Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.,

суддів Франовської К.С.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах, неустойки (пені) від суми заборгованості по аліментах, стягнення додаткових витрат та моральної шкоди, -

встановила:

У січні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, додаткових витрат на неповнолітніх дітей та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивувала тим, що від шлюбу з ОСОБА_3 має двох дітей :Сергія,ІНФОРМАЦІЯ_1 та Романа, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно з рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16 серпня 2006 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, про що було подано на виконання виконавчий лист та 12 вересня 2006 року відкрито виконавче провадження. Оскільки ОСОБА_3 ухиляється від сплати аліментів, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментах в розмірі 12863грн. 40коп. та неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 01 вересня 2006 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 14400 грн. Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь половину додаткових витрат на дітей в розмірі 5455грн. та моральну шкоду в розмірі 5000грн.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 20 квітня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) від суми заборгованості по аліментах станом на 31 грудня 2009 року у розмірі 14400грн., моральну шкоду у розмірі 1000грн. та судові витрати у розмірі 120грн. В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема на неповне з’ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16 серпня 2006 року з відповідача на її користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу).

З довідки Відділу державної виконавчої служби Овруцького районного управління юстиції вбачається, що відповідач станом на 01.11.2009 року має заборгованість по аліментах - 12863,40 грн. (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.22 постанови від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, що боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не з’ясував, які зобов’язання (у якій сумі та у який період) мав перед позивачкою відповідач, коли ці зобов’язання мали бути виконані і з якого розрахунку нараховується пеня. По суті, позовні вимоги судом не розглянуті, що є безумовною підставою для скасування рішення в цій частині, з направленням справи на новий розгляд.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_4, суд стягнув з відповідача 14400 грн. пені, нарахувавши її на суму заборгованості, тоді коли пеня нараховується на суму зобов’язань (місячний платіж) за кожен день прострочки.

Також скасуванню з направленням справи на новий розгляд підлягає і рішення в частині розподілу судових витрат.

Не можна погодитись і з висновками суду в частині часткового задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні правові підстави для покладення даного виду відповідальності на ОСОБА_3. А тому рішення в цій частині, підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позову в цій частині.

В решті рішення відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи, а тому підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 квітня 2010 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати та постановити нове рішення, яким ОСОБА_4 в позові до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю. Рішення в частині задоволення позову про стягнення неустойки (пені) та судових витрат скасувати , справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею. В решті рішення залишити без зміни.

Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді:

Справа №22 ц -2861/10 Головуючий у 1 інст.: Якухно О.М.

Категорія 48 Суддя - доповідач: Широкова Л.В.