Справа № 2а-712/09/2110
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.07.2009року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Романової М.Ю.,
при секретарі Дудковій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Херсона про стягнення щомісячної державної допомоги дітям війни, -
В с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Херсона, про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, посилаючись на той факт, що з 01.01.2006року пенсії дітям війни повинні бути підвищені на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2006року по 31.12.2008року включно. Він звернувся до відповідача із заявою про підвищення пенсії та її виплату в підвищеному розмірі, однак в задоволенні вимог йому було відмовлено через те, що для підвищення пенсії відсутнє законодавче забезпечення, оскільки до державних бюджетів на 2006рік, 2007рік, 2008рік не внесено відповідних змін. Вважає дії відповідача неправомірними. Просить суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування призначеної пенсії, підвищивши її на 30% мінімальної пенсії за віком, та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по сплаті підвищеної суми пенсії за 2006-2008pоки в сумі 4471,20грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги за підставами вказаними у позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «діти війни» має бути вирішено у законодавчому порядку, а фактичне підвищення пенсії відбудеться після прийняття відповідного законодавчого акту. Вважає, що підставами для відмови у позові є пропущення строку звернення позивачем до суду. Також – зауважив, що бюджетом Пенсійного фонду не передбачено кошти на зазначені соціальні допомоги.
Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни належать особи, яким на момент закінчення Другої Світової війни (2 вересня 1945 р.) не виповнилося 18 років – відповідно позивачі належать до зазначеної категорії осіб.
Згідно ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком, згідно п.1 Розділу 4 «Заключного положення» вказаного Закону останній вступає в силу з 01.01.2006 р.;
Рішення про підвищення пенсії позивачу відповідачем прийнято не було, перерахунки відповідно до зазначеного закону не проведені;
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни;
Рішенням Конституційного Суду України № 6- рп від 09.07.2007 року положення ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008 по справі №1-28/2008 були визнані такими, що не відповідають конституції(є неконституційними) окремі положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік», зокрема, положення п.41 розділу ІІ, яким було змінено на 2008 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, а у рішенні Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) правових актів вони визнаються нечинними на майбутнє
Тому, положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення п.12. ст.71, яким було припинено на 2007 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», втратили чинність 09.07.2007р., положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік», зокрема, положення п.41 розділу ІІ, яким було змінено на 2008 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», втратили чинність 22.05.2008р., а норми ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р., і відповідач зобов'язаний був здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії, у відповідності до зазначених рішень Конституційного Суду України, але відповідач відмовився це робити.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком;
Відповідно ч.1 ст.63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум на одну особу в 2006 році складає з 1 січня - 350 грн., з 1 квітня - 359 грн., з 1 жовтня - 366 грн.
- статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень, зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень, при цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп., таким чином розмір 30% мінімального розміру пенсії рахується за формулою: 410,06 грн. х 30%, та складає 123 грн. 02 коп., а починаючи з 01.10.2007 року - 415,11 грн. х 30 %, та складає 124 грн. 53 коп.;
Згідно закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» 323 5-IУ вiд 20.12.2005р. ст.110 пільги дітям війни, передбачені статтею 6, у 2006 році запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у першому пiврiччi, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ч.1 ст.100 КАС України передбачає, що пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, оскільки ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» вступив в силу 01.01.2006р. – відповідно, не отримавши соціальну допомогу, передбачену цим законом, позивач з цього часу повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини. Таким чином суд вважає що вимога позивача щодо відновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. та зобов’язання відповідача до вчинення перерахунку за вказаний період не підлягає задоволенню.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності 01.01.2007 року та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року - відповідні соціальні допомоги оспорюваній категорії громадян були скасовані. Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, 22.05.2008 року положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо скасування відповідної допомоги визнано неконституційними. З 09.07.2007р. та з 22.05.2008р., відповідно, зазначені положення Законів втратили чинність. Таким чином законною є вимога позивача щодо нарахування соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та перерахування за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. Зазначеної позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, яка викладена у рішенні по справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р.
Крім того - відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, відповідно до якого - реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, а саме - за період з 09.07.2007р. по 30.09.2007 р. в розмірі 123,02 грн. на місяць, за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. - 124,53 грн. на місяць та перерахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за період з з 22.05.2008 року по 01.07.2008р. в розмірі 144,30грн., з 01.07.2008року по01.10.2008р. в розмірі 144,60грн., з 01.10.2008 року по 31.12.2008р. в розмірі 149,40 грн. на місяць.
Керуючись, ч.2 ст.19, ст.152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 09.07.2008 року по справі №1-28/2008, ст.ст.8, 9, ч.2 ст.99, ст.ст.159-163 КАС України, ст.ст.1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року, ст.110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» вiд 20.12.2005р., суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09.07.2007р. по 30.09.2007 р. - 123,02грн. на місяць, за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. - 124,53грн. на місяць.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Херсона здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 01.07.2008р. - 144,30грн. на місяць, з 01.07.2008року по 01.10.2008р. - 144,60грн на місяць., з 01.10.2008 року по 31.12.2008р. - 149,40 грн. на місяць.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя М.Ю.Романова