ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2009 року Справа №2-а-5929/08/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - ОСОБА_2.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківській області
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Івано-Франківську
про зобов'язання вчини дії, -
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулось в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Івано-Франківську про зобов'язання включити до акту звірки витрати за червень, липень, серпень та вересень 2008 року в сумі 2233, 01 грн.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав. В обгрунтування посилається на те, що згідно актів щомісячних звірок витрат по особових справах пенсіонерів, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві (профзахворювання), складених між управлінням Пенсійного Фонду України Тисменицькому районі та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Івано-Франківську загальна сума витрат по виплачених пенсіях пенсіонерам, трудкаліцтво (профзахворювання) з якими сталося за межами України, із вказаних підстав за період з 01.06.2008 року по 31.09.2008 року склала 2233, 01 грн. Вказана сума пенсії була виплачена громадянину ОСОБА_3 та не прийнята до відшкодування Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в м. Івано-Франківську з причини одержання трудкаліцтва (профзахворювання) за межами України. Вважає такі дії відповідача неправомірними та просить зобов'язати його включити до акту звірки витрати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області за червень, липень, серпень та вересень в сумі 2233, 01 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти пред'явленого позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позов. Вважає вимоги позивача безпідставними та не обґрунтованими. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області подало відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківськ список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з 01.06.2008 року по 31.09.2008 в кількості 1 особи, а саме: ОСОБА_3.
На підставі зазначеного вище списку осіб, позивачем складено Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено вказані пенсії. Однак, відповідач відмовився підписати даний акт.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті, медичні профілактично-реабілітаційні заходи, допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням "ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України ''Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам .їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомога чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян України здійснюється органами Пенсійного фонду України. Зокрема статтею 81 цього Закону передбачено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.03 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі Порядок). Даний порядок встановлює механізм-відшкодування виплачених пенсій.
Пункт 5 Порядку передбачає, органи Пенсійного фонду щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та Списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводить з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Головні управління Пенсійного фонду України та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі акту щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсій та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні перераховує витрати пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання Пенсійному фонду України.
Згідно ст.46 Закону №1105-XIV від 23.09.99 збір та акумуляція коштів та їх розподіл здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні.
Доводи Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, не є обґрунтованими.
Оскільки, статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту процитованої норми випливає, що вона регулює інші відноси а не ті, які є предметом спору у даній справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які сталі інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України -відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Як вбачається з вищенаведеного, позивач по справі обрав спосіб захисту своїх прав, який не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо понесених ним витрат. Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не регулює спірних відносин між Фондами в даному випадку, оскільки даний Порядок щодо підписання Актів звірки розрахунків між Фондами, підлягає застосуванню лише при відсутності спору між ними.
У випадку відсутності згоди між Фондами щодо підписання таких актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування виплачених сум пенсій, спір вирішується в судовому порядку, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають до задоволення. За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Басай
Постанова в повному обсязі складена 10.06.2009 року