ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД         

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 липня 2009 року                                                                               справа № 2-а-2272/08/0470

м. Дніпропетровськ                                   категорія статобліку-3.5

Дніпропетровський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Головко О.В.

при  секретарі судового засідання Акопові А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська

в інтересах ОСОБА_1   

до Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській області   

про  зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить зобов'язати  Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській області  призначити пенсійну надбавку, передбачену Указом Президента України від 04.10.1996 року №926 та Наказом МВС України №577 від 29.08.1993 року «Про умови грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу МВС»; витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позовуОСОБА_1зазначив, що його вислуга років на момент звільнення складала 20 років 7 місяців 29днів з урахуванням пільгових умов. За період служби відповідач безпідставно не сплачував доплату згідно з умовами Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», у зв'язку з чим при зазначена доплата не увійшла у розрахунок пенсії, чим порушено його права та законні інтереси.

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, первинні позовні вимоги, заявлені прокурором в його інтересах, просив не брати до уваги.

Представник прокуратури в судовому засіданні просив задовольнити саме первинно заявлений позов.

Представник відповідача як проти первинно заявленого позову, так і проти уточнених позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. При цьому представник відповідача зазначив про неможливість видати довідку щодо встановлення ОСОБА_1 доплати, передбаченої Указом Президента України від 04.10.1996 року №926, оскільки така доплата позивачу не провадилась, отже такі вимоги є незаконним. Також представник відповідача при вирішенні спору просив застосувати ст. 100 КАС України, оскільки позивачем пропущений встановлений строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, щоОСОБА_1проходив службу в ОВС з 26.05.1987 по 22.12.2003 роки.

Позивачу призначена пенсія як особі, звільненої зі служби в ОВС в запас по хворобі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що йому під час проходження служби безпідставно не сплачувалася надбавка, яка встановлена Указом Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», у зв'язку з чим він позбавлений права на отримання пенсії в належному розмірі.   

При вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог судом встановлено, що відповідно до п.3 Указу Президента України №926/96 керівникам органів внутрішніх справ в межах асигнувань, які виділяються на утримання цих органів, надано право встановлювати особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугою років у відповідності до законодавства і залишеними за їх згодою і в інтересах справи на службі - щомісячно доплату у розмірі від 25 до 50% суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.

Надаючи оцінку зазначеній нормі суд дійшов висновку, що така доплата є додатковим видом грошового забезпечення і тому не є обов'язковою, носить персональний характер та установлюється наказом начальника ОВС за наявності умов для цього.

Суд встановив, що внаслідок відсутності достатнього фінансування, у відповідності до вимог Указу, така надбавка позивачу не призначалася, її розмір не визначався і на момент звільнення позивачу  не виплачувалась. Крім того позивач піж час проходження служби з рапортом про виплату такої надбавки до керівництва Служби охорони не звертався.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15.04.2005 року №4 додаткові види грошового забезпечення повинні зараховуватися при нарахуванні пенсії лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби.

Таким чином, будь-яких законних підстав для зарахування до розрахунку пенсії позивача доплати, яку передбачено Указом Президента України від 04.10.1996р. №926/96 та яку позивач за час проходження служби не отримував, немає.

Також судом встановлено, що позивач неодноразово  звертався до органів МВС України для вирішення спірного питання. Останню відповідь позивач отримав від МВС України в листопаді 2006 року, проте до суду звернувся з адміністративним позовом лише 26.03.2008 року, при цьому клопотання про поновлення строку звернення до суду не подав та не заявив таке клопотання під час судового розгляду справи із зазначенням причин пропуску встановленого законом строку.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 КАС України позовні  заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 122, 162  КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська, поданого в інтересах   ОСОБА_1  до Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській області  про зобов'язання вчинити певні дії  відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 29.07.2009 року.

Суддя                                         Головко О.В.