АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4898/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.

Провадження № 22-ц/789/110/16 Доповідач - Костів О.З.

Категорія - 30

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Жолудько Л. Д., Кузьма Р. М.,

при секретарі - Баляс Т.І.

за участю представника апелянта - Решко С.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року Лізингова компанія «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. звернулась до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у 2007 році на території Чеської Республіки було викрадено належний компанії на праві власності автомобіль марки «Mercedes Benz», модель - R 320 CDI L 4-Matic, кузов НОМЕР_2, чеський номерний знак НОМЕР_3. В листопаді 2008 року вказаний автомобіль затримано в м.Тернополі під керуванням ОСОБА_2 При перевірці документів було встановлено, що автомобіль в Україні не зареєстрований, реєстраційні документи та номерні знаки підроблено, знаходиться у міжнародному розшуку по лінії Інтерполу. За фактом виявлення та затримання автомобіля у зв'язку з причетністю до скоєння ряду злочинів, пов'язаних із незаконними заволодіннями транспортними засобами Головним СУ МВС України проти гр.ОСОБА_3 та інших порушено кримінальну справу №26-5872. В ході досудового розслідування постановою слідчого від 24 жовтня 2008 року спірний автомобіль було визнано речовим доказом. Після завершення розслідування кримінальної справи матеріали було передано на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду. В рамках вказаної кримінальної справи Лізинговою компанією було пред'явлено цивільний позов про визнання права власності та зобов'язання повернути належний їй автомобіль. Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 19 листопада 2012 року ОСОБА_3 та інших осіб засуджено до різних видів покарання. Цим же вироком вирішено розгляд цивільного позову компанії здійснити під час розгляду судом справи відносно гр.ОСОБА_4, стосовно якого справа була виділена в окреме провадження. Під час розгляду кримінальної справи, у попередньому судовому засіданні 11 січня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом було винесено ухвалу про передачу спірного автомобіля зі штрафмайданчику УДАІ ГУ МВС України в Тернопільській області, де автомобіль зберігався, відповідачу - на зберігання до винесення вироку, оскільки останній пред'явив рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 серпня 2010 року про визнання за ним права власності на автомобіль. 04 вересня 2012 року рішенням апеляційного суду Тернопільської області рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 серпня 2010 року було скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль - відмовлено в повному обсязі. Цим же рішенням підтверджено право власності на автомобіль компанії «Mercedes Benz Financial Services Ceska Republika» s.r.o. Представник позивача неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути спірний автомобіль, які останнім ігнорувалися. На підставі викладеного позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 повернути автомобіль «Mercedes Benz» R 320 CDI L 4-Matic, кузов НОМЕР_2, 2007 р.в., чорного кольору власнику - Лізинговій компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika» s.r.o., передавши уповноваженому представнику Решку С.С., та стягнути з відповідача судові витрати.

29 вересня 2015 року представник позивача в порядку ст.31 ЦПК України змінив предмет позову та просив суд стягнути з ОСОБА_2 в користь Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. матеріальну шкоду у розмірі 1432815.78 грн. вартості автомобіля та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн., посилаючись на те, що 22 квітня 2015 року, перед початком судового засідання, відповідач повідомив представника позивача про те, що спірний автомобіль у нього відсутній, оскільки він його розібрав та розпродав по запасним частинам.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням від 11 січня 2016 року стягнуто з Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. стягнуто в користь держави судовий збір в розмірі 1218 грн.

Лізингова компанія «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. подала на вказане рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказують, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Зазначають, що ухвалою Тернопільського районного суду від 11 січня 2011 року автомобіль було передано ОСОБА_2 на зберігання до набрання вироком в кримінальній справі законної сили. Отже формально ОСОБА_2 не мав права розпоряджатися автомобілем до часу набрання законної сили постановою відносно ОСОБА_4, після чого повинен був повернути автомобіль позивачу, як визначалося ухвалою суду. Будучи потерпілим у кримінальній справі ОСОБА_2 отримав вказану ухвалу суду, але обізнано її не виконав. Більше того, він розтратив автомобіль ще до того як судом було остаточно вирішено справу. Саме в цьому, на думку апелянта, і полягає винність дій відповідача, які є необхідною умовою цивільної відповідальності. Просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта - Решко С.С. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечив та суду пояснив, що жодної шкоди своїми діями він позивачу не спричинив. Наданий йому на зберігання в якості речового доказу спірний автомобіль він, з метою відшкодування понесених збитків, в 2011 році розукомплектував та розпродав по запчастинам, за що отримав суму, еквівалентну 8000 дол. США. На момент розукомплектування автомобіля було чинним рішення суду, згідно якого за ним визнано право власності на автомобіль. Двигун від розукомплектованого автомобіля він переставив на власний автомобіль аналогічної марки. Також вважає, що компанія «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. не є власником автомобіля, а її представник - Решко С.С. не наділений повноваженнями для представництва позивача по даній справі. Просив рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 не визнавався судом винним у вчиненні кримінального правопорушення стосовно незаконного заволодіння транспортним засобом, що виключає його вину, як складову цивільного правопорушення, у спричиненні Лізинговій компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. майнової шкоди.

З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить діючому законодавству, зроблений на неповно з'ясованих судом обставинах, які мають значення для справи, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.ст.213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справі згідно закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 03 квітня 2007 року (переклад з чеської мови на українську здійснено Торгово-промисловою палатою України), автомобіль «Mercedes Benz» R 320 CDI L 4-Matic, кузов НОМЕР_2, чеський номерний знак НОМЕР_3, належить компанії «DaimerChrysler Automotive Bоhemia s.r.o.» (м.Прага 4, вул.Даймлерова, 2296/2, ідентифікаційний номер: 48024562).

В розділі «службові відмітки» даного свідоцтва наявні записи про те, що 03 квітня 2007 року видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5. 03 вересня 2007 року - заміна свідоцтва про реєстрацію UAD 212517. 03 вересня 2007 року - службова відмітка - власник: «DaimlerChrysler Financial Services Bоhemia s.r.o.» (м.Прага, 4, вул.Даймлерова, 2, ідентифікаційний код 63997240).

Згідно договору про фінансовий лізинг номер L-138396 від 17 серпня 2007 року (переклад з чеської мови на українську здійснено Торгово-промисловою палатою України), укладеного між «DaimerChrysler Financial Services Bоhemia s.r.o.» (вул.Даймлерова, 2 СZ-149 45 Прага 4 - Ходов, ідентифікаційний номер 63997240) - «Орендодавець», та ОСОБА_19 - «Орендар», предметом даного договору є фінансовий лізинг автомобіля «Mercedes Benz» R 320 CDI L 4-Matic, кузов НОМЕР_2. «Орендар» визначив як постачальника предмету лізингу компанію «DaimerChrysler Financial Services Bоhemia s.r.o.»

Відповідно до умов договору лізингу та фактури номер - податковий документ №7995555, вартість вказаного автомобіля становила 1590000.00 чеських крон.

В судовому засіданні встановлено, що спірний автомобіль «Mercedes Benz» R 320 CDI L 4-Matic, кузов НОМЕР_2, чеський номерний знак НОМЕР_3, у 2007 році було викрадено на території Чеської Республіки, у зв'язку з чим вказаний транспортний засіб оголошено у міжнародний розшук Інтерпол.

В листопаді 2008 року зазначений автомобіль затримано в м.Тернополі під керуванням ОСОБА_2

При перевірці документів було встановлено, що автомобіль має підроблені реєстраційні документи та номерні знаки, в Україні не зареєстрований. Крім того, знаходиться у міжнародному розшуку по лінії Інтерполу.

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до УДАІ УМВС України у Тернопільській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля укладеним, визнання права власності на майно та зобов'язання повернути автомобіль.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 серпня 2010 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «Mercedes Benz» R 320, 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова - НОМЕР_2 та зобов'язано Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області повернути ОСОБА_2 вказаний автомобіль безоплатно.

В січні 2011 року Лізингова компанія «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika s.r.o.» подала на вказане рішення апеляційну скаргу.

Згідно ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 14 лютого 2011 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 09 березня 2011 року апеляційну скаргу лізингової компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika s.r.o.» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 серпня 2010 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

Відповідно до ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2011 року касаційну скаргу «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika s.r.o.» задоволено. Ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 09 березня 2011 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 04 вересня 2012 року апеляційну скаргу лізингової компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika s.r.o.» задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 серпня 2010 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль марки «Mercedes Benz» R 320, 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова - НОМЕР_2 та щодо зобов'язання Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області повернути ОСОБА_2 безоплатно вказаний автомобіль - скасовано. Ухвалено в даній частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління ДАІ УМВС України у Тернопільській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля укладеним, визнання права власності на майно та зобов'язання повернути автомобіль - відмовлено.

Як вбачається із мотивувальної частини вказаного рішення, ОСОБА_2, маючи намір купити автомашину «Мерседес Бенц», попросив свого знайомого ОСОБА_7 підшукати для нього підходящий автомобіль. Знайомий ОСОБА_7 запропонував йому автомашину марки «Mercedes Benz» R 320, 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова -НОМЕР_2, пояснивши, що вона офіційно зареєстрована в Одеській області з державним номерним знаком НОМЕР_13. Насправді вказаний транспортний засіб був незаконно, без належного митного оформлення ввезений на територію України і підготовлений для збуту під виглядом офіційно зареєстрованого майна. Для цього на автомобіль було підроблено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, видане РЕВ 1-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області на прізвище ОСОБА_6 та доручення на право розпорядження та керування автомобілем, яке не зареєстроване в Єдиному державному реєстрі довіреностей. Не знаючи про зазначені обставини, ОСОБА_2 погодився придбати вказаний автомобіль і передав необхідні кошти в рахунок оплати за транспортний засіб, отримавши автомобіль з підробленим свідоцтвом про його реєстрацію та підробленою довіреністю на право керування від імені ОСОБА_6

За фактом вчинення вказаних злочинних дій проти групи осіб порушено кримінальну справу, яку направлено на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду.

Під час розгляду даної кримінальної справи постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 січня 2011 року речовий доказ - автомобіль марки «Mercedes Benz» R 320 CDI L 4-Matic, кузов НОМЕР_2, чорного кольору, передано ОСОБА_8 на відповідальне зберігання - до набрання вироком в даній справі законної сили.

В листопаді 2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області розглянуто кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 за фактами вчинення злочинів, пов»язаних із незаконним заволодінням транспортними засобами, та інших злочинів.

По даній кримінальній справі ОСОБА_2 був визнаний потерпілим та ним було пред»явлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення з останнього 267650 грн.

Також лізинговою компанією «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika» s.r.o. було пред»явлено позов до ОСОБА_2 про вилучення в нього та передачу Решко С.С. автомобіля марки «Mercedes Benz» R 320, 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова - НОМЕР_2.

В ході розгляду даної справи судом було виділено в окреме провадження кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4.

Згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду від 19 листопада 2012 року цивільні позови лізингової компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika» s.r.o. та ОСОБА_2 слід вирішити під час розгляду судом кримінальної справи відносно гр.ОСОБА_4, яка виділена в окреме провадження.

Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2013 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.198 та ч.2 ст.358 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальну справу стосовно нього закрито.

Цивільні позови лізингової компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika» s.r.o. та ОСОБА_17 залишено без розгляду. Речовий доказ - автомобіль «Mercedes Benz» R 320 CDI 4-Matic, кузов НОМЕР_2 - повернуто законному володільцю - лізинговій компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika» s.r.o.

З мотивувальної частини даної постанови вбачається, що ОСОБА_4 запропонував відповідачу придбати в нього викрадений автомобіль марки «Mercedes Benz» R 320, 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова - НОМЕР_7, та підробив довіреність, яка нібито надавала ОСОБА_2 право користуватися і розпоряджатися вказаним транспортним засобом.

10 лютого 2014 року адвокат Стефан Решко, що діє в інтересах лізингової компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika» s.r.o., звернувся до ОСОБА_17 з проханням повернути автомобіль «Mercedes Benz» R 320 CDI 4-Matic, кузов НОМЕР_8, власнику - компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika» s.r.o. в особі законного представника Решка Стефана Стефановича.

Згідно відповіді ОСОБА_2, адресованої адвокату Решко С.С., з метою відшкодування заподіяних йому збитків, автомобіль «Mercedes Benz» R 320 CDI 4-Matic, кузов НОМЕР_2 ним реалізовано на запасні частини, про що свідчать фотографії, надіслані на адресу адвоката Решко С.С. За вказаних обставин вважає, що заявлений позов через відсутність предмету спору є безпідставним.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не визнавався винним у вчиненні кримінального правопорушення стосовно незаконного заволодіння спірним автомобілем, що виключає його вину, як обов»язковий елемент складу цивільного правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що спірний транспортний засіб було визнано речовим доказом по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3 та інших, який постановою Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2011 року передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 - до набрання вироком в даній справі законної сили.

На підставі вказаної постанови ОСОБА_2 отримав спірний автомобіль із штрафмайданчику УДАІ УМВС України в Тернопільській області, де останній зберігався до того часу.

Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2013 року про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст.198 та ч.2 ст.358 КК України, на підставі ст.49 КК України, та закриття в зв»язку із цим кримінальної справи стосовно нього, речовий доказ - автомобіль «Mercedes Benz» R 320 CDI 4-Matic, кузов НОМЕР_2, який раніше було передано на відповідальне зберіганя ОСОБА_2, - повернуто законному володільцю - лізинговій компанії «Mercedes-Benz Financial Servises Ceska republika» s.r.o.

У відповідності до ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_2 не мав права розпоряджатися автомобілем до часу набрання законної сили постановою Тернопільського міськрайонного суду від 12 грудня 2013 року відносно ОСОБА_4

Однак, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_2, наданий йому на зберігання речовий доказ він в 2011 році розукомплектував та розпродав по запчастинам.

Тобто, відповідач не виконав передбачений ч.2 ст.100 КПК України та покладений на нього згідно постанови суду від 11 січня 2011 року обов»язок зберігати переданий йому речовий доказ до завершення розгляду справи.

Будучи потерпілим у кримінальній справі, ОСОБА_2 отримав постанову суду від 11 січня 2011 року, але свідомо її не виконав та розтратив автомобіль до вирішення судом кримінальної справи.

Згідно ч.4 ст.100 КПК України у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Вказані дії відповідача колегія суддів вважає неправомірними та такими, що спричинили матеріальну шкоду позивачу.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб»єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що компанія «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. не є належним позивачем по справі, а її представник - Решко С.С. не має повноважень на ведення справи виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірний автомобіль належить компанії «DaimlerChrysler Financial Services Bohemia» s.r.o., згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 від 03 квітня 2007 року, у якої на території Чехії його було викрадено.

Позивачем по справі є Лізингова компанія «Mercedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o., яка видала довіреність на ім'я Решка С.С. на представицтво її інтересів по усіх питаннях, що стосуються повернення автомобіля «Mercedes Benz» R 320 CDI 4-Matic, кузов НОМЕР_2, що був вкрадений на території Чеської республіки 30 серпня 2007 року.

Для цього Решку С.С. надано право всі необхідні юридичні дії, вести справи в судових установах зі всіма правами, що надаються позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, в т.ч. і змінювати предмет позову.

Із змісту довіреності та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на території Чехії видно, що компанія «Mercedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. («DaimlerChrysler Financial Services Bohemia» s.r.o.) зареєстрована у м.Прага 4, вул.Даймлерова, 2 з єдиним ідентифікаційним кодом реєстрації 63997240, що відповідає базі даних фірм Чехії.

Отже, з поданих доказів видно, що судове рішення стосується прав апелянта - компанії «Mercedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. («DaimlerChrysler Financial Services Bohemia» s.r.o.)

Право власності позивача на автомобіль визнається згідно ст.50 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 28 травня 2001 року, який ратифіковано Законом України №2927-III від 10 січня 2002 року та набув чинності 18 листопада 2002 року. Згідно вказаного Договору право власності на транспортні засоби визначається сторонами Договору відповідно до законодавства країни реєстрації такого ТЗ.

Крім цього, дане право підтверджено рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 04 вересня 2012 року, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник вправі витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст.388 ЦК України власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, якщо останнє придбано ним за відплатним договором у разі коли майно було втрачено власником чи особою, якій було передано у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло із володіння останніх іншим шляхом поза їх волею.

Відповідно до п.2 Постанови пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності», (далі - Постанова) судовий захист права приватної власності здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема за позовами про визнання права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості, про усунення інших порушень прав власника.

Згідно п.12 вказаної постанови, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що якщо відповідач мав повернути майно в натурі, але з будь-якої причини ухиляється від цього, він відповідно до ст.203 ЦК УРСР (який був чинний на час прийняття вказаної постанови Пленуму) зобов'язаний відшкодувати кредитору завдані ним збитки, зокрема, повернути таку суму грошей, яку потрібно на час розгляду заяви витратити, для придбання майна, що належало кредитору і не було повернене боржником у натурі. Коли ж виконання рішення суду буде затримане з вини боржника і за цей час ціни на майно збільшаться, кредитор вправі пред'явити з цих підстав додаткові вимоги про відшкодування збитків.

Вказаний пункт постанови Пленуму ВСУ кореспондується із ст.623 ЦК України, згідно якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст.1166 ЦК України відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину.

Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Розглядаючи протиправність поведінки заподіювача шкоди, необхідно відзначити, що це поведінка, яка заборонена законом.

Таким чином, за змістом наведених вище норм, для покладення обов'язку відшкодувати шкоду має бути встановлена наявність такої шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вина особи, відповідальної за шкоду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у кримінальній справі не доведено винну поведінку ОСОБА_2 по незаконному заволодінні автомобілем, а тому відсутні підстави для цивільної відповідальності останнього, оскільки згідно письмової заяви та наданих фотографій розібраного авто відповідач повідомив, що автомобіль у нього відсутній через те, що він розпродав його по запасним частинам, чим порушив права позивача.

Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.ст.57, 58 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,

Згідно ч.3 ст.212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції надано невірну оцінку обставинам справи, оскільки відповідачем суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень по суті заявленого позову, а саме, що його діями позивачу не спричинено жодної шкоди.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що в зв»язку із протиправними, винними діями ОСОБА_2, які проявилися у знищенні переданого йому судом на відповідальне зберігання речового доказу - належного позивачу автомобіля «Mercedes Benz» R 320 CDI 4-Matic, кузов НОМЕР_2, останньому спричинено матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Вирішуючи питання про розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, колегія суддів не погоджується із посиланнями позивача на те, що така шкода повинна бути відшкодована в розмірі, що еквівалентний сумі 1590000 чеських крон, що згідно офіційного курсу НБУ на день подання заяви про зміну позовних вимог (18 вересня 2015 року) становило 1432815.78 грн.

Зазначена вартість спірного автомобіля - 1590000 чеських крон, визначена згідно умов договору про фінансовий лізинг номер L-138396 від 17 серпня 2007 року.

Однак, вказаний автомобіль передано ОСОБА_2 на відповідальне зберігання, як речовий доказ, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2011 року.

Таким чином, саме із цього моменту в нього виник обов»язок зберігати спірний автомобіль, який в 2011 році протиправно ним був розукомплектований та реалізований на запасні частини.

Виходячи із наведеного, при визначенні розміру матеріальних збитків, які позивач спричинив відповідачу, необхідно враховувати вартість спірного транспортного засобу станом на 2011, а не 2007, рік.

У відповідності до Експертної оцінки №1495-14/2016 від 07 березня 2016 року, виконаної експертом Чеської республіки в галузі оцінки транспортних засобів ОСОБА_18, яка надана в судовому засіданні апеляційного суду представником апелянта, звичайна ціна транспортного засобу марки «Mercedes Benz» R 320 CDI 4-Matic, н/з 7А3 3459, ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_2 станом на 2011 рік становить 863000 Чеських крон, включаючи ПДВ, що згідно офіційного курсу НБУ на день винесення рішення становить 927578.29 грн.

Будь-яких доказів в спростування вказаної експертної оцінки, чи щодо іншої вартості автомобіля станом на 2011 року відповідачем суду представлено не було, а тому, виходячи із принципу диспозитивності, колегія судді приймає її як належний та допустимий доказ.

Також колегія суддів вважає, що діями відповідача позивачу заподіяно моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч.1 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Поняття моральної шкоди визначено Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Абзац 2 пункту 15 вказаної постанови Пленуму Верховного суду України №4 зобов'язує суди з'ясовувати при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Колегія суддів вважає, що відповідач, знищивши та розпродавши належний позивачу автомобіль, порушив його право власності, що спричинило також і втрати немайнового характеру, пов»язані із неможливістю поновити порушене право власності через дії відповідача та негативно впливає на довіру до діяльності позивача, як лізингової компанії.

Підходячи до визначення розміру моральної (немайнової) шкоди колегія суддів враховує характер протиправних дій та ступінь вини заподіювача шкоди, характер завданих негативних наслідків. Враховуючи вимоги розумності і справедливості колегія суддів оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

24 березня 2016 року в судовому засіданні представник Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. - Решко С.С. подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: автомобіль марки «Mercedes Benz» R500L, кузов НОМЕР_10, український номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, 2006 року виробництва, земельну ділянку площею 0.21 га, кадастровий номер НОМЕР_11, що розташована за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н., смт.Славське, вул.Устияновича, житлову квартиру, що розташована за адресою: 46000, АДРЕСА_1, грошові кошти ОСОБА_2 у будь-якій валюті, що знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах України в межах 600000 грн.

В обгрунтування заявлених вимог заявник посилався на те, що в ході судового розгляду справи ОСОБА_2 визнав, що з метою відшкодування понесених збитків, розтратив належний позивачу автомобіль, розібравши та розпродавши його по запасним частинам, а двигун із нього встановив на свій автомобіль. Наведене свідчить про можливість відповідача, у разі задоволення позову, вчинити дії, направлені на уникнення від цивільно-правової відповідальності, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до інформації УДАІ ГУ УМВС України в Тернопільськвй області ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Mercedes Benz» R500L, кузов НОМЕР_12, український номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, 2006 року виробництва.

Разом із тим, будь-яких даних щодо права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, квартиру та грошові кошти, на які заявник також просить накласти арешт, матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги розмір заподіяної шкоди, середню вартість належного ОСОБА_2 автомобіля, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід задовільнити частково та накласти арешт на належний відповідачу автомобіль марки «Mercedes Benz» R500L, кузов НОМЕР_12, український номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, 2006 року виробництва, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, на думку колегії суддів, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2016 року - скасувати, ухваливши нове рішення, яким позов Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_2 в користь Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. матеріальну шкоду в розмірі 927578 грн. 29 коп. вартості автомобіля марки «Mercedes Benz» R320 CDI L 4-Matic, кузов НОМЕР_2, 2007 року виробництва, чорного кольору, а також 20000 (двадцять тисяч) грн. моральної шкоди

Вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Фактично позивачем понесено судові витрати в розмірі 9898.22 грн. (3654 грн. - судовий збір за подання позовної заяви, 5359.20 - судовий збір за подання апеляційної скарги, 689.00 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, 196.02 грн. - вартість залізничного квитка).

При цьому 1218 грн. судового збору за позовні вимоги немайнового характеру, які стягнуто із позивача згідно додаткового рішення від 11 січня 2016 року до уваги не приймається, оскільки вказана сума позивачем на день розгляду справи ще не сплачена.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що судом позов задоволено частково та сума, яка стягується в рахунок відшкодування матеріальної шкоди складає 927578 грн. 29 коп., що становить 65% від ціни позову, то і судові витрати із відповідача слід стягнути у вказаній частці від фактично понесених позивачем витрат, що в даному випадку становить та 6433 грн. 84 коп. (65% від 9898.22 грн.)

Також із відповідача слід стягнути в користь держави 551 грн. 20 коп. судового збору за позовні вимоги немайнового характеру (0.4 від розміру мінімальної з/плати).

Керуючись ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. (м.Прага, 4, вул.Даймлерова, 2) матеріальну шкоду в розмірі 927578 (дев»ятсот двадцять сім тисяч п»ятсот сімдесят вісім) грн. 29 коп. вартості автомобіля марки «Mercedes Benz» R320 CDI L 4-Matic, кузов НОМЕР_2, 2007 року виробництва, чорного кольору, а також 20000 (двадцять тисяч) грн. моральної (немайнової) шкоди та 6433 (шість тисяч чотириста тридцять три) грн. 84 коп. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 551 (п»ятсот п»ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заяву Лізингової компанії «Mersedes-Benz Financial Services Ceska republika» s.r.o. про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки «Mercedes Benz» R500L, кузов НОМЕР_12, український номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, 2006 року виробництва, що належить ОСОБА_2.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити

Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів