як постачальником, та відповідачем, - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу природного газу №13-411-ПР від 31.01.2013 (далі – договір).

          Згідно з умовами договору позивач зобов’язується передати у власність покупцю протягом 2013 року природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (п.1.1). Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами газу (п.1.2.).Згідно п.2.1. продавець передає покупцеві у 2013 році газ в обсязі до 112200,000 тис. куб. м (сто мільйонів двісті тисяч куб.м.), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м):

ОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг

13700,000квітень8000,000липень5000,000жовтень7000,000

17000,000травень5500,000серпень5000,000листопад12000,000

15000,000червень5000,000вересень6500,000грудень12500,000

49700,000II кв.18500,000ПІ кв.16500,000IV кв.31500,000

          Згідно п.3.4. 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ (п.5.1.). Ціна за 1000 куб. м газу становить 3509,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3509,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 701,80 грн., усього з ПДВ - 4210,80 гривень (п.5.2.). Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20 – го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту прийому передачі газу (п.6.1). За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність з чинним законодавством України та договором (п.7.1). У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2.). Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.11).

           10.07.2013 сторони підписали додаткову угоду №1, в якій з 01.07.2013 пункт 5.2 «Ціна газу» договору викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 3459,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3459,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 691,80 грн., усього з ПДВ - 4150,80 гривень».

           31.12.2013 сторони підписали додаткову угоду №2, в якій п.2.1. ст.2 «Кількість та якість газу» викласти в наступній редакції «продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 115338,526 тис. куб. м». Пункт 5.2 «Ціна газу» договору викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 3113,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3113,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 622,60 грн., усього з ПДВ - 3735,60 гривень». Пункт 6.1. договору викласти в наступній редакції «Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20 – го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу». Викласти пункт 7.2. «відповідальність сторін» договору в наступній редакції: « 7.2. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінченні строку дії договору в частині поставки газу (Розділ XI Договору), покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.6.1. Договору).» Ви класти статтю 11 «Строк дії Договору» Договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.».

           28.04.2014 сторони підписали додаткову угоду №3, в якій пункт 5.2 «Ціна газу» договору викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 4020,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 4020,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 804,00 грн., усього з ПДВ - 4824,00 гривень».

           15.05.2014 сторони підписали додаткову угоду №4, в якій пункт 5.2 «Ціна газу» договору викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 4724,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 4724,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 944,80 грн., усього з ПДВ - 5668,80 гривень».

           05.09.2014 сторони підписали додаткову угоду №5, в якій пункт 5.2 «Ціна газу» договору викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 4874,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 4874,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 974,80 грн., усього з ПДВ - 5848,80 гривень».

           10.11.2014 сторони підписали додаткову угоду №6, в якій пункт 5.2 «Ціна газу» договору з 01.11.2014 викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 5100,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 5100,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 1020,00 грн., усього з ПДВ - 6120,00 гривень».

           08.12.2014 сторони підписали додаткову угоду №7, в якій 5.2 «Ціна газу» договору з 01.12.2014 викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 5900,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 5900,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 1180,00 грн., усього з ПДВ - 7080,00 гривень».

           22.12.2014 сторони підписали додаткову угоду №8, в якій п.1.1. статті 1. «Предмет Договору» у наступній редакції: викласти в наступній редакції: «1.1. За Договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013-2015 роках природний газ (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.». Викласти п.2.1. статті 2. «Кількість та якість газу» у наступній редакції: « 2.1. Продавець передає Покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2015 року газ в обсязі до 46786,382 тис. куб. м (сорок шість мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят два куб. м.), у тому числі: - у 2013 році - 25083,053 (тис. куб. м); - у 2014 році - до 21703,329 (тис, куб, м). Викласти п.7.2. статті 7. «Відповідальність Сторін» у наступній редакції: «У разі порушення Покупцем строків оплати, передбачених пунктом 6.1 Договору, з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.». Викласти статтю 11 «Строк дії договору» договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.».

           05.02.2015 сторони підписали додаткову угоду №9, в якій п.2.1. статті 2. «Кількість та якість газу» викласти у наступній редакції: « 2.1. Продавець передає Покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2015 року газ в обсязі до 46786,382 тис. куб. м (сорок шість мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят два куб. м.), у тому числі: - у 2013 році - 25083,053 (тис. куб. м); - у 2014 році - до 21703,329 (тис, куб, м). Пункт 5.2 «Ціна газу» договору з 01.12.2015 викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 5700,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 5700,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 1140,00 грн., усього з ПДВ - 6840,00 гривень».

           10.03.2015 сторони підписали додаткову угоду №10, в якій пункт 5.2 «Ціна газу» договору з 01.03.2015 викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 8900,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 8900,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 1780,00 грн., усього з ПДВ - 10680,00 гривень».

           27.03.2015 сторони підписали додаткову угоду №11, в якій пункт п.2.1. статті 2 «Кількість та якість газу» викласти у наступній редакції: « 2.1. Продавець передає Покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2015 року газ в обсязі до 46796,382 тис. куб. м (сорок шість мільйонів сімсот дев’яносто шість тисяч триста вісімдесят два куб. м.), у тому числі: - у 2013 році - 25083,053 (тис. куб. м); - у 2014 році - до 21703,329 (тис, куб, м), - у 2015 році до 10,000 (тис. куб. м). Викласти статтю 11 «Строк дії договору» договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.».

           06.04.2015 сторони підписали додаткову угоду №12, в якій пункт 5.2 «Ціна газу» договору з 01.04.2015 викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 7200,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 7200,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 1440,00 грн., усього з ПДВ - 8640,00 гривень».

           12.05.2015 сторони підписали додаткову угоду №13, в якій пункт 5.2 «Ціна газу» договору з 01.05.2015 викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 6810,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 6810,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 1362,00 грн., усього з ПДВ - 8172,00 гривень».

           03.10.2015 сторони підписали додаткову угоду №14, в якій пункт 5.2 «Ціна газу» договору з 01.06.2015 викласти в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 6600,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20 %. До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 6600,00 гривень, крім того ПДВ - 20% - 1320,00 грн., усього з ПДВ - 7920,00 гривень».

          На виконання умов договору позивач в період з 31 січня 2013 року по 28 березня 2014 року поставив природний газ відповідачеві, що підтверджується актами приймання-передачі, а саме:

          - акт приймання-передачі природного газу у обсязі 13169,222 тис.куб.м. за січень 2013 року на суму 55452960,00 грн;

          - акт приймання-передачі природного газу у обсязі 3751,476 тис.куб.м. за червень 2013 року на суму 15796715,14 грн;

          - акт приймання-передачі природного газу у обсязі 4470,182 тис.куб.м. за липень 2013 року на суму 18554831,45 грн;

          - акт приймання-передачі природного газу у обсязі 3692,173 тис.куб.м. за серпень 2013 року на суму 15325471,69 грн;

          - акт приймання-передачі природного газу у обсязі 12339,944 тис.куб.м. за лютий 2014 року на суму 46097094,80 грн;

          - акт приймання-передачі природного газу у обсязі 9363,385 тис.куб.м. за березень 2014 року на суму 34977861,01 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені акти підписані представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень.

Як зазначив позивач у позові, станом на час звернення з позовом до суду, відповідач не здійснив повної оплати отриманого природного газу по договору купівлі-продажу природного газу №13-411-ПР від 31.01.2013, а оплатив лише частково (на підтвердження часткової оплати позивач додає до позовної заяви сальдо ПАТ «Луганськгаз» с 01.01.2013 по 30.09.2015 та довідку по операціях ПАТ «Луганськгаз» с 01.01.2013 по 30.09.2015), у зв’язку з чим за розрахунками позивача утворилась заборгованість на суму 34035168,96 грн, що стало підставою для звернення до суду.

          Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.          

Відповідно до п1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частин 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №13-411-ПР від 31.01.2013, як продавцем було передано відповідачу, а останнім прийнято природний газ на загальну суму 34035168,96 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, однак відповідач, як покупець, порушив умови договору щодо своєчасної оплати поставленого газу, станом на момент розгляду справи не оплатив газ на загальну суму 34035168,96 грн.

18.09.2015 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" направило відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №26-6471/1.2-15 від 18.09.2015. Згідно тексту даної заяви Публічне акціонерне товариство "Луганськгаз" має заборгованість перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу №13-202-ВТВ від 04.01.2013 у сумі 250164884,85 грн, тобто має зобов’язання щодо сплати грошових коштів. В свою чергу Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" у сумі 39981090,73 грн, яка виникла за договорами з надання послуг з транспортування природного газу розподільними проводами, а саме: за договором від 30.01.14 №14-123- ТН у сумі 13521155,95 грн.; за договором від 30.01.14 №14-124-ТБ у сумі 1855265,09 грн.; за договором від 30.01.14 №14-34-ПР у сумі 24604669,69 грн, тобто має зобов’язання щодо сплати грошових коштів. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заявляє про часткове припинення зобов’язання перед Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" у сумі 33000000,00 грн, за договорами з надання послуг з транспортування природного газу розподільними проводами, а саме: за договором від 30.01.14 №14-123- ТН у сумі 11000000,00 грн.; за договором від 30.01.14 №14-124-ТБ у сумі 1000000,00 грн.; за договором від 30.01.14 №14-34-ПР у сумі 21000000,00 грн, шляхом часткового зарахування зустрічних зобов’язань Публічного акціонерного товариства "Луганськгаз" перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" згідно з договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-202-ВТВ у сумі 33000000,00 грн.

19.11.2015 ПАТ "Луганськгаз" направило на адресу позивача лист №01-02-43/1991/1 та додану до нього заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №01-02-43/1991 від 19.11.2015. Згідно тексту даної заяви ПАТ "Луганськгаз" заявило про наступне: Станом на 01.11.2015 Публічне акціонерне товариство "Луганськгаз" має заборгованість перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу, а саме: №13-411- ПР від 31.01.2013 у сумі 34035168,96 грн; №12/4-304-В від 28.09.2012 у сумі 1720,50 грн; №13-201-В від 04.01.2013 у сумі 4994676,79 грн; №14/284/11 від 31.01.2011 у сумі 167286,34 грн; №13-206-ВВ від 04.01.2013 у сумі 112468,86 грн. Таким чином, у ПАТ "Луганськгаз" існує перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" зобов'язання по сплати грошових коштів. В свою чергу Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" станом на 01.11.2015 має заборгованість Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" у сумі 42600893,62 грн., яка виникла за договорами з надання послуг з транспортування природного газу розподільними проводами, а саме: за договором від 30.01.14 №14-123- ТН у сумі 15893861,53 грн.; за договором від 30.01.14 №14-124-ТБ у сумі 2113309,29 грн.; за договором від 30.01.14 №14-34-ПР у сумі 24593722,80 грн. Таким чином, у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" існує перед Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" зобов'язання щодо сплати грошових коштів. Публічне акціонерне товариство "Луганськгаз" заявляє про часткове припинення зобов’язання перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу, а саме: №13-411- ПР від 31.01.2013 у сумі 34035168,96 грн; №12/4-304-В від 28.09.2012 у сумі 1720,50 грн; №13-201-В від 04.01.2013 у сумі 4994676,79 грн; №14/284/11 від 31.01.2011 у сумі 167286,34 грн; №13-206-ВВ від 04.01.2013 у сумі 112468,86 грн, шляхом часткового зарахування зустрічних зобов’язань Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" перед Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" згідно договорам з надання послуг з транспортування природного газу розподільними проводами, а саме: №14-123- ТН від 30.01.14 у сумі 15893861,53 грн.; №14-124-ТБ від 30.01.14 у сумі 2113309,29 грн.; №14-34-ПР від 30.01.14 у сумі 24 593722,80 грн, на загальну суму 39311321,45 грн.

Відповідач долучив до матеріалів справи акти наданих послуг з транспортування газу, а саме:

- за договором №14-123-ТН від 30.01.2014: акт №02-ТН за лютий 2015 року на суму 4988158,57 грн; акт №03-ТН за березень 2015 року на суму 4762610,54 грн; акт №04-ТН за квітень 2015 року на суму 830513,56 грн; акт №01-ТН за січень 2015 року на суму 6259832,58 грн; акт №11-ТН за листопад 2015 року на суму 5549687,52 грн.

- за договором №14-34-ПР від 30.01.2014 року акт№3-ПР за березень 2015 року на суму 3144476,28 грн; акт №4-ПР за квітень на суму 26055,30 грн; акт №05-ПР за травень 2015 року на суму 21944,59 грн; акт №06-ПР за червень 2015 року на суму 2715,50 грн; акт №07-ПР за липень 2015 на суму 1959,98 грн;акт 08-ПР за серпень 2015 року на суму 1542,91 грн; акт №02-ПР за лютий 2015 року на суму 455716,19 грн; акт №01-ПР за січень 2015 року на суму 4023628,15 грн; акт№11-ПР за листопад на суму 4811078,81 грн; акт 10-ПР за жовтень 2015 року на суму 420794,75 грн; акт №09-ПР за вересень 2015 року на суму 2164,79 грн; акт №8 – ПР за серпень 2014 року на суму 5348864,60 грн; акт №71-ПР за липень 2014 року на суму 56390,94 грн; акт№9-ПР за вересень 2014 року на суму 630513,97 грн; акт №11-ПР за листопад 2014 року на суму 4368360,16 грн; акт№12-ПР за грудень 2014 року на суму 4699601,93 грн.

- за договором №14-124-ТБ від 30.01.2014: акт №03-ТБ за березень 2015 року на суму 689328,71 грн; акт №04-ТБ за квітень на суму 223387,37 грн; акт №05-ТБ за травень 2015 року на суму 1460,99 грн; акт №06-ТБ за червень 2015 року на суму 1068,74 грн; акт №02-ТБ за лютий 2015 року на суму 858673,64 грн; акт №01-ТБ за січень 2015 року на суму 1021452,20 грн; акт №11-ТБ за листопад на суму 798244,82 грн; акт №10_ТБ за жовтень 2014 року на суму 219253,91.

Судом встановлено, що вищезазначені акти підписані представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень.

Крім того факт наявності заборгованості за договорами про транспортування природного газу, підтверджується заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, направленою позивачем.

Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 202 ГК України встановлює загальні умови припинення зобов'язань, зокрема: господарське зобов'язання припиняється: зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Суд зазначає, що зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). При цьому з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); зрілість вимог - необхідно щоб термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи що б термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент; ясність вимог. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

          Стосовно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №26-6471/1.2-15 від 18.09.2015, суд зазначає наступне - на момент направлення відповідної заяви, строк оплати у Публічного акціонерного товариства "Луганськгаз" не наступив, а отже право вимоги, та право зарахування однорідних вимог було відсутнє, оскільки відповідно до додаткової угоди №11 від 22.12.2014 до договору остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ, здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу, тобто 20.01.2016. Дана обставина встановлена рішенням Господарського суду Луганської області по справі №913/401/15 від 21.09.2015, яке набрало законної сили, а тому не підлягає повторному доказуванню на підставі ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу. Враховуючи те, що заява позивача про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог не відповідає вимогам ст.601 ЦК України, то припинення зобов’язання шляхом зарахування не відбулось.

          Стосовно заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №01-02-43/1991 від 19.11.2015, судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст.601 ЦК України, оскільки наявність заборгованості по договору купівлі-продажу №13-411- ПР від 31.01.2013 підтверджується актами приймання передачі природного газу та не заперечується сторонами. В свою чергу заборгованість по договорам на транспортування природного газу, також підтверджується актами надання послуг з транспортування газу.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги зазначені у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог №01-02-43/1991 від 19.11.2015 є однорідними, між сторонами відсутній спір щодо якості вимог (розміру, характеру, змісту), встановлено строк виконання за обома вимогами, а тому зобов’язання які виникла на підставі договору №13-411- ПР від 31.01.2013 в сумі 34035168,96 грн частково зараховані зустрічними зобов’язаннями які виникли на підставі договорі про транспортування природного газу, саме: №14-123- ТН від 30.01.14 у сумі 15893861,53 грн.; №14-124-ТБ від 30.01.14 у сумі 2113309,29 грн.; №14-34-ПР від 30.01.14 у сумі 24 593722,80 грн, а тому є припиненими.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу №13-411-ПР від 31.01.2013 року в розмірі 34035168,96 грн підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з підстав відсутності предмету спору у відповідній частині.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 2162631,50 грн та інфляційні витрати в розмірі 26889718,02 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов’язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов’язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних до 29.10.2015, витрати від інфляції до вересня 2015, а заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №01-02-43/1991 датована 19.11.2015, отже зарахування однорідних вимог відбулось 19.11.2015, дійшов висновку, що вимога є законною та обґрунтованою.

Судом було перевірено надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат з якими суд погоджується, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2162631,50 грн та інфляційних витрат у сумі 26889718,02 грн є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими що підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 84134,93 грн.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 913/69/16 за позовом Публічного акціонерного товариства " Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 34035168,96 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” (код ЄДРПОУ 05451150, місцезнаходження: вул.Гагаріна, буд.87, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: вул. Б.Хмельницького, буд.6, м. Київ, 01001) 3% річних у розмірі 2162631 (два мільйона сто шістдесят дві тисячі шістсот тридцять одна) грн 50 коп.,, інфляційні витрати у розмірі 26889718 (двадцять шість мільйонів вісімсот вісімдесят дев’ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн 02 коп. судовий збір у розмірі 84134 (вісімдесят чотири тисячі сто тридцять чотири) грн 93 коп.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарсько процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.04.2016.

Суддя С.В. Масловський