Октябрський районний суд м.Полтави

м. Полтава, вул. Навроцького, 5, 36002, (05322) 53-25-10

Справа № 2-а-8470/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 року  м.Полтава

    Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді Блажко І.О.

при секретарі Іщенко С.С.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м.Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області про перерахунок та виплату коштів , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 у липні 2011 року звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної у м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області в якому прохав : поновити йому – ОСОБА_1 строк звернення до суду, що пропущений з поважних причин; визнати неправомірними дії та відмови від Управління та Центру у здійсненні перерахунку та виплаті йому - ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за період 2006-2011 роки, та одноразової компенсації за 2 групу інвалідності, що передбачені ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати Управління та ОСОБА_1 зробити перерахунки, донарахувати і виплатити йому - ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат виходячи із мінімальної заробітної плати на час здійснення виплати за період з 2006-2011 роки з врахуванням виплачених сум, одноразової компенсації за 2 групу інвалідності в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи із мінімальної заробітної плати станом на час виплати, з врахуванням виплачених сум; зобов’язати ОСОБА_1 здійснити дії по контролю за нарахуванням та виплатою Управлінням нарахованих сум йому - ОСОБА_1

07 вересня 2011 року ухвалою суду позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної у м.Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по виплаті сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2010 роки залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позов підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, прохала задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м.Полтаві ради позов не визнав, прохав відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_1 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області до суду свого представника не направив, надіславши лист начальника Центру в якому просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю за безпідставністю, як таких, що не ґрунтуються на чинному законодавстві та справу розглянути без участі представника Центру.

Суд, заслухавши позивача та представника позивача, представника Управління, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А №151498с від 14 травня 2011 року, довідкою МСЕ серії 7-66ТЕ, видана 27 квітня 2011 року.

02 червня 2011 року ОСОБА_1 звертався з письмовими заявами до Управління та Центру про перерахунок, донарахування і виплати йому - ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації за 2 групу інвалідності.

Згідно листа заступника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської у м.Полтаві ради від 23 червня 2011 року за №Ц-01-04/172 : за 2011 рік щорічна допомога на оздоровлення на момент звернення ОСОБА_1 не призначена. Одноразова компенсація при встановленні 2 групи інвалідності, пов»язаної з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 284 грн. 40 коп. ОСОБА_1 нарахована 08 червня 2011 року.

Із листа начальника Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області від 09 червня 2011 року за №Ц-249/01 слідує, що ОСОБА_1 призначена компенсація в зв»язку з встановленням 2 групи інвалідності в сумі 284 грн. 40 коп., котра буде виплачена по мірі фінансування допомоги. Стосовно призначення допомоги на оздоровлення за 2011 рік радили звернутись до Управління.

Як слідує із пояснень Управління від 25 серпня 2011 року за №02-5554 : з 2006 по 2011 роки допомога позивачу на оздоровлення призначалась в розмірі 100 грн. яка за 2011 рік на даний час не виплачена. Одноразова компенсація при встановленні 2 групи інвалідності, пов»язаної з ЛНА на ЧАЕС у розмірі 284 грн. 40 коп. – нарахована позивачу 08 червня 2011 року та виплачена в липні 2011 року.

Відповідно до ч.4 ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п’ять мінімальних заробітних плат.  

Частиною 7 ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплат.

Згідно з п."е" постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір виплаченої ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік -100 грн, за 2007 рік – 100 грн., за 2008 рік – 100 грн., за 2009 рік – 100 грн., за 2010 рік - 100 грн., за 2011 рік – 100 грн.

      Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.  

Частиною 1 ст.46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

    У відповідності  до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Визначений постановами КМУ від 26 липня 1996 року №836 та від 12 липня 2005 року №562 порядок та розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалого періоду часу не змінювався і не відповідає розміру встановленому іншим законам України Приймаючи до уваги те, що ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень з цих питань не приймали, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не постанов КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року № 836 та від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які є підзаконними нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення, зокрема пункт 30 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік ч.4 ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Провівши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачі повинні були нараховувати та сплачувати позивачеві щорічну грошову допомогу на оздоровлення, як це передбачено ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачами порушено право позивача на отримання допомоги у розмірі, встановленому відповідними статтями ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання здійснити перерахунок та нарахувати щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 роки та виплату недоплаченої суми з урахуванням проведених виплат підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст.48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в таких розмірах : інвалідам І групи –60 мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІ групи – 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи – 30 мінімальних заробітних плат.  

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Статтями  8, 22 Конституції України закріплюють принцип верховенства права та гарантованості конституційних прав і  свобод, забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.    

Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.

Розміри компенсацій на оздоровлення визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року. В підпункт 11 пункту 28 розділу 2 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України ” Закону України „Про державний Бюджет України на 2008 рік ” текст ст.48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в такій редакції: „Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. ”

Визнання Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп норм ЗУ „Про державний Бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів", якими призупинялися норми ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати неконституційними, не надає законодавчого права для застосування показника мінімальної заробітної плати, визначеного відповідно до ст.3 ЗУ „Про оплату праці" у розмірах відповідно до ст.73 ЗУ „Про Державний Бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів розрахунковою величиною для визначення розмірів компенсацій і допомоги, передбачених ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначеним Рішенням Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд вважає, що оскільки компенсаційні виплати особам регулюються Законом України, який має вищу юридичну силу над підзаконними актами, зменшення цих компенсаційних виплат заборонено Конституцією України, позивач має право на отримання допомоги в розмірах встановлених ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

Доводи відповідача про те, що виплату таких компенсаційних виплат слід провадити в межах бюджетних асигнувань суд не може прийняти до уваги, оскільки обмеження соціальних виплат учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суперечить вимогам Конституції та Законів України.    

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме   ст.48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова  Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.   

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачами  порушено право позивача на отримання одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧорнобильськійАЕС як інваліду-чорнобильцю у розмірі, встановленому ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому його позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими й підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.64, 124, 152 Конституції України, ст.48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.6-14, 71, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України , -

П О С Т А Н О В И В :

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м.Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області про перерахунок та виплату коштів – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії та відмови від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м.Полтаві ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, і одноразової компенсації за 2 групи в розмірах, що передбачені ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м.Полтаві ради та ОСОБА_1 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області зробити перерахунок, виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 5 мінімальних заробітних плат виходячи із мінімальної заробітної плати на час здійснення виплати за 2011 рік.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м.Полтаві ради та ОСОБА_1 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області зробити перерахунки, донарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразової компенсації за 2 групу інвалідності у розмірі 45 мінімальних заробітних плат виходячи із мінімальної заробітної плати на час здійснення виплати з врахуванням виплачених сум.

Зобов»язати ОСОБА_1 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області вчинити дії по контролю за нарахуванням та виплатою Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м.Полтаві ради нарахованих сум ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення апеляційної скарги, а відсутніми особами з дня отримання її копії.     

Суддя   І.О.Блажко