Справа № 22-ц-796/2009 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк І.М.
Категорія - 27 Суддя-доповідач: Жмака В.Г.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
10 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Жмаки В.Г.
суддів - Дубровної В.В., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2009 року за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про витребування суми депозиту, -
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2009 року, якою йому відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу, а справу направити на новий розгляд судом першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що місцевий суд постановив ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, безпідставно прийшов до висновку, що між ним та банком має місце спір про право на належний йому вклад.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню за слідуючих обставин.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції. А за п.п.2,3 ч.1 ст. 312 ЦПК України підставами для скасування ухвали можуть бути порушення норм процесуального права та порядку, встановленого для вирішення заявленого в зверненні до суду питання.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу суд першої інстанції діяв всупереч вимогам ст.ст. 96 та 100 ЦПК України. Як і передбачено в зазначених нормах закону, стягувачем заявлена до суду вимога про видачу вкладу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Ця вимога є безспірною, оскільки боржник ніяким чином не оспорює належність суми вкладу стягувачеві.
За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність між заявником і банком спору про право. Саме по собі невиконання банком зобов'язань не є підставою вважати про наявність такого спору. Крім того суд не навів в ухвалі конкретних обставин, які б свідчили про наявність спору про право між сторонами.
Не дає підстав для висновку про наявність спору про право і лист банку, в якому повідомлялось заявникові про призначення Національним банком України тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог клієнтів. Таке посилання суду в ухвалі суперечить положенням ст. ст.2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і не є підставою для невиконання банком своїх зобов'язань. Вимоги за депозитними договорами, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, не підпадають під дію мораторію і мають бути задоволенні банком у встановлені договорами строки.
Невиконання банком зобов'язань перед заявником свідчить, враховуючи лист банку № 81 від 17 березня 2009 року, про правовий спір, що не тотожньо поняттю «спір про право», а наявність правового спору не є підставою для відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. ст. 96, 100, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2009 року в даній справі скасувати, заяву ОСОБА_1 передати на новий розгляд суду першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: В.Г.Жмака
Судді: В.В.Дубровна
О.Ю.Ільченко
З оригіналом згідно: В.Г.Жмака