04.03.2010

Справа - 2 - 1844 /10 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Міста МИКОЛАЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого по справі судді - Олефір М.В.,

при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.,

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Миколаївського регіонального управління про стягнення сум,

Встановив:

12 жовтня 2009 року позивача звернулася в суд з позовом до ВАТ КБ «Надра» про

стягнення боргу за вкладом. Мотивуючи свої вимоги тим, що, відповідно до Договору № 418269 від 13 серпня 2008 року відповідачем було відкрито на ім’я позивачки строковий банківський вклад /депозит/. Згідно вказаного договору банк прийняв на вкладний рахунок євро - кошти позивачки. Строк дії вкладу 12 місяців, процентна ставка 11.2 процентів річних. Проте, після закінчення терміну договору, відповідачем не було повернуто суму вкладу та процентів. Позивачка, просила стягнути з відповідача на її користь суму вкладу в розмірі 3200.00 євро, заборгованість за нарахованими процентами в сумі 677.20 євро, 3 проценти

річних за невиконання договору та витрати по сплаті ІТЗ — 250 грн..

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважає, що відсутня вина банку, так як, Постановою правління НБУ від 10.02.2009 року у ВАТ КБ «Надра» призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, крім того, настали форс-мажорні обставини соціально-політичного характеру, а тому в задоволенні позивних вимог

просе відмовити.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи пояснення позивачки, представника відповідача, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими матеріалами справи, що 13 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Миколаївського регіонального управління було укладено договір строкового банківського вкладу /депозиту/ «Мій вибір» оформлений в рамках Пакету послуг ПП. «Базовий+» № 992882.

Згідно умов п.1.1., 1.2, 2.1, 2.2, 3.4.1 договору банка відкрив на ім’я ОСОБА_1 вкладний рахунок на строк 12 місяців та зарахував на нього суму вкладу в розмірі 3200.00 євро, з нарахуванням 11.2 процентів річних.

Пунктом 3.4.5 договору передбачено, що банк повертає вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.

Заявою на адресу банку, позивачка , у відповідності до умов Договору, просила у зв’язку з закінченням терміну дії Договору повернути їй суму вкладу. Банк її заяву не задовольнив.

Відповідно до ст. 1066 ч. З ЦК України, банк не має права встановлювати обмеження права вкладника розпоряджатися грошовими коштами.

Згідно ст. 526 та 629 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом /ст. 525 ЦК України/.

А тому позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення боргу 3200.00 євро та процентів з 13.05.2008 року по день введення мораторію в банку в сумі 356.80 євро згідно пункту 2.3 Договору.

Заперечення представника відповідача про відмову в задоволенні позову з підстав того, що в банку було введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів, суд бере до уваги частково з наступних підстав.

Мораторій який був введений в банку з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року і він стосувався заборони стягнення на підставі виконавчих документів та не нарахування неустойки /штрафу, пені /, інші фінансові санкції і зобов’язання щодо сплати податків і зборів, тобто дії ст. 85 ч. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», встановлював, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у випадку оголошення мораторію на задоволення потреб кредиторів, зупинки операцій по рахункам, арешту власних засобів банку

на його рахунках уповноваженими органами державної влади. А тому з врахуванням вказаних норм Закону, позивачці необхідно частково відмовити в задоволенні позову про стягнення 3 процентів річних за невиконання Банком своїх зобов’язань по договору, а також нарахованих додатково позивачкою процентів по вкладу в період дії мораторію в сумі 318.80 євро, що стосується вимог позивачки про стягнення вкладу в сумі 3200.00 євро та процентної ставки по вкладу на підставі заключного Договору від 13 травня 2008 року за № 418269 в сумі 356.80 євро до введення мораторія та витрат по сплаті ІТЗ в сумі 250 грн., то вони підлягають задоволенню.

А тому на підставі викладено, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10,60,212,215,218, 226-228 ЦПК України, суд-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Миколаївського регіонального управління на користь ОСОБА_1 заборгованість по вкладу, у відповідності до договору № 418269 від 13 травня 2008 року - 3200.00 /три тисячі двісті/ євро, проценти від суми простроченого зобов’язання - 356.80 євро, витрати на ІТЗ процесу - 250 грн..

Стягнути з ВАТ КБ «Надра» на користь держави судовий збір в сумі 434 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий по справі суддя: М.В. Олефір