03.03.2010

Справа - 2 -357 /10 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

міста МИКОЛАЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого по справі судді - Олефір М.В.,

при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.,

за участю представника позивачки, відповідача розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції про

визнання права власності на майно та про звільнення майна з під арешту,

Встановив:

11 вересня 2009 року в суді знаходиться на розгляді позов ОСОБА_1 про

визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту. В позовній заяві

позивачка просе визнати за нею право власності на квартиру № 53 по проспекту

Миру, 70 «в» в м. Миколаєві та зняти арешт з вказаної квартири.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов повністю та просив

суд задовольнити його з тих підстав, що ОСОБА_1, 25.10.2004 року заключила

нотаріально договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 «в» з

ОСОБА_2, який зареєстрований в реєстрі за № 1381 та зареєстрований в

електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 18.04.2007 року. Але

Заводський відділ ДВС на вказану квартиру наклав арешти по виконавчим

документам, що стосуються ОСОБА_3 ОСОБА_4, який не є власником вказаної

квартири.

Відповідач представник Заводського відділу ДВС в судовому засіданні пояснив,

що арешт на вказану квартиру був накладений з тих підстав, що їм надали рішення

суду, що квартира належала ОСОБА_3 ОСОБА_4. Просе винести рішення на

розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивачки,

представника відповідача суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає

задоволенню в повному об’ємі, так як відповідно до ст.ст. 321 та 328 ЦК України -

право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього

права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що

не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими матеріалами

справи, що позивачка 25 жовтня 2004 року заключила договір купівлі-продажу

квартири за № 53 по проспекту Миру - 70 «в» і вказаний договір зареєстрований в

реєстрі за № 1381 та згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від

18.04.2007 року ОСОБА_1 є власницею вказаної квартири /а.с.8-9/.

Що стосується реєстрації квартири за ОСОБА_3 ОСОБА_4 за рішенням

Ленінського районного суду м. Миколаєва то Ухвалою апеляційного суду

Миколаївської області від 1 квітня 2009 року, рішення суду від 13 листопада 2008

року скасовано, а ОСОБА_3 відмовився від позову.

А тому враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає

задоволенню в повному об’ємі так як вимоги позивачки є законними та

обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На підставі ст.ст. 321, 328 та 386 ЦК України та керуючись ст. ст.

10,60,212,215,218 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 53

по проспекту Миру - 70 «в» в м. Миколаєві.

Зняти арешти, накладені Заводським відділом Державної виконавчої служби

Миколаївського міського управління юстиції на квартиру № 53 по проспекту Миру

70 «в» в м. Миколаєві від 26.12.2007 року, 28.05.2008 року, 30.05.2008 року та

13.10.2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського

апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з

дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або

в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий по справі суддя: М.В. Олефір