Кагарлицький районний суд Київської області

м. Кагарлик, вул. Московська, 3, 9200, (04453) 5-13-39

Справа №2-а-12629/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року Суддя Кагарлицького районного суду Київської області   Шевченко І.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Кагарлик адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративними позовами до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.204р. № 2195-IV, в якому просить зобов’язати відповідача виплатити йому недоплачену щомісячну соціальну допомогу дітям війни починаючи з 19.06.2011 року, а також проводити щомісячну виплату основної пенсії з підвищенням, передбаченим ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що має статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( далі – ОСОБА_2 № 2195 –ІV від 18.11.2004 року) і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України № 2195 – ІV, позивач зазначав, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач  також вважає, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії  є протиправними та грубо порушують його законні права.  

Представник відповідача подала до суду заперечення, в якому позов ОСОБА_1 не визнала та просила його позов залишити без задоволення з наступних підстав. Статтею 111 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік»  встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з цим рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення п.12 ст. 71 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яким припинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України, але після цього законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання  вказаних вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні  підвищувати пенсії, за рахунок яких коштів і джерел. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який  затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, а тому просить суд залишити позовні вимоги позивача без задоволення.      

Відповідно до ч. 4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.    

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.  

Суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, якому на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни  було менше 18 років, відповідно до вимог ст.1 Закону, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набув статусу дитини війни, тому на підставі  ч.1 ст. 6 Закону в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 1 січня 2007 року, має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є пенсіонерами, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області та отримує пенсію за віком, в тому числі, підвищення дитині війни відповідно до ст. 6 Закону з 1 жовтня 2008 року в розмірі 49 грн. 80 коп.  щомісячно.      

Відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії.  

  Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачу передбаченого ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача та відповідач у справі є належним.  

        Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

      Згідно з ч.2 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”   державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.  

      Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

      Згідно з ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Згідно з ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

Положення ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії) до обрахування    підвищення   пенсії   дитині війни , пов’язаного із мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 статті, мінімального розміру пенсії за віком.  

  Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

  Конституційний Суд України своїм рішенням від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року у справі про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007 року визнав положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” - п.12 ст.71, яким призупинено дію ст.6 Закону, такими, що не відповідають Конституції України та зазначив, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.    

  Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року у   справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України    № 1-28/2008 року визнано       положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України” - п.41 Розділу ІІ, яким ст.6 Закону викладено в новій редакції, такими, що не відповідають Конституції України, з підстав, аналогічних, що зазначені в рішенні від 9 липня 2007 року.  

  Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” не передбачено звуження прав громадян порівняно з 2008 роком.  

  Згідно зі ст.70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної зарплати, в той же час, Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розміри пенсії за віком, із розміру якої вираховується 30% підвищення до пенсії дітям війни.  

  ОСОБА_2 завдання держави – гарантувати права і свободи людини і громадянина. ОСОБА_2 України надає Конституційному Суду України широкі контролюючі повноваження щодо дотримання конституційних приписів, а саме, згідно зі ст.2 Закону України “Про Конституційний Суд України” завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як основного Закону на всій території України. Рішення Конституційного Суду України, котрими були захищені права громадян та які мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, не виконуються.  

  З огляду на вищевикладене, дитині війни належало виплачувати щомісячне підвищення до пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” було  встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 1 січня 2010 року – 695  грн., з 1 квітня 2010 року — 706 грн., з 1 липня 2010 року  - 709 грн.  

  Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

  Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

  Згідно зі ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.  

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.  

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

  Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

      Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

      Згідно  з ч.2 ст.99 КАС України д   ля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Враховуючи вищевикладене, Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рн/2007 та від 22 травня 2008 року   № 10-рп/2008 року, на відповідача необхідно покласти обов’язок здійснити   позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням фактично виплачених сум.  

Ст.7 Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

  Судові рішення ухвалюються в межах норми діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату підвищення, відповідно до вимог ч.2 ст.3 Конституції України, за якою права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.  

Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону.  

  Ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” надано право Державному казначейству України надавати Пенсійному фонду України позики на термін до дванадцяти календарних місяців на покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних із виплатою пенсій в межах фактичного дефіциту коштів на цю мету, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами у сумах, визначених на підставі розрахунків Пенсійного фонду України.  

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності  невиплати позивачу доплат до пенсії, передбачених ст.6 Закону України № 2195 –ІV « Про соціальний захист дітей війни».  

З огляду вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позови позивача необхідно задовольнити, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.

  Таким чином, суд вважає, що відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період із 19.06.2011 року по 22.07.2011 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум, для визначення якої підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

Щодо позовних вимог позивача по ст.. 6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» з 23.07.2011 року, то вони не підлягають до задоволення і суд в цій частині вимог позивачу відмовляє з наступних підстав.

Законом України № 3491-VI від 14 червня 2011 року „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", що набрав законної чинності 19 червня 2011 року до  Закону України від 23 грудня 2010 року N 2857-VI  „Про державний бюджет України на 2011 рік” внесено зміни та доповнення, а саме прикінцеві положення вищевказаного закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого у 2011 році норми і положення ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

Пунктом 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011р." № 3491-V1 від 14.06.2011р. (набрав чинності з 19.06.2011р.) встановлено, що у 2011р. норми і положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011р.

6 липня 2011 року Кабінет Міністрів України на виконання пункту 7 вказаного Закону від 14 червня 2011 року № 3491-VI прийняв постанову № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала законної сили 23 липня 2011 року.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.07.2011 № 1091/11/13-11 під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Слід звернути увагу, що пунктом 6 Постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Вказана постанова була опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» N 133 від 23.07.2011 року, та з моменту її опублікування набрала законної сили.

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними Законом України про «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік» фактично змінено положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який діяв у часі раніше, та який діє на час виникнення спірних відносин, застосуванню у даному випадку підлягають положення статей Законів України про Державний бюджет України на відповідний  рік.  

Сторони звільнити від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 16, 19, 22, 45, 46, 64, 86, 121, 124 Конституції України,  ст.6 Закону України № 2195 –ІV « Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп/2008, ст.ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України , суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому районі про стягнення державної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок та виплату допомоги до пенсій ОСОБА_1, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 19 червня 2011 року - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області здійснити ОСОБА_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дітям війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” із 19.06.2011 року по 22.07.2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум, для визначення якої підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Сторони звільнити від сплати судового збору .

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області негайно виконати постанову суду.

Апеляційна скарга на постанову Кагарлицького районного суду Київської області подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскарження постанови в апеляційному порядку не зупиняє її виконання.  

Суддя: І.І.Шевченко